23.12.2015 р. Справа № 907/1131/15
За позовом Приватного підприємства „Ріттманн-В.І.Н.”, м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чоп
про стягнення суми 74 241 грн. 75 коп. суми передоплати по договору (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 29.07.2015 року
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Ріттманн-В.І.Н.”, м. Київ заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чоп про стягнення суми 85 426 грн. 81 коп., в тому числі 74 241 грн. 75 коп. суми передоплати по договору, 10 617 грн. 57 коп. пені та 567 грн. 49 коп. три проценти річних. Представником позивача у судовому засіданні 24.11.2015 року подано письмову заяву б/н від 23.11.2015 року про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача 74 241 грн. 75 коп. суми отриманої передоплати по договору, а також судовий збір.
Представник позивача просить суд задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на те, що між сторонами спору 18.05.2015 року був укладений договір № 19 на транспортно - експедиторське обслуговування, відповідно до якого Приватним підприємством „Ріттманн-В.І.Н.” було перераховано згідно рахунку - фактури № 0526 від 26.05.2015 року на користь відповідача кошти в розмірі 74 241 грн. 75 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 296 від 27.05.2015 року, однак останнім свої зобов'язання щодо надання послуг по транспортно - експедиторському обслуговуванню у визначені договором та заявці терміни виконано не було, а кошти не повернуто.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.10.2015 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.11.2015 року та 24.11.2015 року надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві), у судові засідання 10.11.2015 року, 24.11.2015 та 24.12.2015 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, про причини невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.10.2015 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.11.2015 року та 24.11.2015 року, які скеровувались відповідачу на адресу: м. Чоп, пров. Прикордонний, 6а/21 повернуті до суду підприємством зв'язку із відміткою „за закінченням терміну зберігання”.
Позивачем подано до матеріалів справи ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що станом на 23.11.2015 року в ЄДР містяться відомості про те, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець, який знаходиться за адресою: м. Чоп, пров. Прикордонний, 6а/21 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Таким чином, місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і на яку позивач скерував копію позовної заяви з доданими до неї документами, а суд ухвали по справі від 27.10.2015 року, від 10.11.2015 року та від 24.11.2015 року відповідає місцезнаходженню фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, відомості про яке містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (із змінами та доповненнями), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (із змінами та доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представника позивача,
18 травня 2015 року між Приватним підприємством „Ріттманн-В.І.Н.” (експедитор 1) та ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_2 (експедитор 2) був укладений договір на транспортно - експедиторське обслуговування № 19. Згідно умов даного договору експедитор 2 (відповідач) взяв на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення і передати його уповноваженій для отримання вантажу особі, а експедитор 1 (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити надані експедитором 2 (відповідачем) послуги на умовах даного договору. Відповідно до п. 2.2. договору перевезення вантажів здійснюється на підставі підтвердженої експедитором 2 (відповідачем) заявки, підписаної керівником експедитора 1 (позивача) і скріпленої печаткою, переданої експедитору 2 (відповідачу) особисто або по факсимільному зв'язку. Заявка являється невід'ємною частиною договору.
18 травня 2015 року ФОП ОСОБА_2 отримано від ПП „Ріттман - В.І.Н.” заявку № 19/1 на виконання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню в міжнародному автомобільному сполученні за маршрутом: Патри (Греція) - Бішкек (Кіргізія) із загрузкою вантажу 22.05.2015 року і доставкою його 06.06.2015 року вантажоодержувачу ТОВ „Рамакс". За умовами заявки вартість послуг становила 6 500 євро згідно курсу встановленого НБУ (- екв. 3 200 євро в грн. на день завантаження та надання перевізником копій наступних документів: CMR та EX (експортна декларація); - екв. 3 200 євро на місці розвантаження; - екв. 100 євро на протязі 3 днів після надання перевізником оригіналів наступних документів: 1) договір; 2) заявка із визначенням суми перевезення в гривнях, акти виконаних робіт, рахунок - фактура, 2 CMR з відміткою одержувача вантажу (1 оригінал + 1 копія завірена мокрою печаткою перевізника).
Умови заявки погоджено між сторонами шляхом її підписання, скріплення печатками і обміну її екземплярами факсимільним шляхом.
Відповідачем - ФОП ОСОБА_2 був наданий позивачу рахунок-фактура на оплату № 0526 від 26.05.2015 року на суму 74 241 грн. 75 коп.
На виконання умов договору на транспортно - експедиторське обслуговування № 19 від 18.05.2015 року, заявки № 19/1 від 18.05.2015 року та рахунку-фактури на оплату № 0526 від 26.05.2015 року ПП „Ріттман - В.І.Н.” перерахувало на рахунок відповідача - ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 суму 74 241 грн. 75 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 296 від 27.05.2015 року.
Як вбачається із вищенаведеного, ПП „Ріттман - В.І.Н.” було належним чином виконано свої зобов'язання, що передбачені договором та заявкою, однак ОСОБА_1 особа - підприємець ОСОБА_2 надані послуги, оплачені позивачем не надав та не повернув перераховані на його рахунок кошти.
Позивач листом № 1-6 від 02.06.2015 року звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, перераховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 296 від 27.05.2015 року в розмірі 74 241 грн. 75 коп.
Гарантійним листом б/н від 04.06.2015 року відповідач - ФОП ОСОБА_2 гарантував позивачу повернення грошових коштів в розмірі 74 241 грн. 75 коп., перерахованих на його рахунок згідно платіжного доручення № 296 від 27.05.2015 року, у зв'язку з неможливістю виконати свої зобов'язання згідно договору на транспортно - експедиторське обслуговування № 19 від 18.05.2015 року та заявки № 19/1 від 18.05.2015 року. Однак, згідно даних позивача, станом на сьогоднішній день відповідач вказані кошти не повернув та не надав передбачені договором та заявкою послуги.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлено, що станом на день розгляду справи в суді відповідач оплачені позивачем послуги не виконав, перераховані позивачем кошти в розмірі 74 241 грн. 75 коп. не повернув.
Враховуючи те, що позивачем було здійснено попередню оплату послуг на суму 74 241 грн. 75 коп. згідно платіжного доручення № 296 від 27.05.2015 року, а відповідачем не виконано оплачені позивачем послуги, та зазначені кошти не повернуто, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу 74 241 грн. 75 коп. суму попередньої оплати.
З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 74 241 грн. 75 коп. у повернення попередньої оплати перерахованої за договором на транспортно - експедиторське обслуговування № 19 від 18.05.2015 року, заявки № 19/1 від 18.05.2015 року та рахунку-фактури на оплату № 0526 від 26.05.2015 року документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 282 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чоп, пров. Прикордонний, 6а/21 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Ріттманн-В.І.Н.”, м. Київ, вул. Л.Українки, 36-б/220 (код ЄДРЮОФОП 30401990) суму 74 241 (Сімдесят чотири тисячі двісті сорок одна гривень) грн. 75 коп. у повернення попередньої оплати, а також суму 1 282 (Одна тисяча двісті вісімдесят дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 28.12.2015 року
Суддя Пригара Л.І.