09 грудня 2015 року м. Київ К/800/27795/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 по справі №2а-5568/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0000412202.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби 18.05.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.05.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема пунктів 198.2 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 502594,00грн.
Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на неправомірному включенні товариством до податкового кредиту серпня 2011 року суми ПДВ у розмірі 249999,99грн. за податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепловодомережі», оскільки подія, з якою пов'язується виникнення у позивача права на податковий кредит (виконання робіт за договором), сталася у попередніх податкових періодах.
Крім того, за висновками податкового органу сім податкових накладних на загальну суму ПДВ 252594,35грн., що видані Комунальним підприємством «Броваритеплоенергомережа», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж», Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзспецбуд-плюс», Відкритим акціонерним товариством «Бориспільське підприємство «Сортонасіннєовоч», Закритим акціонерним товариством «Ніфар», складені з порушенням пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України оскільки не містять посаду особи, що їх підписала, а тому позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за такими накладними.
За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби складено акт від 09.10.2012 №685/222/32372988 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0000412202, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 565095,00грн., в тому числі 502594,00грн. - за основним платежем та 62501,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.
Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських операцій позивача з Комунальним підприємством «Броваритеплоенергомережа», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж», Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзспецбуд-плюс», Відкритим акціонерним товариством «Бориспільське підприємство «Сортонасіннєовоч», Закритим акціонерним товариством «Ніфар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепловодомережі» податковим органом не заперечувалася.
В той же час, за результатами розгляду справи судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів перевірено та підтверджено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.
Щодо висновків податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту за податковими накладними в яких не зазначено посади особи, що їх підписала, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, затверджено Форму податкової накладної та Порядок її заповнення. Так, Форма податкової накладної передбачає лише такі реквізити «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну», а пункт 16 Порядку заповнення податкової накладної вимагає, щоб усі примірники податкової накладної були підписані особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплені печаткою такого платника податку - продавця.
Враховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність законодавчої вимоги вказувати у податковій накладній посаду особи, що її підписала, є правильним, а висновки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - необґрунтованими.
Щодо висновків податкового органу про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту серпня 2011 року суми ПДВ у розмірі 249999,99грн. за податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепловодомережі», оскільки подія, з якою пов'язується виникнення у позивача права на податковий кредит (виконання робіт за договором), сталася у попередніх податкових періодах, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепловодомережі» (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду від 28.06.2011 № 28/06, згідно з яким субпідрядник зобов'язався виконати та здати генеральному підряднику в установлені договором строки будівельно-монтажні роботи (реконструкція з надбудовою під готель нежитлової будівлі за адресою: вулиця Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва).
Згідно з умовами договору передбачено поетапна оплата за фактично виконані роботи, але позивач також зобов'язувався сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тепловодомережі» аванс у сумі 1500000,00грн., у тому числі ПДВ - 249999,99грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що аванс у сумі 1500000,00грн. позивач сплатив трьома платежами (26.08.2011 - на суму 500000,00грн., 29.08.2011 - на суму 500000,00грн., 30.08.2011 - на суму 500000,00 грн.), у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепловодомережі» виписано податкові накладні від 26.08.2011 №3, від 29.08.2011 №4 та від 30.08.2011 №5 на суму авансу.
Таким чином, формування позивачем податкового кредиту за серпень 2011 року в сумі 249999,99грн. здійснено ним на підставі першої події - списання коштів з банківського рахунку позивача, а висновки податкового органу про те, що перша подія - це виконання робіт у попередніх податкових періодах, не відповідають дійсним обставинам, оскільки як встановлено судами станом на 30.09.2011 позивач перерахував на користь субпідрядника кошти в сумі 2500000,00грн., а вартість виконаних робіт - 0,00грн., перший етап робіт прийнятий позивачем від субпідрядника у грудні 2011 року згідно акту від 30.12.2011 приймання виконаних робіт за грудень 2011 року за типовою формою №КБ-З, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість за першим етапом на загальну суму 1499710,50грн.
За таких обставин, висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту серпня 2011 року суми ПДВ у розмірі 249999,99грн. є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0000412202 є правильними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 по справі №2а-5568/12/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв