номер провадження справи 10/176/15
29.12.2015 Справа № 908/6273/15
Суддя Алейникова Т.Г., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову шляхом заборони Зразківській сільській раді Куйбишевського району запорізької області вчиняти дії щодо укладення з ФГ «Іскра 17» договору оренди земельної ділянки, у справі
за позовом: Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Бердянськ
до відповідача: Зразківської сільської ради Куйбишевського району, Запорізької області, с. Зразкове, Куйбишевський р-на, Запорізька обл.
про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2015 р. порушено провадження у справі № 908/6273/15 за позовом Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Бердянськ до Зразківської сільської ради Куйбишевського району, Запорізької області, с. Зразкове, Куйбишевський р-на, Запорізька обл. про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради
При зверненні до суду позивач до позовною заяви надав заяву про вжиття запобіжних заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в банківських установах, які знаходяться на рахунках відповідачів.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що існує загроза передачі оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,2000 га комунальної власності в порушення ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України шляхом укладання відповідного договору оренди земельної ділянки на підставі оскаржуваного рішення сесії, що в свою чергу ускладнить виконання рішення у справі та призвиде до необхідності повторного звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (із подальшими змінами), достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”.
До відома господарських судів доводилися й правові позиції, пов'язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 №01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626).
Так, у листі № 5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.
Позивачем не надано жодних істотних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на грошові кошти відповідачів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд
В задоволенні заяви Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Бердянськ шляхом заборони Зразківській сільській раді Куйбишевського району запорізької області вчиняти дії щодо укладення з ФГ «Іскра 17» договору оренди земельної ділянки відмовити повністю.
Суддя Т. Г. Алейникова