15 грудня 2015 року м. Київ К/800/60234/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення,-
У серпні 2013 року ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області (надалі - відповідач, Інспекція), у якому просила скасувати:
- припис від 1 серпня 2013 року № С-0108/14;
- постанову по справі про адміністративне правопорушення від 2 серпня 2013 року № А-0208/4.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня, позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Також до суду було надіслано клопотання відповідача, в якому він просив замінити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, оскільки відповідач наразі перебуває на стадії припинення.
На підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом було здійснено процесуальне правонаступництво.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
В червні 2013 року Інспекцією на підставі звернення гр. ОСОБА_3 та направлення від 10 червня 2013 року №1619.13/08/01 проведено позапланову перевірку з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
11 червня 2013 року за результатами проведеної перевірки складено акт та встановлено, що ОСОБА_2 здійснила реконструкцію житлового будинку (адреса: АДРЕСА_1) зі зміною зовнішніх геометричних розмірів об'єкту (добудовано приміщення) без отримання документу, який дає право на виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; реконструкція вищезазначеного індивідуального житлового будинку, зі зміною зовнішніх геометричних розмірів об'єкту (добудовано приміщення) проведена з порушенням вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
1 серпня 2013 року Інспекцією складено припис № С-0108/14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким відповідач вимагав від позивача усунути допущені правопорушення до 30 грудня 2013 року.
Також у вищезазначеному приписі вказувалось, що про його виконання необхідно повідомити Інспекцію до 12 липня 2013 року.
1 серпня 2013 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-0108/1059, яким виявлено порушення позивачем статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
2 серпня 2013 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення Інспекцією прийнято постанову №А-0208/4 у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 5 статті 96 КУпАП, накладено адміністративнео стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Інспекції, ОСОБА_2 звернулась до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача, оскільки при здійсненні перевірки працівниками Інспекції були допущенні суттєві порушення вимог чинного законодавства. У свою чергу, правопорушення у сфері містобудування, за вчинення якого позивача було притягнуто до відповідальності, вчинено до законодавчо встановленої за це відповідальності.
Колегія суддів погоджується із даним висновком з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, реконструкція будинку ОСОБА_2 здійснювала у 2005-2009 роках.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало,зокрема, порушення нею статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) набув чинності 12 березня 2011 року.
Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 3038-VI форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.
Отже, відповідальність за початок виконання будівельних робіт без реєстрації декларації законодавчо закріплена у січні 2012 року.
Таким чином колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що правопорушення у сфері містобудування вчинено позивачем до законодавчо встановленої за це відповідальності.
У свою чергу, необхідно зазначити, що відповідачем також було порушено процедуру проведення позапланової перевірки.
Відповідно до частин першої, другої статті 41 Закону N 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з пунктом 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з пунктом 12 Порядку посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Пунктом 13 Порядку визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).
Згідно з пунктом 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією було порушені вищенаведені вимоги стосовно проведення перевірки позивача, а саме: не зазначено підстави для проведення даної позапланової перевірки; направлення на проведення перевірки ОСОБА_2 не було надано; відсутні докази того, що позивач був присутній під час проведення перевірки. Окрім того, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, позивач не був обізнаний щодо прийняття акту перевірки та припису в строк, передбачений чинним законодавством, оскільки акт перевірки від 11 червня 2013 року б/н, протокол від 1 серпня 2013 року № 1-Л-А-0108/1059, припис від 1 серпня 2013 року № С-0108/14 було направлено їй поштою. Вказаний лист отримано ОСОБА_2 20 серпня 2013 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
Судді Єрьомін А.В.
Цуркан М.І.