"22" грудня 2015 р. Справа № 920/1262/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 10-19/17-Д/25 від 16.02.2015р.)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 10-734/д від 04.12.2014р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка, Сумська область (вх. №5483 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2015р. у справі № 920/1262/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка, Сумська область
про внесення змін до договору , -
У серпні 2015 року ПАТ "Сумиобленерго" звернулось до господарського суду Сумської області із позовом до ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.2015р. по справі № 920/1262/15 (суддя Рунова В.В.) позовні вимоги задоволено та вирішено вважати укладеним в редакції ПАТ "Сумиобленерго" Додаток № 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу", в якому зазначені дані про очікуваний обсяг постачання електричної енергії публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" на 2015 рік (тис. кВт*год.), до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р., що укладений між ПАТ “Сумиобленерго” та ПАТ "Укрнафта". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" витрати по сплаті судового збору у сумі 1218,00 грн.
Відповідач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2015р. по справі № 920/1262/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що судом при вирішенні справи не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, докази належним чином не досліджені і їм не надано оцінки, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, відповідач просить судові витрати, сплачені за подання апеляційної скарги, покласти на позивача.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.12.2015р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22 грудня 2015 р. об 11:00 год.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 17260 від 21.12.2015р.), в якому ПАТ "Сумиобленерго" вважає оскаржуване відповідачем рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин справи, тому позивач просить рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2015р. у справі № 920/1262/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка, Сумська область залишити без задоволення, як необґрунтовану та безпідставну.
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка, Сумська область задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 29.05.2003 року між позивачем - ПАТ "Сумиобленерго" (Постачальником електричної енергії) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (Споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 3, за умовами якого Постачальник зобов'язався постачати електричну енергію Споживачу, а останній в свою чергу зобов'язався сплачувати вартість спожитої електроенергії.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України. Такими є Закон України "Про електроенергетику", Закон України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", Закон України "Про природні монополії", а також відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Законом України "Про електроенергетику" визначені правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. Особливістю нормативно-правового регулювання електропостачання є наявність численних підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі нормативно-технічних, якими визначається та деталізується порядок отримання та споживання електроенергії.
Норми названих законодавчих актів деталізовані, зокрема, в положеннях Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442.
Пунктом 10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема є порушення правил користування електричною енергією.
Відповідно до вимог частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.
В абзаці 1 розділу 2 Договору № 3 від 29.05.2003р. сторони домовились керуватися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі - ПКЕЕ, Правила), під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим правочином.
На кожний наступний рік сторони договору визначають та узгоджують договірні величини споживання електричної енергії.
В додатку № 1 до Договору № 3 від 29.05.2003р. вказуються договірні величини споживання електричної енергії.
Отже, внесення таких змін в договір № 3 від 29.05.2003р. обумовлено пунктом 4.2. ПКЕЕ та пунктом 5.1. Договору, згідно якого для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Однак, в процесі укладення додатку № 1 до Договору № 3 від 29.05.2003р,. між сторонами у справі були узгоджені всі величини обсягів електричної енергії у відповідні розрахункові періоди 2015 року, за виключенням двох площадок вимірювання, а саме: "Артюхівка" та "В.Бубни".
Листом № 13-01/2079 від 23.03.2015р. споживач повернув ПАТ "Сумиобленерго" додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.03 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2015 рік (тис. кВт*год.)" з протоколом розбіжностей, згідно якого пропонує по 2-х об'єктах визначити обсяги споживання електричної енергії наступним чином:
- об'єкт П/ст "В.Бубни" - 21637,200 на рік;
- об'єкт ТПП 35/6 кВ "Артюхівка" - 20148,000 на рік.
ПАТ "Сумиобленерго" не погодилось із викладеним в протоколі розбіжностей обсягом споживання електричної енергії на 2015 рік по об'єктам споживача П/ст "В.Бубни" і ТПП 35/6 кВ "Артюхівка" та вважає, що запропонована споживачем редакція додатку № 1 до договору у зазначеній частині суперечить ПКЕЕ та умовам договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Факт недосягнення між сторонами згоди щодо Обсягів постачання (договірних величин) електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2015 рік (тис. кВт*год.) зумовив звернення ПАТ "Сумиобленерго" до господарського суду із вимогою про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р. в порядку статті 188 Господарського кодексу України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, господарський суд позовні вимоги задовольнив та вирішив вважати укладеним в редакції ПАТ "Сумиобленерго" Додаток № 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу", в якому зазначені дані про очікуваний обсяг постачання електричної енергії публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" на 2015 рік (тис. кВт*год.), до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р., що укладений між ПАТ “Сумиобленерго” та ПАТ "Укрнафта".
Колегія суддів повністю погоджується із даними висновками суду першої інстанції і вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, не спростованими відповідачем, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами в їх сукупності.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що в додатках № 6 до договору № 3 від 29.05.2003р. сторонами було визначено:
- дозволена потужність об'єкта споживача ПС 35/6 "В.Бубни" становить 1000 кВт,
- дозволена потужність об'єкта ПС 35/6 кВ "Артюхівка" становить 1500 кВт.
У пункті 1.2. Правил користування електричною енергією передбачено, що дозволена потужність - це максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору; договірна величина споживання електричної енергії - це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; розрахунковий період - це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, величину дозволеної потужності, договірні величини споживання електричної енергії та режим роботи електроустановки споживача (пункти 5.1. та 5.5. Правил користування електричною енергією).
Згідно пункту 4.2. Правил користування електричною енергією відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами (пункт 4.1. Правил користування електричною енергією).
Таким чином, колегія суддів вважає, що обсяги споживання електроенергії повинні узгоджуватися з умовами договору про постачання електроенергії (дозволеною потужністю та режимом роботи електроустановки).
При цьому визначення величини споживання електричної енергії з урахуванням графіка роботи споживача не може призвести до перевищення величини дозволеної потужності, що вказана в Договорі № 3 від 29.05.2003р.
Відповідно до додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р. розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до 30 (31) числа місяця включно.
Згідно додатку № 12 до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р. "Перелік кількості встановленої потужності та кількості годин роботи споживача, його структурних підрозділів та його субспоживачів" режим роботи об'єктів споживача: ОСОБА_3 нафтопромисел та Артюхівський нафтопромисел становить - 24 години.
Враховуючи дозволену потужність об'єкта споживача ПС 35/6 "В.Бубни" - 1000 кВт, споживання електроенергії згідно договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р. по вказаному об'єкту відповідача не може перевищувати:
- в січні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.;
- в лютому 2015 року: 1000 кВт*24 год.*28 день = 672 000 кВт*год.;
- в березні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.;
- в квітні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*30 день = 720 000 кВт*год.;
- в травні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.;
- в червні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*30 день = 720 000 кВт*год.;
- в липні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.;
- в серпні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.;
- у вересні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*30 день = 720 000 кВт*год.;
- в жовтні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.;
- в листопаді 2015 року: 1000 кВт*24 год.*30 день = 720 000 кВт*год.;
- у грудні 2015 року: 1000 кВт*24 год.*31 день = 744 000 кВт*год.
Також, враховуючи дозволену потужність об'єкта споживача ПС 35/6 кВ "Артюхівка" -1500 кВт, споживання електроенергії згідно договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.03 по вказаному об'єкту відповідача не може перевищувати:
- в січні 2015: 1500 кВт*24 год.*31 день = 1 116 000 кВт*год.;
- в лютому 2015 року: 1500 кВт*24 год.*28 день = 1 008 000 кВт*год.;
- в березні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*31 день = 1 116 000 кВт*год.;
- в квітні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*30 день = 1 080 000 кВт*год.;
- в травні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*31 день =1116 000 кВт*год.;
- в червні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*30 день = 1 080 000 кВт*год.;
- в липні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*31 день = 1 116 000 кВт*год.;
- в серпні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*31 день =1116 000 кВт*год.;
- у вересні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*30 день = 1 080 000 кВт*год.;
- в жовтні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*31 день = 1 116 000 кВт*год.;
- в листопаді 2015 року: 1500 кВт*24 год.*30 день = 1 080 000 кВт*год.;
- у грудні 2015 року: 1500 кВт*24 год.*31 день = 1 116 000 кВт*год.
Саме такі значення споживання електричної енергії вказані в редакції додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.03 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу", що запропоновані до укладення ПАТ "Сумиобленерго".
Неодноразові факти перевищення з боку ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" дозволеної потужності по вказаних об'єктах, що зазначена в договорі про постачання електричної енергії була встановлена також Вищим господарським судом України у постанові від 13.05.2014р. у справі № 920/1321/13 та у постанові від 16.06.2015р. у справі № 920/1696/14.
У листах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 4966/26/47-14 від 18.08.2014р. та № 5055/26/47-13 від 24.07.2013р. роз'яснено, що Постачальник електричної енергії не має права відмовити споживачу в погодженні обсягів споживання електричної енергії у разі, якщо обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році узгоджуються з умовами договору про постачання електричної енергії (дозволеною потужністю та режимом роботи електроустановки). Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має здійснити коригування договірної величини споживання електричної енергії таким чином, щоб скоригована величина, з урахуванням графіка роботи споживача, не призвела до перевищення величини дозволеної потужності, що зазначена в договорі про постачання електричної енергії
Аналіз встановлених по справі обставин свідчить про те, що правові позиція ПАТ "Сумиобленерго" повністю підтверджена роз'ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка в силу статті 12 Закону України "Про електроенергетику" захищає права споживачів електричної енергії, контролює за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову та вирішив вважати укладеним в редакції ПАТ "Сумиобленерго" Додаток № 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу", в якому зазначені дані про очікуваний обсяг постачання електричної енергії публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" на 2015 рік (тис. кВт*год.), до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р., що укладений між ПАТ “Сумиобленерго” та ПАТ "Укрнафта".
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання відповідача на порушення порядку визначення договірних величин споживання електричної енергії не аргументовані жодним чином, а тому не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки дозволені потужності по спірним об'єктам споживача (ОСОБА_4 - 1000 кВт, Артюхівка - 1500 кВт) є істотними умовами договору № 3 від 29.05.203р., які є обов'язковими для сторін у справі, в зв'язку з чим не можуть бути порушеними при визначенні договірних величин споживання електричної енергії. При цьому, обсяги споживання електроенергії повинні узгоджуватися з умовами договору про постачання електричної енергії (дозволеною потужністю та режимом роботи електроустановки). Визначення величини споживання електричної енергії з урахуванням графіка роботи споживача не призведе до перевищення величини дозволеної потужності, що зазначена у договорі № 3 від 29.05.2003р. Натомість встановлення договірних величин споживання електроенергії по двом спірних об'єктам у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р. сприятиме недопущенню споживачем порушень в електроенергетиці.
Що стосується доводів відповідача відносно дати додатку № 1, а саме 19.12.2014р., колегія суддів враховує пояснення позивача з цього приводу, в яких зазначено, що процедура внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003р. була розпочата ще у грудні 2014 року, чим і пояснюється зазначення позивачем саме такої дати.
Отже, твердження відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та не узгоджуються із нормами чинного законодавства, які підлягають застосуванню до даного виду правовідносин, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З урахуванням зазначеного, рішення місцевого господарського суду у даній справі винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим правові підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка, Сумська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2015р. у справі № 920/1262/15 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.