10 грудня 2015 рокусправа № 199/10168/14а 2-а/199/119/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного лікаря Комунального закладу "Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року у справі № 199/10168/14а (2-а/199/119/15) за адміністративним позовом Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2 до Головного лікаря Комунального закладу "Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року адміністративний позов Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2 (далі - позивач) задоволено частково. Визнано бездіяльність головного лікаря комунального закладу "Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 (далі - відповідач) в частині ненаправлення інформаційного запиту №08/10-11/2014р від 10.11.2014 року належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» неправомірною; зобов'язано відповідча направити інформаційний запит №08/10-11/2014р від 10.11.2014 року належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, відповідач просив постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржив.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
В Законі України «Про інформацію» зазначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 10 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з інформаційним запитом для отримання інформації, яка вже була створена та задокументована на інформаційних носіях із копією документів, а саме просив надати рішення обласної ради від 23 березня 2007 року № 123-7/V «Про затвердження Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, а також затверджене рішенням обласної ради від 23 березня 2007 року № 123-7/V «Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади звільнення з посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, як створену і вже задокументовану інформацію на сьогодення поточного року та на день надання відповіді на цей запит у відношенні ОСОБА_1 (як головного лікаря комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №5» Дніпропетровської обласної ради).
Вказаний інформаційний запит був отриманий відповідачем, що підтверджується вхідним номером № 08/10-11/2014-Р від 10.11.2014 року.
Листом від 14.11.2014 року № 647 відповідачем надано відповідь на вказаний інформаційний запит, в якій зазначено, що на пункт один запита - комунальний заклад «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №5» Дніпропетровської обласної ради не є розпорядником інформації, а на пункт два запиту був направлений витяг із рішенням Дніпропетровської обласної ради шостого скликання 26 сесії «Про трудові відносини з керівниками обласних комунальних підприємств, закладів та установ, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» щодо призначення ОСОБА_1 головним лікарем.
Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1)систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ч.ч. 1-5 ст.19 Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів погоджається з висновком суду першої інстанції, що в порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач не направив запит №08/10-11/2014р від 10.11.2014 року належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, з огляду на що допустив протиправну бездіяльність.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного лікаря Комунального закладу "Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року у справі № 199/10168/14а (2-а/199/119/15) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак