Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"13" листопада 2015 р. Справа № 911/4342/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 636/22 від 09.09.2015 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Енергомашкомплект", м. Харків
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ
в особі Трипільської Теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Українка, Київська область
про стягнення 18 073, 36 грн
ТОВ "Виробниче об'єднання "Енергомашкомплект" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 14 001, 60 грн основної заборгованості, 1 805, 64 грн пені, 2 083, 14 грн інфляційних збитків, 182, 98 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 14/9 про закупівлю (поставку) товарів від 04.12.2014 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4342/15 за позовом ТОВ "Виробниче об'єднання "Енергомашкомплект" до ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 18 073, 36 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 07.10.2015 р.
07.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 28.10.2015 р.
28.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.11.2015 р.
06.11.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 10-5485 від 05.11.2015 р. про зменшення штрафних санкцій, в якому просив суд відмовити позивачу у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних.
06.11.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшла заява № 10 б/д про відмову стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені), в якій просив суд відмовити позивачу у стягненні з відповідача пені у розмірі 1 805, 64 грн.
11.11.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява № ЕМК-930 від 09.11.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 14 001, 60 грн та судовий збір у розмірі 1 218 грн.
11.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.11.2015 р.
13.11.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява № ЕМК-930/1 від 09.11.2015 р., в якій він відмовився від стягнення з відповідача 1 805, 64 грн пені, 2 083, 14 грн інфляційних збитків, 182, 98 грн 3 % річних, та просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 14 001, 60 грн та судовий збір у розмірі 1 218 грн.
13.11.2015 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду усні пояснення з врахуванням заяви позивача про відмову від пені, інфляційних збитків та 3 % річних.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
04.12.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 14/9 про закупівлю (поставку) товарів, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору.
Згідно п. 1.2. договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до договору.
Відповідно до п. 1.3. договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені і додатку до договору.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість), що поставляється за даним договором.
Згідно п. 2.2. договору ціни на продукцію визначаються в додатку до договору.
Пунктом 2.5. договору визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору.
Згідно п. 5.3. договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту-приймання передачі продукції.
Пунктом 12.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору.
04.12.2014 р. між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору № 14/9 про закупівлю (поставку) товарів від 04.12.2015 р., згідно п. 2. якого загальна вартість продукції складає - 14 001, 60 грн. Пунктом 3. Додатку передбачено умови розрахунків - протягом 45 днів з дати поставки продукції.
На виконання умов договору позивачем у лютому 2015 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 14 001, 60 грн, що підтверджується видатковою накладною № ЕМ-0000009 від 20.02.2015 р. на суму 14 001, 60 грн та відповідною довіреністю № 051386/25 від 20.02.2015 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_2 на отримання товару, та актом прийому-передачі продукції № 24 від 25.02.2015 р., наявними в матеріалах справи.
21.05.2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № ЕМК-448 від 15.05.2015 р., у якій наполягав здійснити погашення заборгованості у розмірі 14 001, 60 грн протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.05.2015 р., наявним у матеріалах справи.
24.07.2015 р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № ЕМК-634 від 17.07.2015 р., у якій наполягав здійснити погашення основної заборгованості у розмірі 14 001, 60 грн, пені, інфляційних збитків та 3 % річних. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.07.2015 р., наявним у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 14 001, 60 грн, що підтверджується договором № 14/9 про закупівлю (поставку) товарів від 04.12.2015 р., видатковою накладною № ЕМ-0000009 від 20.02.2015 р. на суму 14 001, 60 грн та відповідною довіреністю № 051386/25 від 20.02.2015 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_2 на отримання товару, та актом прийому-передачі продукції № 24 від 25.02.2015 р., наявними в матеріалах справи.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 14 001, 60 грн за договором № 14/9 про закупівлю (поставку) товарів від 04.12.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 805, 64 грн пені, 2 083, 14 грн інфляційних збитків, 182, 98 грн 3 % річних за порушення термінів оплати за договором № 14/9 про закупівлю (поставку) товарів від 04.12.2014 р.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було зазначено вище, відповідно до заяви № ЕМК-930/1 від 09.11.2015 р. позивач заявив про свою відмову від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення 1 805, 64 грн пені, 2 083, 14 грн інфляційних збитків, 182, 98 грн 3 % річних.
Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Частиною 6 ст. 22 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони
Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.
За наслідками розгляду заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Заява № ЕМК-930/1 від 09.11.2015 р. підписана від позивача його директором - ОСОБА_3, який діє на підставі наказу № 37 від 12.09.2012 р.
Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про часткову відмову від позову, на вчинення таких дій та роз'яснивши позивачеві наслідки відмови від позову, суд приймає таку відмову.
Оскільки позивач відмовився від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 805, 64 грн пені, 2 083, 14 грн інфляційних збитків, 182, 98 грн 3 % річних і таку відмову прийнято судом, провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Енергомашкомплект" від позову до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської Теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в частині позовних вимог про стягнення 1 805, 64 грн пені, 2 083, 14 грн інфляційних збитків, 182, 98 грн 3 % річних і припинити провадження у справі у цій частині.
2. Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045) в особі Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 00131334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Енергомашкомплект" (ідентифікаційний код 30141755) 14 001 (чотирнадцять тисяч одна) грн 60 (шістдесят) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
20 листопада 2015 р.