10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"22" грудня 2015 р. Справа № 806/2622/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
ОСОБА_2,
при секретарі Гунько Л.В. ,
за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" вересня 2015 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, частково скасування рішення,
В липні 2015р. Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод" звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про з урахуванням уточнень (а.с. 31):
- визнання незаконною відмову відповідачем в розстроченні грошових зобов'язань, неналежної оцінки обставин щодо накопичення товариством податкового боргу, неналежне виконання вимог пунктів 3.1-3.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, передбаченого пунктом 100.13 статті 100 Податкового кодексу України;
- скасування, частково, штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного на підставі статті 126 Податкового кодексу України в сумі 18600,00 грн. з суми 21109,92 грн., наведеної в податковому повідомленні-рішенні Коростенської ОДПІ від 03.03.2015 № НОМЕР_1.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2015р. відмолено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод".
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить постанову суду від 09.09.2015р. скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
16.02.2015 посадовою особою Коростенської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 151/15-3 (а.с. 37-38).
Актом зафіксовано, що в порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість в сумі 105549,60 грн., а саме:
- по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року грошове зобов'язання в розмірі 5338,85 грн. сплачено із затримкою в 48 днів;
- по декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року грошове зобов'язання в розмірі 100210,80 грн. сплачено із затримкою в 37 днів.
06.03.2015 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0001341501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та на підставі статті 126 Податкового кодексу України зобов'язано ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 21109,92 грн. (а.с. 10).
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" розпочало процедуру його адміністративного оскарження.
Однак, рішеннями Головного управління ДФС у Житомирській області № 334/6/06-30-10-07-07 від 09.04.2015 та ДФС № 11532/6/99-99-10-01-02-25 від 03.06.2015, скарги ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Коростенська ОДПІ № НОМЕР_1 від 06.03.2015 - без змін (а.с. 11-13, 43-44).
Вважаючи, що штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного на підставі статті 126 Податкового кодексу України в сумі 18600,00 грн., нараховані контролюючим органом за відсутності законних підстав, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи питання щодо правомірності заявленої позовної вимоги про часткове скасування, штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного на підставі статті 126 Податкового кодексу України в сумі 18600,00 грн. з суми 21109,92 грн., наведеної в податковому повідомленні-рішенні Коростенської ОДПІ від 03.03.2015 № НОМЕР_1, суд враховує наступне.
Підставою для прийняття оспорюваного рішення став висновок контролюючого органу про те, що позивачем із порушенням гранично встановленого строку сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації за листопад 2014 року.
Так, пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не заперечував, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за листопад 2014 року, було сплачено з порушенням граничного строку, встановленого статтями 57 та 203 Податкового кодексу України.
У свою чергу, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Актом перевірки зафіксовано, що ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" із затримкою в 37 днів сплачено податок на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року грошове зобов'язання в розмірі 100210,80 грн.
При цьому, суд відзначає, що подання заяви про розстрочення грошового зобов'язання не є підставою для не нарахування контролюючим органом штрафу на несвоєчасно сплачені платником податків суми грошового зобов'язання.
Згідно пункту 3.9 Порядку № 574, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Отже, єдиною підставою для не нарахування пені та штрафів грошові зобов'язання є укладений між платником та контролюючим органом договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання.
Зважаючи на те, що ПАТ ""Коростенський машинобудівний завод"" із затримкою у 37 днів сплатило узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за листопад 2014 року, тому застосування до нього штрафу у розмірі 18600,00 грн. в оспорюваній частині податкового повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 03.03.2015 № НОМЕР_1 - є правомірним.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволенні позову у вказаній частині позовних вимог.
Судом встановлено, що на думку позивача оспорювана сума штрафних санкцій нарахована контролюючим органом на частину грошового зобов'язання з податку на додану вартість із суми податкового зобов'язання 370000,00 грн., визначеної у податковій декларації за листопад 2014 року. Вказану суму грошового зобов'язання ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" просило контролюючий орган розстрочити строком на 4 місяці, про що 10.12.2014 подав відповідну заяву до Коростенської ОДПІ (а.с. 14). Однак, всупереч положенням статті 100 Податкового кодексу України та пункту 3.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, відповідач, на думку позивача, своєчасно не розглянув заяву ПАТ "Коростенський машинобудівний завод", що стало підставою для протиправного нарахування штрафних санкцій.
Суд вважає помилковими доводи позивача, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Як визначено пунктом 100.8 та 100.9 статті 100 Податкового кодексу України, рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:
стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);
стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Відповідно до пункту 100.13 статті 100 Податкового кодексу України, порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.201 за N 1853/24385 (далі - Порядок № 574).
Згідно п.2.1 Порядку №574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:
Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;
головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;
державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.
Отже, положеннями Порядку №574 та ст.100 Податкового кодексу України розмежовано повноваження органів доходів і зборів при вирішенні питання про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, які звертаються із відповідними заявами.
З огляду на те, що позивач у заяві просив розстрочити сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість розміром 370000,00 грн. , у Коростенської ОДПІ не було повноважень для розгляду такої заяви (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції).
Відповідно до п.3.1 Порядку №574, для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
аналізу фінансового стану;
графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Матеріалами справи свідчать, що до заяви про розстрочення грошового зобов'язання ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" додало: графік погашення розстроченого зобов'язання (а.с. 46); довідку про те, що станом на 10.12.2014 короткострокові кредити складають 459000,00 грн (а.с. 47); довідку про те, що станом на 10.12.2014 заборгованість по заробітній платі складає 532800,00 грн, в тому числі прострочена заборгованість - 258600,00 грн (а.с. 48); довідку про те, що станом на 10.12.2014 на рахунках наявні грошові кошти в сумі 3900,00 грн (а.с. 49); динаміку обсягів виробництва (а.с. 50); аналіз фінансових результатів (а.с. 51); оцінку капіталу (а.с. 52); зміни майнового стану підприємства (а.с. 53); характеристику основних засобів (а.с. 54); характеристику оборотних засобів (а.с. 55); характеристику дебіторської заборгованості і зобов'язань (а.с. 56); розшифровку дебіторської заборгованості (а.с. 57); основні економічні показники підприємства на період дії розстрочки (відстрочки) (а.с. 58).
Згідно із п.3.2 Порядку №574, за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:
приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);
відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.
У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.
У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.
Враховуючи норми вищезазначеного законодавства слід зробити висновок про те, що фізичні та юридичні особи вправі звернутись до контролюючого органу із заявою про надання їм розстрочення на сплату податкових зобов'язань, а контролюючий орган, у свою чергу, за результатом розгляду заяви приймає на власний розсуд рішення про розстрочення або про відмову у розстроченні.
При цьому, Порядком № 574 визначено чітку послідовність прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) або відмову у розстроченні (відстроченні).
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС в Житомирській області у 10-денний строк з дня надходження заяви ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" проведено аналіз його фінансового стану та сформовано висновок про можливість надання розстрочення від 23.12.2014 (а.с. 71-75). Разом з тим, ДФС, розглянувши висновок Головного управління ДФС у Житомирській області від 23.12.2014 № 284/06-30-25, рішенням від 30.12.2014 №17480/7/99-99-23-04-17 відмовила ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" у розстроченні грошових зобов'язань, мотивуючи тим, що аналіз фінансового стану платника не підтверджує його достатню стабільність для забезпечення поточних розрахунків з бюджетом та виконання умов відстрочення.
Як свідчать матеріали справи, 06.01.2015 Коростенська ОДПІ листом за вих. № 173/25 довела до відома ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" про прийняте рішення ДФС (а.с.17).
Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган, вирішуючи питання про узгодження рішення про розстрочення податкових зобов'язань, позивача, з'ясовував наявність чи відсутність підстав для його прийняття. При цьому, як вже зазначалось вище, за результатами розгляду наданих позивачем документів суб'єкт владних повноважень дійшов висновку про відсутність підстав для узгодження рішення про розстрочення податкових зобов'язань, чим реалізував свої дискреційні повноваження.
Безпідставною є вимога позивача про визнання незаконною відмови Коростенської ОДПІ в розстроченні грошових зобов'язань, неналежної оцінки обставин щодо накопичення товариством податкового боргу, неналежне виконання вимог пунктів 3.1-3.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, передбаченого пунктом 100.13 статті 100 Податкового кодексу України, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не може втручатися у дискреційні повноваження відповідних органів та перебирати на себе їх функції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 у справі № К/9991/19540/11. З урахуванням наведеного суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову і в цій частині.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскарженого рішення, відповідно, не можуть бути підставою для його скасування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод " залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" вересня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "22" грудня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод " вул.Сосновського, 65,м.Коростень,Житомирська область,11500
3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500
- ,