28 грудня 2015 року Справа № 916/1476/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач),
Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Придунайська промислово комерційна фірма "Електрон"
на постанову та на рішенняОдеського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року господарського суду Одеської області від 12.05.2015 року
у справі господарського судуОдеської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Придунайська промислово комерційна фірма "Електрон"
допублічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк"
простягнення,
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору із касаційних скарг на судові рішення встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.
З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" та змінено порядок обчислення ставок судового збору за подання, зокрема, касаційних скарг.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 гривень.
Отже, станом на дату подання касаційної скарги (19.11.2015) розмір судового збору, який підлягав сплаті повинен обраховуватися з обов'язковим урахуванням положень частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.15.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Згідно пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Однак, у графі "Призначення платежу" в доданому заявником до касаційної скарги платіжному дорученні № 320 від 12.08.2015 року зазначено: "Ж; 101; 22030004; 19057209; (символ звітності 254); судовий збір за подання касаційної скарги (Вищий господарський суд України, 070)".
Відомостей про номер справи та дату судового акта, що оскаржується, платіжне доручення № 320 від 12.08.2015 року не містить, з огляду на що з нього не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором, а відповідно і не може бути належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Допущене порушення є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно у загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п.4 ч.1 ст. 1113, Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Придунайська промислово комерційна фірма "Електрон" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року та на рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2015 року у справі № 916/1476/15-г повернути скаржнику.
Головуючий М.М.Черкащенко
І.В.Вовк
Н.М.Нєсвєтова