ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.12.2015
Справа № 910/23267/13
За заявою Публічного акціонерного товариства “Київобленерго”
про видачу дубліката наказу
За позовом Публічного акціонерного товариства “Київобленерго”
до Приватного підприємства “Даско”
про стягнення 7 182,55 грн.
Суддя: Домнічева І.О.
Без виклику сторін
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.01.14 у справі № 910/23267/13 позовні вимоги задоволено повністю.
На виконання зазначеного рішення господарським судом м. Києва було видано наказ № 910/23267/13 від 11.02.14.
Публічне акціонерне товариство “Київобленерго” звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу від 11.02.2014 у справі №910/23267/13.
Відповідно до ст. 120 Господарського кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо змісту заяви про видачу дублікату наказу. Водночас, ч. 3 ст. 120 ГПК України визначає документи, які повинні бути додані до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту втрати наказу.
Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. ГПК не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених статтею 120 ГПК України.
Відповідно до п. 2.21. Постанови пленуму вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р. платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У відповідності до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, (далі - Інструкція) платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно додатку 2, 8 Інструкції, для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки; для реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Проте, додана позивачем до заяви квитанція про плату №56373 від 16.12.2015 не може бути прийнята господарським судом як належний доказ, оскільки розрахункові документи не підписані відповідальними особами позивача та не скріплені відбитком його печатки.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що заявником до заяви про видачу дублікату наказу не було додано передбачені ст. 120 ГПК України документи, а саме доказ сплати судового збору, розмір та порядок сплати якого встановлено Законом України “Про судовий збір”.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 117, 120 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Відмовити Публічному акціонерному товариству “Київобленерго” у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу господарського суду м. Києва № 910/23267/13 від 11.02.14.
Суддя І.О. Домнічева