02 грудня 2015 рокусправа № 804/3909/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015року у справі № 804/3909/15 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особа - Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство Оборони України про визнання рішення протиправним, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 108 від 12.01.2015 року,
- відшкодувати позивачу судові витрати та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.,
- зобов'язати КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення щодо приватизації квартири позивача згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
В обґрунтування позивних вимог зазначено, що в порушення п.5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідач відмовив позивачу в приватизації займаного ним житла.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року провадження у справі закрито. Ухвала суд обґрунтована тим, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену ухвалу як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останніх.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, вказана норма права передбачає те, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.
В даному випадку, між сторонами виник спір, предметом якого є дії та рішення КЕВ м. Дніпропетровська, пов'язані з передачею в приватну власність квартири.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, належить до житлових прав громадян.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального Кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. При цьому, згідно із п. 10 ч. 1 ст. 16 Цивільного Процесуального Кодексу України один із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
З викладеного вбачається, що в даній справі відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у cфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язанні з реалізацією його житлових прав, які позивач вважає порушеними.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цей спір не є справою адміністративної юрисдикції, а підлягає вирішенню судом загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються викладеними вище нормами законодавчих актів та встановленими обставинами справи.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 206 КАС України, суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. у справі № 804/3909/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай