номер провадження справи 17/14/15-30/173/15
22.12.2015 Справа № 908/163/15-г
за позовом: Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7)
до відповідача: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135 м. Київ, пр. Перемоги 14) в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (71112 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 6)
про визнання договору частково недійсним;
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3/40-19-юр від 09.01.2015 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність серія НАЕ № 197021 від08.10.2014 р.;
Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів” про визнання недійсними пунктів 3.6 та 3.7 Договору від 03.09.13 № 26/135/13 про надання послуг.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 217, 236, 632 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про морські порти України», п. 5.3 та п.8.3 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затв. Наказом Міністерства від 27.05.2013 р. № 316 (надалі - Порядок). Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких умовами п.3.3. договору судна позивача звільняються від сплати портових зборів, проте в подальшому за ініціативою відповідача були укладені додаткові угоди до договору та договір було доповнено п.3.6. та п.3.7., якими встановлено вартість стоянки та відстою суден підприємства позивача та тарифи на послуги АМПУ з прийому забруднених вод, що на думку, позивача суперечить умовам п.3.3. договору. В обґрунтування таких доводів позивач також посилається на те, що послуга з прийняття із судна забруднених вод, безпосередньо входить до складу санітарного збору, обов'язок по наданню якого покладений на відповідача. В свою чергу, пунктом 3.3. договору та нормами пунктів 8.1., 8.3. Порядку, судна ДП “БМТП” звільнені від сплати, в тому числі санітарного збору. Міністерство інфраструктури України, як уповноважений на це орган, певні категорії суден звільнило від сплати портових зборів, тоді як відповідач, в порушення вимог Порядку та п.3.3. договору, фактично намагається встановити плату за послуги, які за своєю суттю є нічим іншим як портовим збором.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 р. у справі №908/163/15-г у задоволенні позову Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів” про визнання недійсним пунктів 3.6 та 3.7 Договору від 03.09.2013 р. № 26/135/13 про надання послуг відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі №908/163/15-г рішення господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2015 р. рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. по справі № 908/163/15-г скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст. 47 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема відзначає наступне:
- нормативно не обґрунтовано право АМПУ використовувати оплату за інші комерційні послуги на цілі, які суперечать меті створення цього державного підприємства та його статутній діяльності;
- в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено, які “інші комерційні послуги”, крім послуг щодо стоянки біля причалу, від оплати яких судна групи Е звільнені, надавались відповідачем позивачу;
- висновок апеляційного господарського суду, що звільнення від сплати санітарного збору суден групи Е не є підставою для безкоштовного надання комерційних послуг т/х “Сборщик-401”, не обґрунтовано посиланням на правові норми, як і те, що послуги з прийняття із судна всіх видів забруднень за весь час стоянки судна в морському порту, від сплати яких судна групи Е звільнені, є комерційними.
28.10.2015 р. справу № 908/163/15-г отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і згідно зі ст. 2-1 ГПК України передано на розгляд судді Кагітіній Л.П.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2015 р. прийнято справу №908/163/15-г на новий розгляд, присвоєно справі номер провадження 17/14/15-30/173/15, розгляд якої призначено на 07.12.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.
До початку судового засідання від сторін надійшли додаткові пояснення та витребувані судом документи.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні, відкритому 07.12.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 22.12.2015 р.
Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позові.
В наданих суду додаткових поясненнях позивач наголошує на наступному. Пунктом 3.3 Договору між позивачем та відповідачем з моменту укладання встановлено: відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316 "Про портові
збори", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013р. за №930/23462, судна позивача звільняються від сплати портових зборів. Даний пункт Договору взагалі не змінювався при внесенні усіх подальших змін до Договору. Згаданий пункт 3.3 Договору кореспондується із нормами Наказу №316, Додаток №1 якого відносить судна позивача (перелічені в п. 1.2 Договору) до Групи Е як судна портового флоту та звільняє такі судна від сплати причального та санітарного портових зборів (пункти 5.3 та 8.3 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого Наказом №316). Тим самим Договір з самого початку взагалі не передбачав сплати позивачем ДП "БМТП" ані плати за стоянку суден біля причалу, ані послуг за зняття забруднень, що цілковито узгоджується з Наказом №316. Умови оскарженого п. 3.6 Договору (згідно якого стоянку та відстій суден портового флоту позивача останній повинен оплачувати), суперечать п. 5.3 Порядку... (затвердженого Наказом №316), згідно якого судна групи Е (крім спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій) звільняються від сплати причального збору. Згідно п. 5.1 Порядку... (затвердженого Наказом №316), причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Це свідчить про тотожність плати, запровадженої спірним п. 3.6 Договору, з причальним збором. Умови оскарженого п. 3.7 Договору, згідно якого судна портового флоту позивача повинні оплачувати прийняття з них забруднень за час стоянки судна в морському порту, суперечать п. 8.3 Порядку, згідно якого судна групи Е звільняються від сплати санітарного збору. Згідно п. 8.1 Порядку, справляння санітарного збору передбачає: забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо); обов'язкове здавання судном у морському порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню у море. Здавання забруднень засвідчується відповідною довідкою Адміністрації морських портів України. За доводами позивача, в п. 8.1 Порядку йдеться саме про справляння, яке не є тотожнім сплаті санітарного збору. На думку позивача, звільнені Наказом №316 від сплати санітарного збору судна групи Е відповідач зобов'язаний обслуговувати, забезпечуючи відповідно п. 8.1 Порядку (затвердженого Наказом №316) обов'язкове прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяючи виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо). Міністерство інфраструктури України, як уповноважений на це орган (ст. 22 Закону України "Про морські порти України"), Наказом №316 звільнило певні категорії суден від сплати від сплати портових зборів. Відповідач, в порушення вимог Наказу №316 та п. 3.3 Договору з позивачем, фактично намагається встановити плату за послуги, які за своєю суттю є ні чим іншим як портовими зборами. Також, за доводами позивача, відповідач, встановивши в Договорі вільні тарифи (оскаржені по даній судовій справі п. 3.6 та п. 3.7), фактично наділив сам себе повноваженнями, наданими відповідному органу виконавчої влади, тим самим не враховуючи, що законодавством не передбачено можливості для Міністерства інфраструктури України делегувати певним юридичним особам свої повноваження.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих суду додаткових поясненнях.
За доводами відповідача, послуга зі стоянки біля причалів БФ ДП “АМПУ” на Бердянській косі та плав причалу, - є господарською діяльністю Адміністрації Бердянського морського порту, яку остання, як господарюючий суб'єкт надає у відповідності до чинного законодавства за встановленими калькуляцією тарифами. Відзначає, що позивач, використовуючи для своєї господарської діяльності причали порту надані йому на умовах договору сервітуту, фактично своїм позовом вимагає стоянку біля допоміжних причалів свого портового флоту безкоштовно. При цьому наголошує, що законодавством надано право адміністрації порту відповідно до норм ст. 21 Закону України “Про морські порти України” встановлювати вільні тарифи на інші послуги (послуга із зняття забруднення), умови надання яких визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником. Також звертає увагу суду, що протягом 2013 року позивач оплачував рахунки за надані послуги та ним визнана дебіторська заборгованість шляхом підписання Акта звірки розрахунків. Вважає, що п. 3.7 укладеного Договору жодним чином не суперечить умовам п. 3.3 Договору та нормам чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 22.12.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до п. 3.1 Положення про Бердянську Філію Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності з урахуванням обмежень і вимог, встановлених внутрішніми актами Підприємства.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у порах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин 1 - 3 цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
03.09.2013 р. між Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт”, в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту (Підприємством, позивачем у справі) та Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (АМПУ), в особі виконуючого обов'язки начальника Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” ОСОБА_4, діючого на підставі Положення про Бердянську філію Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” та довіреності від 31.07.13, зареєстрованої в реєстрі за №2285, виданої виконуючим обов'язки голови ОСОБА_5 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (Адміністрацією Бердянського морського порту, відповідачем у справі) було укладено договір про надання послуг (надалі - Договір), умовами якого визначаються взаємні зобов'язання, відповідальність і порядок розрахунків Сторін під час надання АМПУ послуг плавзасобам підприємства і надання місця біля причалів порту та на Бердянській косі (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору, АМПУ зобов'язується, своєчасно, згідно заявки Підприємства якісно і в повному обсязі надавати суднам Підприємства, а саме: місце стоянки біля причалів порту та на Бердянській косі на строк обумовлений даним Договором; можливість підключення до берегової електромережі необхідного напруження та потужності; послуги суднам для забезпечення їхньої експлуатаційної діяльності (зняття стоків, відходів), по заявці капітана та по узгодженню з відповідними особами Підприємства.
Згідно з п. 1.2 договору, Сторони домовились визначити наступні причали для стоянки суден Підприємства:
1.2.1 Плавпричал “ПРП 52 МС-1”: б/к “Лейтенант Шмидт”; б/к “Ласточка”; б/к “Антон Мазин”; т/х “Бирск”; м/б “Левант”.
1.2.2 Причал на Бердянській косі: т/х “Генерал Кунгурцев”; т/х “СПК-1”; т/х “СРП-19”.
1.2.3 Вантажні причали порту: н/б “Лихтер-1”.
Згідно з додатком №1 Наказу №316 до Групи “Е” віднесені судна портового флоту.
25.02.2013 р. між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання послуг №26/135/13 від 03.09.13 за умовами п. 2 якого Сторони дійшли згоди доповнити Договір пунктом 3.6 наступного змісту: “ 3.6 Вартість стоянки та відстою суден Підприємства біля допоміжних причалів АМПУ становить: - біля плав причалу ПРП-52 МС-1 - 13,30 грн. за пог. метр на добу; - біля причалу на Бердянській косі - 4,96 грн. за 1 пог. метр на добу”.
08.01.2014 р. між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду №2 до Договору про надання послуг від 13.09.13 №26/від 03.09.13 №135/13 за умовами п. 2 якого у зв'язку з введенням з 01.01.14 в дію наказами по Бердянській філії ДП “Адміністрація морських портів України” від 25.11.13 №201 та від 02.12.13 №212 нових тарифів на послуги, що надаються АМПУ, Сторони Договору дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти пункти 3.1, 3.2, 3.6 Договору в наступній редакції, зокрема: “ 3.6 Вартість стоянки та відстою суден Підприємства біля допоміжних причалів АМПУ становить: - біля плав причалу ПРП-52 МС-1 - 14.60 грн. за 1 пог.метр на добу; - біля причалу на Бердянській косі - 8,80 грн. за 1 пог.метр на добу”.
06.05.2014 р. між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду №3 до Договору про надання послуг від 13.09.13 №26/від 03.09.13 №135/13 за умовами п. 1 якого Сторони Договору дійшли згоди внести зміни до Договору та доповнити його пунктом 3.7 наступного змісту: “ 3.7 Тарифи на послуги АМПУ з прийому забруднених вод (нафтовмісних, стічних та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір, становлять: вартість прийому 1 куб.м забруднених від у разі самостійного підходу судна, що обслуговується, до борту т/х “Сборщик-401” - 514,13 грн./куб.м; вартість одного підходу т/х “Сборщик-401” до борту судна, що обслуговується - 636,80 грн.”.
Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.13 №316 “Про портові збори”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.06.13 за №930/23462, судна Підприємства звільняються від сплати портових зборів, п. 3.3 договору.
За твердженням позивача, п. 3.6 та п. 3.7 Договору суперечить пункту 3.3 договору, оскільки даним пунктом передбачено, що судна ДП “Бердянський морський торговельний порт” звільнені від сплати портових зборів.
Позовні вимоги про визнання недійсним пунктів 3.6 та 3.7 Договору від 03.09.2013р. №26/135/13 про надання послуг, укладеного між ДП “Бердянський морський торговельний порт” та ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії ДП “Адміністрація морських портів України”, є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 21 Закону України “Про морські порти України” від 17.05.2012 №4709-УІ тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Тарифи та інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Згідно частини 1 та 2 статі 22 Закону України “Про морські порти України” від 17.05.2012 № 4709-УІ у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річного транспорту.
На виконання статті 22 вказаного Закону, Міністерством інфраструктури України видано наказ від 27.05.2013 № 316 “Про портові збори”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462, яким у тому числі затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (надалі - Порядок).
Пунктом 1.3. Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів встановлено, що портові зборі (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) зокрема: причальний, санітараний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно п.5.1. Порядку причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу.
Для суден груп А,Б,В (буксири), Г, Д і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій) застосовуються ставки, наведені у додатку 5 цього Порядку (п. 5.2. Порядку).
Судна групи Е (крім спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден) звільняються від сплати причального збору (п.5.3 Порядку).
Пунктом 8.1. Порядку передбачено справляння санітарного збору, а саме, забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баласних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо).
Судна груп Б,В,Г,Д та Е звільняються від сплати санітарного збору (п.8.3. Порядку).
Пунктом 1.2. Порядку передбачено, що згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України “Про морські порти України” портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України “Про морські порти України”; маяковий збір справляється на користь державної установи, що організовує та здійснює навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства.
Згідно Статуту АМПУ, затвердженого Міністерством інфраструктури України, наказ від 17.05.2013 №301, ДП АМПУ є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство (п.1.1.); Підприємство утворено з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки судноплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання та отримання прибутку (п.2.1.); предметом діяльності Підприємства, зокрема, є надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту, а також між морськими портами для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, в тому числі лоцманських послуг, послуг служб регулювання руху суден, послуг із забезпечення проходження каналами, акваторіями тощо, що оплачуються портовими зборами, іншими зборами та платами (п.2.2.).
Отже, відповідно до наведених норм за надання послуг щодо стоянки біля причалу та прийняття із судна всіх видів забруднень за весь час стоянки судна в морському порту, що оплачуються портовими зборами, судна групи Е від плати звільняються.
За доводам позивача, умови пункту 3.6 договору, з урахуванням додаткових умов до нього, які є невід'ємною його частиною (згідно якого стоянку та відстій суден портового флоту він повинен оплачувати), суперечать пункту 5.3 Порядку (згідно якого судна групи «Е» звільняються від сплати причального збору), оскільки послуги, які надаються суднам у складі «портових зборів» та «інші послуги» (щодо стоянки та відстою суден біля допоміжних причалів), є тотожними. Також позивач вважає, що пункт 3.7 договору, з урахуванням додаткових умов до нього, які є невід'ємною його частиною (згідно якого судна портового флоту позивача повинні оплачувати прийняття з них забруднень за час стоянки судна в морському порту) суперечать пункту 3.3 договору та пункту 8.3 Порядку, згідно якого судна групи «Е» звільняються від сплати санітарного збору. Наведене, на думку позивача, є підставою для визнання зазначених пунктів недійсними.
Так, як же зазначалося вище, Адміністрація порту (ДП "АМПУ") за своїми статутними документами є господарюючим суб'єктом таким як і позивач, основною цілю діяльності якого є отримання прибутків від своєї господарської діяльності.
Розділом 2 Статуту підприємства визначено, що підприємство утворено з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання та отримання прибутку (п.2.1).
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про морські порти України" передбачено, що фінансування діяльності ДП "АМПУ" здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до Закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел.
Необхідно зазначити, що одним із видів господарської діяльності, які може здійснювати ДП "АМПУ" є допоміжне обслуговування водного транспорту, оброблення та видалення відходів, в тому числі операції у сфері поводження з небезпечними відходами та інші види діяльності, не заборонені законодавством України (п.2.2 Статуту.)
З огляду на вказане, кошти від господарських послуг: 1) за стоянку та відстій суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів АМПУ: біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 та біля причалу на Бердянській косі , та 2) за прийом забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір, які стягуються з ДП "БМТП" в рамках укладеного договору №26/135/13 від 03.09.2013р. жодним чином не суперечать меті створення ДП "АМПУ" та його статутній діяльності.
Не можливо "ототожнити" послуги які надаються суднам у складі "портових зборів", та послуги комерційного характеру (в даному випадку послуга "щодо стоянки та відстою суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів АМПУ: біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 та біля причалу на Бердянській косі) які надаються позивачу на підставі укладеного з ним Договору №26/135/13 від 03.09.2013 за погодженими з ним тарифами на вказану комерційну послугу.
Статтею 21 Закону України «Про морські порти України» визначено, що тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між: суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Відповідно до приписів ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах , також за рішенням суб'єкта.
З огляду на вказане "Портові збори" є обов'язковими цільовими платежами за тарифами встановленими державою, які стягуються із суден на користь ДП "АМПУ", та використовуються на цілі визначені державою у Порядку обліку та використання коштів від портових зборів (Наказ МІУ №316 від 27.05.2013р "Про портові збори"), окрім того є господарські послуги які надаються суднам в рамках ч. 3 ст. 21 Закону України "Про морські порти України", тарифи на які є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Тобто у такий спосіб законодавець наділив ДП "АМПУ" встановлювати свої місцеві тарифи на господарські послуги які надаються суб'єктам господарювання, саме у такий спосіб на підставі укладеного договору №26/135/13 від 03.09.2013 надаються послуги портовому флоту позивача.
Відносно доводів позивача про послуги БФ ДП "АМПУ" щодо стоянки та відстою суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів (пункт 3.6 договору), суд зазначає наступне.
Між сторонами діє договір сервітуту №43-П-БЕФ від 31.01.2014р/09/14 від 05.02.2014 р., відповідно до п.1.1. якого предметом вказаного договору є надання ДП "БМТП" права на обмежене платне строкове користування державним майном, а саме, причалів № №1,2,3,4,5, частини причалу №7, причал №8.
У відповідності до п.1.4. Договору сервітуту № 43-П-БЕФ від 31.01.2014р /09/14 від 05.02.2014, ДП "АМПУ" встановлює ДП "АМПУ" цілодобовий режим користування Причалами.
Таким чином, з огляду на той факт, що в Бердянському морському порту знаходиться дев'ять причалів, тобто ДП "АМПУ" надано позивачу цілодобове право обмеженого користування майже всіх причалів порту. Отже, судна портового флоту ДП "БМТП", у відповідності до Договору сервітуту мають право безкоштовно базуватися біля причалів №1-5, частина 7, та №8.
Наказом Начальника БФ ДП АМПУ від 31.12.2013 №246 причал ПРП 52-МС-1, як і причали на Бердянській косі, визнано "допоміжними", які повинні використовуватися виключно для стоянки маломірних суден та суден портового флоту за тарифами, затвердженими БФ ДП АМПУ.
На підставі вказаного Наказу, було введено господарську послугу ДП АМПУ - щодо стоянки та відстою суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів АМПУ: біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 та біля причалу на Бердянській косі, та затверджено відповідний тариф.
Отже, Договір №26/135/13 від 03.09.2013 р. було укладено між сторонами з метою оптимізації роботи ДП "БМТП" (збільшення вантажопереробки) та з огляду на той факт, що базування суден портового флоту позивача біля сервітутних причалів буде унеможливлювати постановку до цих причалів вантажних суден які заходять до Бердянського морського порту з метою здійснення вантажних операцій. Умовами зазначеного Договору було погоджено плату за стоянку суден позивача на допоміжних причалах порту, як передбачено ч. 3 ст. 21 Закону України «Про морські порти України».
При цьому суд приймає до уваги, що за своїми реєстраційними документами, плавпричал ПРП-52-МС-1, який використовується для стоянки портового флоту позивача, одночасно відноситься до гідротехнічної споруди та плавзасобу, а отже стоянка суден портового флоту ДП БМТП біля вказаного плавпричалу ПРП-52-МС-1, як біля плавзасобу, виключає стягнення "причального збору" передбаченого Наказом МІУ №316 "Про портові збори", та не звільняє від сплати за комерційну послугу стоянки біля допоміжного причалу БФ ДП АМПУ - плавпричалу ПРД-52-МС-1, оплату якої погоджено Договором №26/135/13 від 03.09.2013р.
Разом з тим, нормами діючого законодавства не передбачено заборони на стягнення з суден плати за надання комерційних послуг за тарифами встановленими Адміністрацією порту, при наявності сплачених судном обов'язкових портових зборів встановлених державою.
Умовами укладеного між сторонами Договору №26/135/13 від 03.09.2013р. позивачем було погоджено оплату за стоянку його суден біля допоміжних причалів: біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 та біля причалу на Бердянській косі за тарифами, встановленими БФ ДП "АМПУ". При цьому, ініціатором укладання вказаного договору був сам позивач, який звернувся до БФ ДП "АМПУ" своїм листом №20-14/509 від 30.07.2013р.
Таким чином, наведене свідчить, що господарська послуга: "стоянки біля допоміжного причалу БФ ДП АМПУ - плавпричалу ПРП-52-МС-1", відрізняється за правовою природою від "Причального збору" який входить до складу портових зборів та від сплати якого судна позивача звільнені, оскільки носить договірний характер.
Також, суд звертає увагу, що з моменту укладення Договору позивачем виставлені відповідачем рахунки за стоянку суден на допоміжних причалах сплачувалися без зауважень. До того ж, як свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків, дебіторська заборгованість зі сплати вказаних послуг визнана позивачем повністю.
Відносно послуги БФ ДП "АМПУ" щодо прийому забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір" (пункт 3.7 договору), суд зазначає наступне.
У відповідності до Наказу №316 від 27.05.2013р. судна портового флоту ДП "БМТП" законодавчо віднесено до суден групи "Е", які звільнено від сплати санітарного збору.
В пункті 8.1 Наказу №316 чітко визначено, що саме "справляння" санітарного збору судном, тобто факт стягнення коштів в розмірі встановленого Державою санітарного збору, передбачає надання адміністрацією порту відповідних послуг судну в рамках сплаченого санітарного збору.
Санітарний збір сплачується тільки відповідною групою суден, а саме, вантажними суднами, які здійснюють вантажні операції в порту та відносяться до суден групи "А" згідно Наказу №316, при цьому інші групи суден, у відповідності до п.8.3 Наказу №316 звільнені від його оплати. Отже, санітарний збір для таких суден адміністрацією порту не нараховується, а отже і відсутній факт його "справляння "(оплати).
Таким чином, відповідно до норм Наказу №316 від 27.05.2013 р. "Про портові збори", віднесення суден до груп Б, В,Г, Д та Е вже є підставою для сплати послуги приймання адміністрацією порту забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір, в разі замовлення вказаної послуги на підставі укладеного договору.
При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що сплата санітарного збору із суден групи "А" та отримання від адміністрації порту відповідних послуг в межах сплаченого санітарного збору не виключає в разі необхідності окремої сплати послуг приймання адміністрацією порту забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, зокрема, у разі стоянки судна в порту після 30 діб, оскільки ставки санітарного збору, законодавцем встановлено за стоянку судна до 30 діб (Додаток №6 до п.8.2 розділу VIII (Санітарний збір) Наказу №316.
До вказаної групи суден (групи "Е") законодавцем окрім суден портового флоту віднесено і інші судна (н-д риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій), які відносячись до суден групи "Е", при необхідності зняття забруднень з борту судна замовляють відповідні послуги адміністрації порту шляхом подачі заявки (яка розглядається як укладений Договір у спрощений спосіб), оплата за які здійснюється за вільними тарифами.
Наведені висновки суду відповідають висновкам Антимонопольного комітету України, викладеним у Висновку від 27.03.2014 №136-29/06-2499. Зокрема, монопольним комітетом зазначено: "якщо... судно... у відповідності до Наказу №316 "Про портові збори" законодавцем віднесено до суден групи "Е" (в даному випадку до групи "Е" відносяться судна портового флоту ДП "БМТП"), при цьому вказане судно звільняється від сплати санітарного збору, адміністрація судна при необхідності зняття забруднень з борту судна замовляє відповідні послуги Порту шляхом подачі заявки, але оплата за вказані послуги здійснюються за вільними тарифами, які визначені у відповідних калькуляціях Порту.''
Отже, з наведеного можна дійти висновку, що якщо судна портового флоту не оплачують ставки санітарного збору та потребують зняття забруднених вод та підхід "Сборщика-401", вказані послуги БФ ДП "АМПУ" повинні замовлятися окремо за Договором за встановленими адміністрацією тарифами.
Також, суд звертає увагу, що з моменту укладення Договору позивачем виставлені відповідачем рахунки за стоянку суден на допоміжних причалах, а також рахунки за прийом забруднених вод (нафтомісних, стічних та інших), із суден, з яких не сплачується санітарний збір, сплачувалися без зауважень. Окрім того, як свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків, дебіторська заборгованість зі сплати вказаних послуг визнана позивачем повністю.
За приписами статей 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також, суд звертає увагу, що пунктом 7.3 Договору про надання послуг №26/135/ 13 від 03.09.2013 р., визначено, що внесення змін та доповнень, продовження терміну дії Договору допускається тільки за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди. Так, згідно пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 25.11.2013 р., за взаємною згодою сторін, Договір доповнено пунктом 3.6, яким встановлено вартість стоянки та відстою суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів АМПУ (біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 та причалів на Бердянській косі). В-подальшому, пунктом 1 Додаткової угоди №3 від 06.05.2014р за взаємною згодою сторін Договір доповнено пунктом 3.7, яким визначено вартість надання послуг з прийому забруднених вод.
Отже, наведене свідчить, що сторонами Договору шляхом укладення додаткових угод було добровільно погоджено, що вказані послуги є господарськими, не відносяться до портових зборів, та надаються за тарифами встановленими БФ ДП "АМПУ".
Нормами діючого законодавства не передбачено заборони, на стягнення з суден плати за надання комерційних послуг за тарифами встановленими Адміністрацією порту, при наявності сплачених судном обов'язкових портових зборів встановлених державою.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку господарські послуги за стоянку та відстій суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів АМПУ (біля плав причалу ПРП-52 МС-1 та біля причалу на Бердянській косі), а також послуги за прийом забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір", відрізняється за правовою природою від "Причального збору" та "Санітарного збору" які входять до складу портових зборів та від сплати яких судна позивача звільнені, оскільки носять договірний характер.
Зважаючи на висновки, наведені в постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2015 р., судом досліджено наступне.
Комерційна послуга - "за прийом забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір" була прямо передбачена нормами Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року №214 "Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України" в розділі "Інші послуги" в яких зазначено:
«Приймання портом забруднень здійснюється за тарифами, затвердженими начальником порту, у таких випадках: 1) прийняття емульсії і баластних вод; 2) після 30 діб стоянки судна в порту; 3) із суден груп Б, В, Г, Д та Е, з яких санітарний збір не справляється; 4) у портах, які не мають технічних засобів для приймання всіх забруднень
При наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства.»
В подальшому, у зв'язку із прийняттям ст. 21 Закону "Про морські порти України" у відповідності до Наказу МІУ від 10.06.2014р №239, Наказ №214 від 27.06.1996р втратив чинність. Проте, законодавцем фактично не змінено суті порядку надання господарських послуг щодо приймання портом забруднень із суден груп Б, В, Г, Д та Е, з яких санітарний збір не справляється, оскільки нормами ч. 3 ст. 21 Закону Ураїни "Про морські порти України", на підставі якої було скасовано Наказ №214 від 27.06.1996р., визначено, що Тарифи не спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природній, монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Таким чином, з огляду на вказане Адміністрація порту надає вказані послуги суднам позивача, при цьому тариф на вказані послуги погодивши відповідними Додатковими угодами. При цьому, встановлюючи плату за свої господарські послуги, відповідач жодним чином не наділяє себе повноваженнями, наданими органу виконавчої влади в особі Міністерства інфраструктури України, оскільки тарифи на свої господарські послуги у відповідності до норм Закону України "Про морські порти України" було погоджено з позивачем шляхом підписанні відповідних Додаткових угод до договору надання послуг №26/135/13 від 03.09.2013 р.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що оспорювані ним пункти Договору суперечать нормам діючого законодавства і передбачені цим пунктами послуги входять до обов'язкових платежів, від яких позивач звільнений, суд дійшов висновку, що підстави щодо визнання недійсними пунктів 3.6 та 3.7 Договору від 03.09.13 № 26/135/13 про надання послуг, відсутні.
Обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову. У задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (Запорізька область, м. Бердянськ) до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (м. Київ) в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Запорізька область, м. Бердянськ) відмовити повністю.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.12.2015 р.