17 грудня 2015 року
справа № 804/7960/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі № 804/7960/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови,
Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про скасування картки відмови №110010000/2014/20122 від 25.12.2014 року та визнання недійсним рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600679/1 від 25.12.2014 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" відмовлено у повному обсязі.
Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" вважає, що суд першої зробив невірні висновки у справі, дав неналежну оцінку доказам, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, прохав рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2014 року між позивачем (покупець) та компанією “ASIA MINERALS LIMITED” Гонконг (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №14-1566-12, в межах якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити та оплатити товар - феросплави.
25 грудня 2014 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби із митною декларацією №110010000/2014/022716 від 25.12.2014 року для митного оформлення товару: феросілікомарганець - FeSiMn17 з вмістом Мп-65,30%; Si-15,94%; С-1,99%; Р-0,175%; S-0,0210%, фракція 10 мм-3,56%, фракція - 10 мм-0,34%, фракція 10-50 мм - 96,10%, призначений для розкислення сталі у конверторному цеху. Виробник товару - компанія “GAYSON AND COMPANY PRIVATE LIMITED” (Індія).
Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
На підтвердження митної вартості товару позивачем було надано митному органу наступні документи: контракт № 14-1566-12 від 09.09.2014 року; додаткову угоду №1 від 16.09.2014 року; додаткову угоду №3 від 28.11.2014 року; додаток (специфікацію) до контракту №2 від 29.09.2014 року; рахунок-інвойс №А14/06189-1-2 від 19.12.2014 року; рахунок-інвойс №А14/06189-1-3 від 19.12.2014 року; рахунок-інвойс №А14/06189-1-4 від 19.12.2014 року; рахунок-інвойс №А14/06189-1-5 від 19.12.2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0075797 від 23.12.2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0075798 від 23.12.2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0075799 від 23.12.2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0075895 від 23.12.2014 року; коносамент №754359044 від 28.07.2014 року з перекладом; лист ПАТ “ДМКД” щодо транспортних витрат №062Д/2775 від 25.12.2014 року; пакувальний лист №А14/06189-1-2 від 19.12.2014 року з перекладом; пакувальний лист №А14/06189-1-3 від 19.12.2014 року з перекладом; пакувальний лист № А14/06189-1-4 від 19.12.2014 року з перекладом; пакувальний лист №А14/06189-1-5 від 19.12.2014 року з перекладом; сертифікат якості від 30.06.2014 року; сертифікат про походження товару №5833 від 02.07.2014 року.
Відповідачем здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, в результаті якого встановлено, що документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.
Позивача було повідомлено, що декларант, або уповноважена ним особа, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивач шляхом направлення електронного повідомлення проінформував митницю про неможливість надання додаткових документів.
На підставі рішення №110010000/2014/600679/1 від 25.12.2014 року митним органом скориговано митну вартість, а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20122 від 25.12.2014 року.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач оформив нову ВМД №110010000/2014/022723 від 25.12.2014 року з вікоригованою ціною товару.
Надалі позивач звертався до відповідача (вих. №062Д/339 від 11.02.2015 року) з висновком ТПП №ГО-95 від 26.01.2015 року та просив розглянути питання стосовно відкликання рішення про коригування митної вартості.
На вказане звернення позивач отримав відповідь від 16.02.2015 року №409/10/04-50-25-2 про залишення чинним рішення про коригування митної вартості від 25.12.2014.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
В силу приписів частини 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України визначено, які витрати (складові митної вартості) додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Нормами статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Суд першої інстанції встановив і з його висновками погоджується колегія суддів, що подані позивачем документи не підтверджують в повному обсязі числові значення складових митної вартості товарів.
Товар, заявлений позивачем до митного оформлення, імпортований за контрактом від 09.09.2014 року №14-1566-15, що укладений між публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” та Компанією “ASIA MINERALS LIMITED”, Гонконг. За відомостями сертифікату якості від 30.06.2014 року та комерційних інвойсів №А14/06189-1-2, №А14/06189-1-3, №А14/06189-1-4, №А14/06189-1-5 від 15.10.2014 року виробником імпортованого товару є MODERN INDIA CON-CAST LIMITED.
Зовнішньоекономічний контракт не є прямим, а отже передбачає відносини з третіми особами та, як слідство, додаткові складові у митній вартості, що випливають із таких відносин.
Пунктом 2.1 вказаного контракту від 09.09.2014 року №14-1566-15 вартість товару розраховується за формулою CRU ( WE spot USD/MT)+50 USD, за метричну тону, де CRU (WE spot USD/MT) - це котирування видання “Bulk Ferroalloys Monitor”, за місяць, що передує місяцю відвантаження. Згідно коносамента (Bill of Lading) від 28.07.2014 року №754359044 дата завантаження імпортованої партії товару на борт судна 09.07.2014 року. Таким чином, для проведення розрахунку ціни імпортованого товару необхідна інформація щодо значення котирування видання “Bulk Ferroalloys Monitor” за червень 2014 року.
Відповідачем на підставі статті 54 Митного кодексу України з'ясовано, що в публікації “CRU bulk ferroalloys Monitor” на Інтернет-сайті www.crugroup.com відсутня загальнодоступна інформація щодо значень котирувань відносно імпортованого товару. Крім того, зазначений інтернет-ресурс не містить загальнодоступної інформації щодо уточнення відсоткового вмісту складових.
На вимогу митного органу щодо надання розрахунку ціни відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту для підтвердження числових значень митної вартості імпортованого товару “Феросілікомарганець - FeSiMn17” позивачем повідомлено про відсутність зазначених відомостей, що унеможливило проведення перевірки розрахунків щодо ціни товару з урахуванням умов зовнішньоекономічного контракту та перевірку числового значення заявленої митної вартості.
Пунктом 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2014 року №14-1566-15 визначено, що покупець перераховує передплату у розмірі 85% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу інвойса від продавця; 15 % покупець сплачує за фактично поставлений товар протягом 5 банківських днів з дати поставки.
На підтвердження заявленої митної вартості товару надано комерційні інвойси від 15.10.2014 року №А14/06189-1-2, А14/06189-1-3, А14/06189-1-4, А14/06189-Т-5, у яких також викладені зазначені умови оплати на імпортований товар. Проте документів, що підтверджують здійснення передплати відповідно до умов контракту та дозволяють перевірити ціну, що фактично сплачена за товар декларантом, надано не було.
Надані до митного оформлення сертифікат походження від 02.07.2014 року №5217, сертифікат якості виробника MODERN INDIA CON-CAST LIMITED від 30.06.2014 року, коносамент (Bill of Lading) від 08.07.2014 року №754344051 не містили відомостей стосовно марки феросилікомарганцю, що постачається.
Згідно відомостей сертифікату походження від 02.07.2014 року №5217 товар відправлений з Індії (порт завантаження HALDIA) постачальником GAYSON AND COMPANY PRIVATE LIMITED, Індія, на замовлення компанії “ASIA MINERALS LIMITED”, Гонконг, до України за інвойсом від 21.06.2014 року №HAL/2046/2014-15. Однак зазначений інвойс до митного оформлення позивачем не надано.
У коносаменті (Bill of Lading) від 28.07.2014 року №754359044, що виданий у Калькутті, зазначено, що вантаж відвантажено в 11 20-футових контейнерах MRKU6830138, MRKU7196943, MSKU2609136, MSKU2868923, MSKU3203394, MSKU5201750, MSKU5589012, MSKU5964258, MSKU7138110, PONU0979975, SCMU2075294 на борт судна “OCEAN PROBE” 09.07.2014 року.
За інформацією ЄАІС, яка отримана від морських агентів (Агентська організація ТОВ “МЕРСК Україна ЛТД” Maersk Ukraine Ltd ), зазначені контейнери відправлені з Китаю, порт Xinjang на судні “MAERSK KTNLOSS”, проте транспортних документів щодо транспортування вантажу з Китаю декларантом до митного оформлення не надано.
За таких обставин відповідач правомірно дійшов висновку про наявність підстав вважати, що імпортований товар доставлений судном “OCEAN PROBE” з індійського порту HALDIA до порту Китаю Xinjang, перевантажений на судно “MAERSK KІNLOSS” та доставлений до порту призначення - Одеса, що свідчить про наявність додаткових витрат у транспортній складовій.
Згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2014 року №14-1566-15 та специфікації від 09.09.2014 року №1 до нього, поставка товару здійснюється на умовах DAP-ст. Правда, Придніпровської залізниці.
Офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) визначено, що термін DAP “Поставка до місця (назва місця призначення)” використовується при перевезенні будь-якими видами транспорту та включає в себе зобов'язання продавця за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.
З урахуванням умов постачання DAP Дніпродзержинськ відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.
Відповідно до листа позивача від 25.12.2014 року №062Д/2775 підтвердження транспортної складової територією України неможливе.
За відомостями перекладу коносаменту (Bill of Lading) від 28.07.2014 року №754359044 фрахт сплачений, але не визначено ким, у зв'язку з чим незрозуміло, яким чином розподілено транспортні витрати між продавцем та покупцем.
Як вбачається з міжнародних автомобільних накладних (CMR) від 23.12.2014 року №0075797, 0075798, 0075799, 0075895, транспортування імпортованого вантажу зі станції відправлення Одеса-порт (експ.) до м.Дніпродзержинська здійснено автомобільним транспортом ТОВ “Вис-Транс”, що свідчить про наявність додаткових витрат по перевантаженню імпортованого товару із контейнерів в автомобілі.
Згідно контракту від 09.09.2014 року №14-1566-15, специфікації від 09.09.2014 року №1 до нього та автомобільних накладних (CMR) від 23.12.2014 року №0075797, 0075798, 0075799, 0075895 відправником вантажу залізничним транспортом є ТОВ “Градалогістик”, Одеса. Позивачем не надано документів щодо відносин зазначеного підприємства з покупцем або продавцем щодо відшкодування витрат стосовно перевезення територією України автомобільним транспортом.
Контрактна вартість товару була заявлена декларантом як митна вартість, а тому згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України транспортні витрати до місця призначення є складовою митної вартості, яка дозволяє упевнитись в достовірності заявленої митної вартості шляхом її обчислення.
Проте, серед наданих до митного оформлення документів відсутні будь-які документи, що підтверджують числове значення транспортної складової до місця призначення, та фактичного платника зазначених витрат, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем та перевірку числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу). А тому у відповідача були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.
Листом від 11.02.2015 року №062Д/339 позивач на підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці надав копію висновку експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 26.01.2015 року №ГО-95, проте вказаним висновком не враховано наявність посередника у оцінюваній зовнішньоекономічній операції та відповідно торгівельну надбавку.
З урахуванням вищевикладеного, встановивши, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з ненаданням витребуваних документів у встановлений строк, відповідач мав обґрунтовані підстави відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та мав право застосувати інший метод визначення вартості.
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
В силу частини 4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Матеріалами справи підтверджується, що консультацію про застосування методів визначення митної вартості з декларантом проведено.
У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступних методів визначення митної вартості.
Відповідачем у відповідності до частини 3 статті 337 Митного кодексу України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.
Митницею дотримано послідовність застосування методів визначення митної вартості, що відображено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмови №110010000/2014/20122 від 25.12.2014 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржені позивачем рішення відповідача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті у спосіб та в межах наданих повноважень, і не вбачає підстав для їх скасування.
Судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі № 804/7960/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак