про повернення позовної заяви
24.12.2015 Справа № 908/6253/15
Суддя Проскуряков К.В., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура - М» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гоголя, 136 - а)
про стягнення неустойки у розмірі 1815,16 грн.
24.12.2015 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за № 10-22-07835 від 22.12.2015 (вх. №6905/09-05/15 від 24.12.2015) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура - М» про стягнення неустойки у розмірі 1815,16 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 218,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлено законом порядку та розмірі.
В позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючи на відсутність коштів, достатніх для сплати судового збору, що підтверджується листом Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області від 10.12.2015 № 06-08.1/336-3688.
Згідно з вказаним листом, управління підтверджує, що залишок відкритих асигнувань на рахунку станом на 08.12.2015 відсутні.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.
Відповідно до ст. 47 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис має такі складові частини:
· загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
· спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
Позивачем до позовної заяви не додано копії затвердженого кошторису або будь-яких інших документів, які б підтверджували його доводи щодо відсутності у кошторисі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, передбачених коштів на оплату судового збору. Також, суду не надано доказів того, що після прийняття рішення у справі, позивач зможе сплатити судовий збір у разі прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доданий до позовної заяви лист не є належним та допустимим доказом скрутного матеріального становища позивача. Крім того, вказаний лист підтверджує відсутність коштів на рахунках станом на 08.12.2015, в той час, як позовна заява датована 22.12.2015 та подана до суду 24.12.2015.
Згідно з п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області за № 10-22-07835 від 22.12.2015 (вх. №6905/09-05/15 від 24.12.2015) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура - М» про стягнення неустойки у розмірі 1815,16 грн.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області за № 10-22-07835 від 22.12.2015 (вх. №6905/09-05/15 від 24.12.2015) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура - М» про стягнення неустойки у розмірі 1815,16 грн. - повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява № 10-22-07835 від 22.12.2015 (вх. №6909/09-05/15 від 24.12.2015) з додатками на 43 аркушах.
Суддя К.В. Проскуряков