№33/796/1373/2015 Постанова винесена суддею Луценко О.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП
15 грудня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_4,розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Калінковичі Гомельської області (Білорусія), громадянки України, з вищоюосвітою, розлученої, пенсіонерки, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.
Згідно з постановою суду, 18 вересня 2015 року о 18 год. 58 хв. по вул. Полярна, 20-д в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_2, при повороті ліворуч не пропустила автомобіль, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «MAZDA CX-5», державний номерний знак НОМЕР_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п. 10.3 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення направити на доопрацювання та проведення додаткової перевірки до органу (посадовій особі), яким був складений протокол про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився поверхнево та, в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, при винесені оскаржуваної постанови суд не з'ясував обставин справи, наявність доказів, а керувався лише протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому, судом взагалі не було надано їй право дати пояснення, що мали істотний вплив на правильність прийнятого рішення, а також позбавлено можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, чим було грубо порушено її права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Крім того, судом не було прийнято до уваги те, що у даному ДТП винні вона та водій автомобіля «МАЗДА СХ-5», і має місце спільна вина у ДТП обох її учасників, оскільки водієм автомобіля «МАЗДА СХ-5» також були порушенні п.п. 12.1, 12.3 ПДР України, на що вказує відеозапис події та характер пошкоджень її автомобіля.
В запереченнях на апеляційну скаргу другий учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 та її захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 280 КУпАПпередбачає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, вина ОСОБА_2 у порушенні п. 10.3 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце розташування транспортних засобів після зіткнення, та пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, правильність яких учасниками ДТП, в тому числі ОСОБА_2 не оспорювалась,а також поясненнями другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, та й самої ОСОБА_2, яка не заперечувала своєї вини у порушені правил дорожнього руху, однак при цьому, за змістом письмових пояснень, поданих до суду першої інстанції, та апеляційної скарги, вказала, що, виїжджаючи зі стоянки вона подивилась праворуч, але огляд їй закривав мікроавтобус, а потім подивилась ліворуч та прямо і продовжила рух, а водій автомобіля «Мазда», виїжджаючи з правої сторони від неї, рухався на стоянці на великій швидкості та, об'єктивно виявивши її автомобіль у якості перешкоди для руху, не вжив заходів для попередження зіткнення, хоча мав для цього всі можливості.
Між тим, такі пояснення ОСОБА_2 в черговий раз підтверджують недотримання нею правил дорожнього руху, що призвели до зіткнення та пошкодження транспортних засобів, оскільки, маючи обмежену оглядовість з правої сторони у виді припаркованого автомобіля, вона відволікла свою увагу ліворуч та прямо на виїзд, не спостерігаючи праворуч, де рухався автомобіль «Мазда».
Водночас, твердження ОСОБА_2 про те, що водій автомобіля «Мазда» рухався на великій швидкості, є виключно її припущеннями, і навіть приведений нею розрахунок приблизної швидкості руху вказаного автомобіля не містить вказівок на неузгодження її з вимогами правил дорожнього руху.
Крім того, такі твердження ОСОБА_2 спростовуються і наявними у справі доказами.
Так, з наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_4, вбачається, що 18.09.2015 року о 18 год. 58 хв. він рухався з дозволеною швидкістю по території парковки супермаркету «Епіцентр» по вул. Полярна, 20-д, згідно нанесеній дорожній розмітці, зі сторони вул. Полярна в напрямку м. Вишгород, та відчув удар в лівий передній бік автомобілем «ВАЗ 2107», відносно якого його автомобіль знаходився справа, та не пропустив його, чим водій автомобіля «ВАЗ 2107» порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення і пошкодження його автомобіля. При цьому зазначив, що знаків дорожнього руху, які б регулювали пріоритет проїзду перехрестя на парковці не має.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтвердив надані ним одразу після ДТП пояснення, при цьому також вказав, що він швидкості не перевищував, а також застосовував екстрене гальмування, а ОСОБА_2 своїми діями порушила не одне, а ряд правил дорожнього руху, оскільки повинна була зупинитись перед розміткою 1.13, яка нічим не була закрита від неї і яку добре видно на асфальті, та пропустити транспорт, який рухався справа.
Крім того, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, видно, що в автомобілі «ВАЗ 2107» було пошкоджено капот, переднє праве крило, передній бампер, передня права фара, ліве переднє крило, в автомобілі «Мазда СХ-5» - переднє ліве крило, передній бампер, капот, передня ліва фара, решітка радіатора, передній лівий підкрилок.
Характер і локалізація пошкоджень на автомобілях «ВАЗ 2107» та «Мазда СХ-5»свідчать про те, що передньою, більше правою, частиною автомобіль «ВАЗ 2107» контактував із передньою лівою частиною автомобіля «Мазда СХ-5».
Вказані обставини об'єктивно підтверджуються і наданими ОСОБА_2 в суді першої інстанції фотографіями пошкоджень автомобілів «ВАЗ 2107» та «Мазда СХ-5» після зіткнення.
Отже, дані схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2, свідчать про недотримання водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких,у разі перестроювання водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
А доводи апелянта, про те, що у скоєнні ДТП винен також і водій автомобіля «Мазда СХ-5» ОСОБА_4, оскільки недотримався безпечної швидкості та вимог п.п. 12.1, 12.3 ПДР, є безпідставними.
Тим більше, що твердження апелянта про можливе порушення водієм автомобіля «Мазда СХ-5» ОСОБА_4 правил дорожнього руху та його можливу винуватість у ДТП, як про це ставить питання в апеляційній скарзі, належить до компетенції органів державної автомобільної інспекції, які, за результатами перевірки обставин ДТП, адміністративний протокол відносно ОСОБА_4 не склали та на розгляд до суду не направляли. А тому ці обставини не можуть бути предметом судового розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_2 При цьому, будь-які дані про те, що ОСОБА_2 оскаржила дії працівників ДАІ в матеріалах справи відсутні та в суд апеляційної інстанції апелянтом не надані.
Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та не тільки про її винуватість у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, не заслуговують на увагу.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, і обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з характеру вчиненого правопорушення, особи порушника.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Горб І.М.