"28" грудня 2015 р. Справа № 926/1630/15
За позовом публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Чернівцях
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комекс Буд ЛТД”, с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької області
про стягнення заборгованості в сумі 564096,52 грн.
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. від 19.09.2011 р. № 010-01/7622
Відповідача - не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 564096,52 грн. за договором кредиту № 7108К21 від 04.09.2008 р., у тому числі 378110,72 грн. за простроченими процентами та 185985,80 грн. за простроченою комісією за управління кредитом.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з виконавчим написом з відповідача шляхом стягнення на предмет іпотеки підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту № 7108К21 від 04.09.2008 р., у тому числі за процентами та комісією за управління кредитом, однак заборгованість відповідачем не погашена, кредит не повернутий, в зв'язку з чим підлягають стягненню нараховані позивачем 378110,72 грн. прострочених процентів та 185985,80 грн. простроченої комісії за управління кредитом за наступний період.
Провадження у справі порушено ухвалою від 21.10.2015 р., розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.11.2015 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові документи, необхідні для вирішення спору, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази на його обґрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.
Ухвалою від 10.11.2015 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 24.11.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням відзиву на позов та за клопотанням представника позивача для виконання вимог ухвали суду від 21.10.2015 р.
20.11.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли витребувані ухвалою від 21.10.2015 р. документи.
Ухвалою від 24.11.2015 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 10.12.2015 р. та зобов'язано позивача надати докази зміни найменування позивача і уточнити розрахунок ціни позову.
Після судового засідання 24.11.2015 р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов лист від 24.11.2015 р. № 24/ІІ, в якому ТОВ ВКФ “Комекс Буд ЛТД” повідомив про неможливість забезпечити явку представника, зазначив, що визнає позов частково і просить застосувати позову давність (а.с. 152).
У судовому засіданні 10.12.2015 р. представник позивача подав витребувані ухвалою від 24.12.2015 р. документи і уточнений розрахунок ціни позову, ознайомившись з заявою відповідача про застосування позовної давності, звернувся до господарського суду з письмовою заявою про продовження строку вирішення спору і відкладення розгляду справи з метою надати обґрунтовані пояснення стосовно строку позовної давності та враховуючи майбутнє відрядження представника позивача до м. Києва на період з 16.12.2015 р. по 19.12.2015 р.
Ухвалою від 10.12.2015 р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 21.12.2015 р.
15.12.2015 р. через канцелярію суду надійшли пояснення позивача про відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки відповідач здійснював часткове погашення тіла кредиту на суму 960,32 грн. та відсотків в сумі 21780,00 грн., тобто вчиняв дії, що свідчать про визнання ним боргу, та, відповідно, про переривання строку позовної давності (а.с. 184-187).
Ухвалою від 21.12.2015 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 28.12.2015 р., позивача зобов'язано надати обгрунтовані письмові пояснення, за якою Генеральною угодою забезпечено вимоги позивача іпотекою по Іпотечному договору № 7108Z8 від 31.03.2008 р. та за яким кредитним договором звернено стягнення на передане в іпотеку майно відповідача згідно з виконавчим написом нотаріуса від 16.07.2010 р. реєстровий № 2853.
25.12.2015 р. від ПАТ “Укрексімбанк” надійшли відповідні письмові пояснення (а.с. 234-237).
У судове засідання 28.12.2015 р. представник відповідача не з'явився без повідомлення причин неявки, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки про місце, дату і час судового засідання відповідач повідомлений належним чином, а листом від 24.11.2015 р. № 24/ІІ сповістив суд про часткове визнання позову.
У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні 28.12.2015 р. просив задовольнити позов, посилаючись на викладені у позовній заяві та письмових поясненнях обставини і доводи, проти застосування позовної давності заперечував, стверджуючи, що такий було перервано діями відповідача по частковому погашенню заборгованості.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
28.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” в особі керуючого філією в м. Чернівці (на даний час - публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, а.с. 161-176) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою “Комекс Буд ЛТД” було укладено Генеральну угоду № 7108№2, якою сторони врегулювали загальні засади співпраці між собою щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності ТОВ “Комекс Буд ЛТД” (Позичальника) (а.с. 10-24). В додатку № 1 до Генеральної угоди сторони визначили перелік діючих в її рамках кредитних договорів.
Згідно з пунктом 4.1 названої Генеральної угоди Банк (позивач) проводить Кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди на підставі та з врахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди. Пунктом 4.5 Генеральної угоди загальний розмір ліміту заборгованості Позичальника (відповідача) встановлено не більше 12000000,00 грн.
04.09.2008 р. сторони уклали додаткову угоду № 7108№2-1 до Генеральної угоди № 7108№2 від 28.03.2008 р., включивши до переліку діючих в рамках Генеральної угоди кредитних договорів укладений між ними Кредитний договір № 7108К21 від 04.09.2008 р. (а.с. 26).
За умовами Кредитного договору № 7108К21 від 04.09.2008 р., зокрема:
- Банк відкриває Позичальникові мультивалютну відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього Договору (п. 3.1);
- ліміт кредитної лінії визначено в розмірі 12000000,00 грн., кінцевий термін погашення Кредиту - 03 вересня 2009 року, процентна ставка за Кредитом - 20% річних, комісія за управління кредитною лінією: 0,025% від Ліміту заборгованості щомісячно (пункти 3.2.1, 3.2.3, 3.2.6, 3.2.8.1 Договору);
- договір набуває чинності з дня його підписання і залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за ним (п. 9.1, а.с. 28-42).
У подальшому сторони вносили зміни до Кредитного договору № 7108К21 від 04.09.2008 р., укладаючи додаткові договори до нього.
Зокрема, згідно з додатковим договором № 7108К21-2 від 23.04.2009 р. змінили:
- характер кредиту з “відновлювальної кредитної лінії” на “невідновлювальну кредитну лінію”;
- період нарахування плати за зобов'язання встановили щомісячно, з 04 вересня 2008 р. і закінчуючи 31 серпня 2010 р.;
- ліміт кредитної лінії встановили у розмірі 11999430,32 грн., затвердили новий Графік надання та погашення кредиту: по 3000000,00 грн. не пізніше відповідно 31.05.2010 р., 30.06.2010 р., 31.07.2010 р. та 2999430,32 грн. не пізніше 31.08.2010 р.;
- кінцевий строк погашення Кредиту визначили 31 серпня 2010 року (а.с. 44-46).
Також додатковим договором № 7108К21-8 від 19.07.2010 р. змінили процентну ставку за кредитом, встановивши її в розмірі 13,45% річних, а Додатковим договором № 7108К21-9 від 01.09.2010 р. встановили розмір процентів за кредитом 01% річних (а.с. 56, 57).
У забезпечення свої зобов'язань перед позивачем за Генеральною угодою № 7108№2 від 28.03.2008 року відповідач по Іпотечному договору № 7108Z8 від 31.03.2008 р. і додаткових договорах № 7108Z8-1 від 27.08.2008 р. та № 7108Z8-2 від 07.11.2008 р. про внесення змін до Іпотечного договору № 7108Z8 передав в іпотеку належне йому рухоме і нерухоме майно: земельну ділянку по вул. Заводській, 34 у смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області (кадастровий № 7322555400:02:002:0122), виробничо-торгівельну базу на вказаній земельній ділянці, що входить до складу єдиного майнового комплексу, нежиле приміщення магазину “Комора” в м. Чернівці по вул. Сагайдачного, 6, нежилі приміщення першого поверху та антресолі у м. Чернівці по вул. О.Кобилянської, 26, виробниче обладнання єдиного майнового комплексу ТОВ “Комекс Буд ЛТД” за адресою Чернівецька область, Кіцманський район, с. Лужани, вул. Заводська, 34, транспортні засоби і спецтехніку в кількості 16 одиниць, інше рухоме майно і товари в обігу, виділене в натурі нерухоме майно, що знаходиться в місті Чернівці на вулиці ОСОБА_2 під № 19а, виділене в натурі нерухоме майно, що знаходиться в місті Чернівці на вулиці Львівській під номером 5 (а.с. 218-225). У судовому засіданні представник позивача пояснив, що в Іпотечному договорі № 7108Z8 від 31.03.2008 р. помилково зазначено номер Генеральної угоди не “№7108№2”, а “№ 7108№2 ”, Генеральна угоди за № 7108№2 з відповідачем не укладалася.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів (за Кредитним договором № 7108К21 від 04.09.2008 р.) за заявою позивача 16 липня 2010 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса (реєстровий номер 2853), за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 7108Z8 від 31.03.2008 р. і додаткових договорів № 7108Z8-1 від 27.08.2008 р. та № 7108Z8-2 від 07.11.2008 р. про внесення змін до Іпотечного договору № 7108Z8 для задоволення вимог стягувача - Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, за період з 18 травня 2010 року по 15 липня 2010 року, у розмірі 13384863,14 гривень, з яких 11999430,32 гривень заборгованості за кредитом, 1364433,80 гривень боргу за відсотками за користування кредитом, 20999,02 грн. плати за управління кредитом та витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 2500,00 гривень (а.с. 76-79). Чинність зазначеного виконавчого напису нотаріуса підтверджується рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10.02.2011 р. у справі за позовом ТОВ ВКФ “Комекс Буд ЛТД” до приватного нотаріуса ОСОБА_3, третя особа ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Чернівецької філії про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а.с. 240-244).
З інформації про виконавче провадження № 27386711 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 16.07.2010 р. № 2853 видно, що станом на 18.11.2015 р. заборгованість у розмірі 13387363,14 грн. за кредитним договором № 7108К21 від 04.09.2008 р. з ТОВ “Комекс Буд ЛТД” в примусовому порядку не стягнута.
Згідно додатково поданих позивачем платіжних доручень в період з 11.11.2010 р. по 11.03.2011 р. відповідач добровільно сплатив кошти на загальну суму 960,32 грн. на погашення тіла кредиту, в рахунок сплати процентів перерахував позивачеві 21780,00 грн. впродовж періоду з 22.07.2010 р. по 01.11.2010 р. (а.с. 188-217).
Таким чином, і це видно з розрахунку позивача, з урахуванням зазначеної часткової оплати станом на 11.03.2011 р. борг відповідача за кредитом складає 11998470,00 грн. (11999430,32 грн. - 960,32 грн.) (а.с. 159-160).
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (параграф 2 глави 71 ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики (ст.ст. 1046-1052 Цивільного кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а ч. 1 ст. 1048 ЦК встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що зобов'язань щодо повернення кредиту за кредитним договором № 7108К21 від 04.09.2008 р. відповідач не виконав, станом на 16.07.2010 р. (день вчинення виконавчого напису нотаріуса від 16 липня 2010 року реєстровий номер 2853) заборгованість за кредитом складала 11999430,32 грн., а станом на 11.03.2011 р. і на даний час - 11998470,00 грн.
Як зазначалося вище, за умовами кредитного договором № 7108К21 від 04.09.2008 р. позичальник - відповідач, зобов'язаний сплачувати банку (позивачеві) проценти за користування кредитом (20% річних з 04.09.2008 р., 13,35% річних з 19.07.2010 р. та 0,1% річних з 01.09.2010) і комісію за управлінням кредитом у розмірі 0,025% від Ліміту заборгованості щомісячно.
При цьому Кредитним договором № 7108К21 від 04.09.2008 р. визначено період нарахування процентів як початковий період, що розпочинається з першої Дати надання Кредиту і закінчується останнім днем місяця, на який припадає перша Дата надання Кредиту. Будь-який наступний період нарахування процентів у подальшому - кожен календарний місяць до дати повного погашення заборгованості за Кредитом (а.с. 29).
Період нарахування плати за управління Кредитом названий договір визначає щомісячно, починаючи з місяця, в якому відбулося укладання цього Договору, і закінчується місяцем, у якому відбувається повне погашення заборгованості (а.с. 29).
Таким чином, незважаючи на те, що кінцевий термін повернення кредиту - 31.08.2010 року, сплив, відповідно до п. 9.1 Кредитного договору № 7108К21 від 04.09.2008 р. даний договір є чинним, його умовами передбачено нарахування процентів за користування кредитом і комісії за управління кредитом до дати повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, за загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Оскільки заборгованість за кредитом відповідачем не погашена і зобов'язання відповідача з повернення тіла кредиту не припинено, позивач має правові підстави для нарахування процентів і комісії за наступний період після періоду, за який такі платежі стягнуті згідно з виконавчим написом нотаріуса від 16.07.2010 р. № 2853, на умовах Кредитного договору № 7108К21 від 04.09.2008 р. (пункти 3.2.8.1, 3.5.1).
Згідно з уточненим розрахунком позивача відповідачеві нараховано:
- 278115,47 грн. процентів за період з 16.07.2010 р. по 31.08.2015 р. та
- 184534,25 грн. комісії за управління кредитом за цей же період (а.с. 158-160).
Разом з тим, відповідач, частково визнаючи у листі 24.11.2015 р. позовні вимоги, просить застосувати позовну давність (а.с. 152).
За визначенням статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України. Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Укладені сторонами Генеральна угода № 7108№2 від 28.03.2008 р., Кредитний договір № 7108К21 від 04.09.2008 р. та додаткові договори до них не містять умови про збільшення законодавчо встановленого строку позовної давності. Відповідно, у спірних правовідносинах позовна давність складає три роки.
У пункті 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
У ході розгляду справи встановлено порушення права позивача на своєчасне виконання відповідачем зобов'язання з повернення коштів кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитом, у зв'язку з чим позивач має право вимагати від відповідача сплати процентів і комісії за період, протягом якого існує заборгованість з повернення тіла кредиту.
У пункті 2.3 вище згаданої постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 роз'яснено, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем (п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів”).
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи, що згідно з пунктом 3.2.8.1 Кредитного договору № 7108К21 від 04.09.2008 р. комісія у розмірі 0,025% від ліміту заборгованості за управління кредитом сплачується щомісячно, перше число кожного наступного місяця є датою, коли позивач міг дізнатися про невиконання відповідачем обов'язку зі сплати комісії за минулий місяць, отже, з першого числа кожного наступного місяця розпочинається перебіг строку позовної давності за вимогами щодо сплати суми комісії за кожний попередній місяць.
Пунктом 3.5.1 Кредитного договору № 7108К21 від 04.09.2008 р. встановлено, що проценти за користування Кредитом підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця, протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній Період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом.
Відтак, датою, коли позивач міг дізнатися про невиконання відповідачем обов'язку зі сплати процентів за минулий місяць, є восьме число кожного наступного місяця, відповідно, з восьмого числа кожного наступного місяця розпочинається перебіг строку позовної давності за вимогами щодо сплати процентів за користування кредитом за кожний попередній місяць.
Враховуючи викладене та дату звернення позивача з позовом до господарського суду (12.10.2015 р.), слід дійти висновку, що стосовно вимог про сплату процентів та комісії за управління кредитом за період з 16.07.2010 р. по 11.10.2012 р. строк позовної давності позивачем пропущено.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача, що строк позовної давності було перервано діями відповідача, який здійснював часткові платежі в рахунок повернення кредиту і сплати процентів.
Часткова оплата боргу здійснювалася відповідачем в період з 11.11.2010 р. по 11.03.2011 р., тобто до 12.10.2012 року, протягом наступних трьох років - до звернення позивача з позовом до господарського суду доказів переривання строку позовної давності позивачем не надано.
Суд не вбачає також поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності та останній про такі й не зазначає.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Отже, з огляду на викладене, у позові ПАТ “Укрексімбанк” належить відмовити у частині вимог, які обтяжені пропуском строку позовної давності, а саме щодо нарахованих за період з 16.07.2010 р. по 30.09.2012 р. процентів у сумі 242620,07 грн. та комісії у сумі 79539,15 грн., право вимагати які настало відповідно 01.10.2012 р. та 08.10.2012 р., тобто до 12.10.2012 р. - за межами трирічного строку позовної давності.
Задоволенню підлягають вимоги про стягнення процентів за користування кредитом і комісії за управління кредитом за останні три роки до дня звернення з позовом до господарського суду (з 12.10.2012 р. по 12.10.2015 р.), а саме: 35495,40 грн. процентів та 104995,10 грн. комісії, право вимагати які настало починаючи з 01.11.2012 р. щодо процентів та з 08.11.2012 р. щодо комісії.
У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2107,36 грн. ((35495,40 грн. + 104995,10 грн.) х 1,5%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комекс Буд ЛТД” (юридична адреса: 60364, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Мамалига, вул. Великого жовтня, 24, поштова адреса: 58018, м. Чернівці, вул. Чкалова, 13, код ЄДРПОУ 25078492) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Чернівцях (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 183, код ЗКПО 21420657) 35495,40 грн. процентів за користування кредитом, 104995,10 грн. комісії за управління кредитом та 2107,36 грн. відшкодування судового збору.
3. У решті вимог у позові відмовити.
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
У судовому засіданні 28.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 28 грудня 2015 року.
Суддя Т.І. Ковальчук