Кіровоградської області
23 грудня 2015 рокуСправа № 912/4227/15
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4227/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград
про стягнення 6260726,89 грн.
за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-182 від 15.07.2014.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" 3 % річних в розмірі 301796,69 грн, інфляційні втрати у розмірі 5958930,20 грн з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором про закупівлю природного газу №12/1006-БО-18 від 19.01.2012.
Ухвалою від 04.11.2015 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у даній справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні о 12:00 24.11.2015, витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.
За результатами судового засідання 24.11.2015 господарський суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи до 10.12.2015 об 11:00.
В судовому засіданні 10.12.2015 оголошувалась перерва до 10:00 23.12.2015 в порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Присутній у судовому засіданні 23.12.2015 повноважний представник позивача зазначив, що позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримує в повному обсязі та наполягає на задоволенні позову повністю.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні 23.12.2015 не скористався, проте подав до суду відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що він позов не визнає, оскільки, за твердженням останнього позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" 3 % річних в розмірі 301796,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 5958930,20 грн подано після спливу позовної давності.
Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача №10-12/1/15 від 10.12.2015 про продовження строку вирішення спору на 15 днів для надання можливості відповідачу подати відзив на позов, власні розрахунки, тощо.
Відповідно до частин 1, 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Проте, поданий відповідачем відзив спростовує винятковість обставин, за яких можливо продовжити строк вирішення спору, тому клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору у даній справі не підлягає задоволенню.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши матеріали справи №912/3055/14, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд
19.01.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", Продавець) та Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі - ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА", Покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №12/1006-БО-18 (далі - Договір, а.с. 9-13).
Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язався поставити Покупцю імпортований природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2. цього Договору (пункт 1.1. Договору).
Згідно пунктом 1.2. Договору, Продавець зобов'язався передати Покупцю в період з 01.10.2012 по 31.12.2012 природний газ в обсязі до 9820,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях відповідно графіку.
В розділі 3 Договору сторони погодили ціну договору; порядок здійснення розрахунків погоджено сторонами в розділі 4 Договору.
Зокрема, пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2012 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 року включно, а у частині розрахунків за газ до їх повного здійснення (пункт 10.1. Договору).
Договір підписано Продавцем і Покупцем та скріплено печатками підприємств.
Крім того, сторонами підписано Додаток № 1 від 19.01.2012 до Договору та Додаткову угоду № 1 від 27.06.2012 до Договору (а.с. 14 - 18), згідно якої сторонами погоджено в новій редакції пункти 1.2. та 3.1. Договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Так, за змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2013 у справі № 912/1664/13 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" про стягнення 13453560,21 грн задоволено частково, стягнуто з ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 10831444,68 грн - основного боргу; 396401,14 грн - 3% річних; 512321,52 грн - пені; 551843,10 грн - штрафу; 60441,89 грн - інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 68820,00 грн; в іншій частині в задоволенні позову відмолено.
У справі №912/1664/13 з відповідача на користь позивача стягувалась заборгованість за договором про закупівлю природного газу №12/1006-БО-18 від 19.01.2012.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2014. у справі № 912/1664/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2013 без змін.
Вищим господарським судом України, згідно постанови від 07.04.2014, рішення господарського суду Кіровоградської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишено без змін.
Таким чином, виконання Продавцем своїх договірних зобов'язань за договором про закупівлю природного газу №12/1006-БО-18 від 19.01.2012 на загальну суму 33827151,08 грн та невиконання станом на 18.05.2013 Покупцем своїх зобов'язань в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий газ на суму 10831444,68 грн встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2013 у справі №912/1664/13, що набрало законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, господарським судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно погашення заборгованості.
В подальшому позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за поставлений газ за договором про закупівлю природного газу №12/1006-БО-18 від 19.01.2012.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2014 у справі №912/3055/14 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" про стягнення 1525455,87 грн задоволено повністю, стягнуто з ДП "КТ" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість в загальній сумі 1525455,87 грн, з яких: 356855,07 грн - 3% річних та 1168600,80 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 30509,11 грн.
При цьому, із матеріалів справи №912/3055/14 вбачається, що 3% річних в сумі 356855,07 грн стягнуто за період з 19.05.2013 по 23.06.2014, а 1168600,80 грн інфляційних втрат стягнуто за період з червня 2013 по травень 2014.
Предметом позову у даній справі є вимога щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 301796,69 грн за період з 24.06.2014 по 28.05.2015 та 5958930,20 грн інфляційних втрат за період з червня 2014 по квітень 2015, нарахованих на суму основного боргу за Договором, тобто вимога позивача охоплює ті періоди, які не були предметом розгляду у справі № 912/1664/13.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановлянням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Отже, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум.
Господарський суд враховує, що сторонами не надано господарському суду доказів на підтвердження погашення основної заборгованості за Договором.
Отже, позивачем правомірно здійснено нарахування пред'явлених до стягнення сум, що відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства, відтак вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглядаючи питання про застосування позовної давності, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На застосуванні до спірних правовідносин позовної давності наполягає відповідач, посилаючись на те, що нарахування відповідачем 3 % річних та інфляційних втрат здійснено поза межами позовної давності. При цьому відповідач стверджує, що переривання строку позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу не свідчить про переривання такого строку за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Доводи відповідача щодо спливу позовної давності спростовуються умовами укладеного між сторонами Договору, пунктом 9.3. якого встановлено, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 5 (п'ять) років.
Оскільки відповідачем не погашена заборгованість за поставлений природний газ, строк сплати якої наступив 14.02.2012, строк у межах якого сторони можуть звернутись за захистом свого права за Договором, зокрема за стягненням 3% річних та інфляційних втрат, спливе лише 14.02.2017.
Отже позовна давність для звернення відповідача до господарського суду за стягненням спірних сум не сплила.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16; ідентифікаційний код 33142568) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) - 301796,69 грн 3 % річних, 5958930,20 грн інфляційних втрат, а також 93910,90 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити відповідачу (м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16).
Повне рішення складено 28.12.2015.
Суддя О.Б. Шевчук