9 грудня 2015 року Апеляційний суд м. Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Поливач Л.Д.
ШаховоїО.В.
при секретарі Бугаю О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2015 року, -
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2015 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 6 липня 2015 року і до повноліття дитини; стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення та стягнути аліменти у вигляді 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Заявник, зокрема, посилається на ті обставини, що суд першої інстанції не врахував, що станом на день винесення рішення відповідач має постійне місце роботи та регулярний дохід. Також вказує, що згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 1286,00 грн.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Справа № 754/9926/15-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/15856/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її задоволення та зміни рішення виходячи з таких підстав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14 березня 2009 року у відділі РАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві зареєстровано шлюб, актовий запис № 293, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 9).
Як вбачається зі повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26 червня 2013 року, від зазначеного зареєстрованого шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги на утримання спільної дитини, ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом про стягнення аліментів. При цьому зазначила, що дитина проживає разом з нею.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 офіційно працевлаштований в ТОВ «Мегаімпортплюс» та отримує заробітну плату у розмірі 1400,00 грн.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 1286,00 грн.
Враховуючи викладене, а також передбачений законом обов'язок батьків утримувати їх дітей до досягнення останніми повноліття, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Разом з тим, задовольняючи позов, суд дійшов помилкового висновку в частині визначення аліментів у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на наступне.
Як це передбачено статтею 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 23 вересня 2015 року працює на посаді комірником ТОВ «Мегаімпортплюс» з посадовим окладом 1 400,00 грн. (а. с. 21).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
З огляду на викладене та з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, враховуючи відсутність у відповідача інших дітей, виходячи із інтересів дитини, яка потребує певних коштів з урахуванням її статі та віку, колегія суддів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду змінити в частині розміру частки стягнення аліментів від заробітку (доходу) з ОСОБА_3, визначивши їх у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2015 рокузмінити в частині розміру частки від заробітку (доходу), стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 6 липня 2015 року і до повноліття дитини.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.М. Вербова
Судді: Л.Д. Поливач
О.В.Шахова