23.12.15р. Справа № 904/10884/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТІНВЕСТГРУП", м. Київ
до Відповідача 1: Приватного підприємства "МЕЛІОТРАНС", м. Дніпропетровськ
Відповідача 2: Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості за договором поставки
Суддя Петрова В.І.
У грудні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТІНВЕСТГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 1: Приватного підприємства "МЕЛІОТРАНС" та до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", в якому просило:
- стягнути з відповідача 1 основний борг у розмірі 2 667 075,31грн., пеню у розмірі 137 922,55грн., 3% річних у розмірі 31 933,97грн., інфляційні втрати у розмірі 61 572,73грн.;
- стягнути з відповідача 2 основний борг у розмірі 2 667 075,31грн., пеню у розмірі 137 922,55грн., 3% річних у розмірі 31 933,97грн., інфляційні втрати у розмірі 61 572,73грн.
Позовні вимоги обгрунтовував неналежним виконанням відповідачем 2 умов договору поставки №150041 від 10.04.2015р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару та невиконанням відповідачем 1 умов договору поруки №17 від 18.11.2015р.
Крім того, 21.12.2015р. позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи до забезпечення позову у даній справі, шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 2 898 504,56 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод".
Заява мотивована тим, що відповідач 2 не виконує взяті на себе зобов"язання за договором поставки №150041 від 10.04.2015р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. На неодноразові звернення позивача із проханням погасити існуючий борг відповіді не надав. Крім того, відповідач 2 не звертався до позивача із проханням відстрочити сплату боргу або із пропозицією погодити певний графік виплат прострочених платежів. На думку позивача, така поведінка відповідача 2 свідчить про наміри і в подальшому не сплачувати заборгованість та не виконувати рішення суду (у випадку задоволення позовних вимог), що призведе до складнощів під час примусового стягнення грошових коштів. Тривале існування великої суми боргу відповідача 2 перед позивачем, а також неможливість прогнозування строків її погашення, призводять до виникнення у позивача значних проблем із виплатою заробітної плати власним працівникам за листопад-грудень 2015р., сплатою податків і зборів до Державного бюджету України, вчасними розрахунками із контрагентами. Позивач вважає, що, зважаючи на негативну динаміку зміни майнового стану відповідача 2, суттєве зменшення його фінансових результатів та наявність судових справ про стягнення значних сум боргу з відповідача 2, існує велика імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі у разі невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточних рахунках відповідача 2, в межах суми позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Відповідно до п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, враховуючи значний розмір позовних вимог, а також приймаючи до уваги те, що невжиття відповідних заходів для забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, суд вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову у розмірі 2 898 504,56грн., які знаходяться на поточних рахунках Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД".
Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову у розмірі 2 898 504,56грн., які знаходяться на поточних рахунках Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, ЄДРПОУ 01056273).
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТІНВЕСТГРУП" (01133, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27, ЄДРПОУ 35370868).
Боржник: Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, ЄДРПОУ 01056273).
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 23.12.2015р.
Ухвала дійсна для пред"явлення до виконання протягом одного року з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1