Кіровоградської області
25 грудня 2015 року № 912/903/13
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши заяву комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.12.2015 року № 2400/1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 912/903/13
за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 585 897,93 грн.,
представники:
від стягувача - участі не брали;
від боржника (заявника) - ОСОБА_1, довіреність № 33 від 15.01.2015 р.,
встановив: рішенням господарського суду Кіровоградської області 29.07.2013 р. позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") задоволено повністю; стягнуто з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго") на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 585 897,93 грн., з яких: 361 058, 09 грн. - пеня, 224 839,84 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р. апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради задоволено частково; рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2013 р. змінено, зменшивши розмір пені до 180 529,05 грн.
04.10.2013 р. на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2013 р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р. видано відповідний наказ.
10.12.2015 р. на адресу господарського суду надійшла заява комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.12.2015 р. № 2400/1, відповідно до якої заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду від 04.10.2013 р. у справі № 912/903/13 в частині стягнення пені в сумі 180529,05 грн., 3% річних в сумі 224 839,84 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн. (153-156).
Подану заяву боржник мотивує наступним.
Постановою від 30.07.2015 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 912/903/13 від 04.10.2013 р. (а.с. 157-158).
06.06.2015 р. набрав чинності Закон України від 14.05.2015 р. № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно якого статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (надалі - Закон) доповнено, зокрема, частиною 13 за якою заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.
У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.
Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України.".
Листом від 06.06.2015 р. № 26-4143/1.2-13 ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до керівників теплопостачальних, теплогенеруючих організацій (зокрема, і до відповідача у справі) з листом, згідно якого роз'яснено адресатам положення зазначених вище нормативних актів та запропоновано погасити заборгованість перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у передбачений вказаним Законом строк з метою подальшого використання механізмів, передбачених ним (а.с. 159-163).
Листом від 05.08.2015 р. № 763 КП "Теплокомуненерго" звернулось до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України, за змістом якого повідомляло останнього, що станом на 01.08.2015 р. боржник достроково виконав умову погашення заборгованості за природний газ, спожитий до 01 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають на підставі рішення суду), що залишилося непогашеною на день набрання чинності Законом України № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на загальну суму 3281996,55 грн., у тому числі і за договором від 31.12.2010 р. № 8/11-ТЕ в сумі 417 086,89 грн.
У зв'язку з викладеним, боржник просить врегулювати питання в частині списання пені, штрафних та фінансових санкцій на загальну суму 6 216 626,09 грн., в тому числі за договором 31.12.2010 р. № 8/11-ТЕ в сумі 417 086,89 грн. (а.с. 164-165).
02.11.2015 р. боржник отримав лист, відповідно до якого ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомив КП "Теплокомуненерго" про те, що будь-які законні підстави для реструктуризації та списання штрафних санкцій відсутні, з огляду на наступне.
Так, Законом передбачено певну послідовність подій та умов, необхідних для здійснення реструктуризації:
1) визначена заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ підлягала реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості;
2) реструктуризація повинна була здійснюватись за певної умови, а саме: погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованості за природний газ, спожитий до 01 січня 2014 року без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що було виконано КП "Теплокомуненерго".
При цьому, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначено, що нормами Закону встановлювалося, що форма типового договору про реструктуризацію заборгованості, у якому визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін, затверджується Кабінетом Міністрів України, що останнім станом на 01.10.2015 р. зроблено не було.
Додатково ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказано на те, що з 01.10.2015 р. Закон, яким була передбачена можливість реструктуризації та списання штрафних санкцій, втратив чинність (а.с. 166).
Проте, зазначає заявник, наявний акт звіряння розрахунків за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р. підтверджує, що в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом КП "Теплокомуненерго" було сплачено на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 281 996,55 грн. заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р. (без урахування пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилась непогашеною на день набрання чинності Законом (а.с. 167-168).
Внаслідок цього, відповідно до Закону, заборгованість боржника перед стягувачем за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2013 р. у справі № 912/903/13 по сплаті пені в сумі 180 529,05 грн., 3% річних в сумі 224 839,84 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн., підлягає списанню та не може бути предметом подальшого продажу.
Ухвалою від 16.12.2015 р. подану заяву прийнято господарським судом та призначено до розгляду в судовому засіданні 25.12.2015 р.
24.12.2015 р. на адресу суду надійшли письмові заперечення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на заяву КП "Теплокомуненерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (а.с. 175-176).
Так, згідно поданих заперечень, стягувач просить відмовити в задоволенні заяви боржника, оскільки:
- посилання КП "Теплокомуненерго" на п. 13 Закону є безпідставним, тому що стосується не стягувача, а іншої юридичної особи - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка на відміну від стягувача, є гарантованим постачальником природного газу;
- ч. 13 ст. 18 Закону не регулює відносин між стягувачем і боржником у справі № 912/903/13;
- визнання наказу таким, що не підлягає виконанню позбавить стягувача можливості відшкодувати судовий збір за рахунок відповідача, як передбачено ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, стягувач звертає увагу господарського суду на положення ст. 124 Конституції України, у відповідності до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території.
До того ж, стягувач вказує на те, що не є газовидобувною компанією та інших джерел погашення заборгованості за спожитий газ, ніж її стягнення в судовому порядку не має (а.с. 175-176).
Розглядаючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у даній справі, дослідивши пояснення стягувача та боржника, подані сторонами докази, господарський суд враховує наступне.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.
Частина четверта ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявник зазначає набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Господарським судом встановлено, що 06.06.2015 р. набрав чинності Закон України від 14.05.2015 р. № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Цим Законом внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", зокрема, ст. 18 Закону доповнено частиною 13 такого змісту:
"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини".
Разом з цим, згідно з п. 1 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" від 25.07.2012 р. № 705 встановлено, що гарантованими постачальниками природного газу є суб'єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії); гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
На підтвердження своїх доводів, стягувачем надано до суду копію ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) серії АВ № 331913, що видана ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постачання природного газу за нерегульованим тарифом (а.с. 177).
Отже, посилання боржника на ч. 13 ст. 18 Закону є безпідставним, оскільки стосується не Дочірньої компанії "Газ України", а іншої юридичної особи, а саме - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка є гарантованим постачальником природного газу відповідно до ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".
Господарський суд також звертає увагу боржника, що рішенням господарського суду від 29.07.2013 р. стягнуто з боржника на користь стягувача заборгованість в сумі 585 897,93 грн., з яких: 361 058, 09 грн. - пеня, 224 839,84 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн.
Зі змісту рішення від 29.07.2013 р. вбачається, що основна заборгованість за договором від 31.12.2010 р. № 8/11-ТЕ у КП "Теплокомуненерго" відсутня, проте розрахунки за спожитий газ останнім здійсненні з порушенням визначеного договором строку, що і стало підставою для стягнення пені та 3% річних.
Таким чином, списання пені в сумі 361 058,09 грн. та 3% річних в сумі 224 839,84 грн. за прострочення оплати поставленого природного газу за договором від 31.12.2010 р. № 8/11-ТЕ не підпадає під дію ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", також з тих підстав, що, як встановлено господарським судом, основна сума заборгованості за спожитий природний газ по договору погашена боржником до набрання чинності вищезазначеним Законом, тобто до 06.06.2015 р.
Таким чином, на день набрання чинності Законом КП "Теплокомуненерго" не мав перед стягувачем заборгованості за природний газ, спожитий за договором від 31.12.2010 р. № 8/11-ТЕ, що виводить боржника за межі списання пені, штрафних та фінансових санкцій.
Судовий збір в сумі 11 718,00 грн. також не підлягає списанню на підставі Закону, оскільки не є ані пенею, ані штрафною чи фінансовою санкцією.
Таким чином, враховуючи обставини справи та норми Закону, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви КП "Теплокомуненерго" від 04.12.2015 року № 2400/1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 912/903/13.
Керуючись статтями 85, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні заяви комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.12.2015 року № 2400/1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 912/903/13 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію ухвали направити стягувачу за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6.
Суддя Л.С. Вавренюк