9 грудня 2015 року Апеляційний суд м. Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Поливач Л.Д.
ОСОБА_1
при секретарі Бугаю О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» та закритого акціонерного товариства «Київгума» про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах закритого акціонерного товариства «Київгума» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року про відмову у прийнятті зустрічного позову, -
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Укрінформсервіс» та ЗАТ «Київгума» про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва - житлового корпусу типу «С» за № 16, загальною площею 407,60 кв.м. в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року у справі відкрито провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року у прийнятті зустрічного позову ЗАТ «Київгума» до ОСОБА_2 та ТОВ «Укрінформсервіс» про визнання недійсним інвестиційного договору № ИД-16С від 9 грудня 2008 року, що укладений між ТОВ «Укрінформсервіс» та ОСОБА_2, відмовлено.
В апеляційній скарзі представником відповідача ЗАТ «Київгума» ставиться питання про скасування ухвали суду у зв'язку з тим, що вона суперечить вимогам процесуального закону, та постановлення нової ухвали про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом
Заявник посилається на ті обставини, що судом відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви з порушенням норм процесуального права, оскільки, на його думку, судом не було дотримано вимог ч. 2 ст. 123 ЦПК України, оскільки позовні вимоги за первісним позовом та позовні вимоги за зустрічним позовом виникли з одних правовідносин та їх спільний розгляд є доцільним, оскільки інвестиційний договір є
Справа № 752/8843/15-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/15777/2015
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_4
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_5
правочином, на підставі якого позивач хоче отримати у власність об'єкт незавершеного будівництва.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу просили відхилити, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.
Представник ТОВ «Укрінформсервіс» - ОСОБА_7 апеляційну скаргу просив відхилити, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.
Представник відповідача ЗАТ «Київгума», належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття зустрічного позову ЗАТ «Київгума» до ОСОБА_2 та ТОВ «Укрінформсервіс» про визнання недійсним інвестиційного договору до спільного розгляду з первісним позовом є недоцільним, а їх спільний розгляд ускладнить вирішення справи.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме журналу судового засіданні від 29 жовтня 2015 року (а. с. 125-128) представник відповідача ЗАТ «Київгума» - ОСОБА_8 пред'явив зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що предметом зустрічної позовної заяви є визнання недійсним інвестиційного договору № ИД-16С, укладеного 9 грудня 2008 року між ТОВ «Укрінформсервіс» та ОСОБА_2
Натомість, судом першої інстанції не було з'ясовано всіх обставин справи, що позивачем за первісним позовом пред'явлені позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно за інвестиційним договором, який оскаржує відповідач ЗАТ «Київгума», спільний розгляд первісного та зустрічного позову є доцільним, оскільки спір виник з одних правовідносин.
Таким чином, при постановленні ухвали про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини, не перевірив їх належним чином, не з'ясував взаємопов'язаність первісних та зустрічних позовних вимог, доцільність їх спільного розгляду, забезпечення рівних прав сторін, дотримання принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відмову в прийнятті зустрічного позову.
За таких обставин ухвалу суду назвати законною та обґрунтованою не можна, а тому остання підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції на новий розгляд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах закритого акціонерного товариства «Київгума» задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий І.М. Вербова
Судді: Л.Д. Поливач
ОСОБА_1