Ухвала від 21.12.2015 по справі 189/1401/15-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 рокусправа № 189/1401/15-а(2-а/189/17/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій Ю.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року по справі № 189/1401/15-а(2-а/189/17/15) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області щодо не надання йому права на пільгову пенсію та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області прийняти рішення щодо призначення йому пільгової пенсії.

ОСОБА_3 Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року у задоволені даного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішення суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а відтак постанова підлягає скасуванню. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що позивач працював у виробничій котельні заводу, а тому його професія у період з 15.04.1986 р. по 15.10.1991 року входила до Списку № 2, а відтак позивач мав пільговий стаж 6 років 4 місяці, що давало йому право на зменшення пенсійного віку на 2 роки 6 місяців.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20 лютого 2015 року у віці 58 років позивач звернувся із заявою до Управління про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі зниженням пенсійного віку), оскільки мав достатній трудовий стаж, в тому числі і за Списком № 2.

Згідно трудової книжки , а саме: загальний трудовий стаж понад 29 років, в тому числі більше 10 років в шкідливих і важких умовах праці, відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право вийти на пенсію на пільгових умовах.

25 лютого 2015 року листом № 991/04/21 відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність у позивача достатнього стажу за Списком № 2. При цьому період роботи на ВАТ «Покровський сирзавод» з 1985 р. по 1992 р. на посаді «машиніст кочегар» не зараховано до пільгового стажу, оскільки така професія відсутня у пільгових списках.

Крім того, згідно записів в трудовій книжці позивача він працював з 15.08.1985 р. по 31.12.1991 р. на посаді машиніста-кочегара Покровського сирзаводу з шкідливими умовами праці (на твердому паливі). Вказана обставина також підтверджена наказами про прийняття на роботу та переведення на іншу посаду (а.с. 4-7).

Не погодившись із відмовою в призначенні пенсії, позивач оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови Управління в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача в ТОВ ВАТ «Покровський сирзавод» на посаді «машиніст кочегар».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» ( надалі - Закон № 1788-ХІІ) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Оскільки спірний стаж позивач набув до набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, вимоги щодо атестації його робочого місця не застосовуються.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до розділу ХХХІІІ «Загальні професії» Списку №2, затверджених ОСОБА_3 міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року, до вказаного списку внесено лише посаду кочегар виробничих котелень та виробничих печей.

Запис в трудовій книжці позивача про посаду, на якій він працював у спірний період, не відповідає назві посади і професії, з посиланням на яку позивач претендує на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідну довідку позивачем ані до управління ПФУ, ані до суду надано не було.

З архівної довідки (а.с.62), наданої позивачем, вбачається що позивач працював саме машиністом-кочегаром та не містить посилання на тотожність його посади із посадою, зазначеній у Списку №2, тобто вказана довідка не відповідає вимогам п. 20 Порядку.

Позивач послався на неможливість отримання такою довідки на підприємстві через його ліквідацію, але жодних доказів на підтвердження цієї обставини та неможливості отримати таку довідку не надав.

В той же час, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у відповідності до п.20 Порядку № 637, у разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 р. № 18-1 було затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі Порядок № 18-1), який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Пункт 11 цього Порядку визначає перелік документів, які подаються до управління Пенсійного фонду України для підтвердження стажу роботи.

Отже, законодавством визначено порядок та орган, до компетенції якого відноситься підтвердження пільгового характеру роботи особи у випадку неможливості отримання довідки через ліквідацію підприємства.

Як встановлено судом, позивач до відповідної Комісії територіального органу ПФУ із заявою про підтвердження пільгового стажу не звертався.

Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові з огляду на те, що наданими позивачем документами не підтверджено право на віднесення спірного періоду роботи до пільгового стажу, а, відтак, відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням наданих позивачем із заявою документів, є обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

ОСОБА_3 Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року по справі №189/1401/15-а(2-а/189/17/15) - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко

Попередній документ
54681641
Наступний документ
54681643
Інформація про рішення:
№ рішення: 54681642
№ справи: 189/1401/15-а
Дата рішення: 21.12.2015
Дата публікації: 30.12.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: