Справа № 22-ц/796/ 11274 /2014 Головуючий у 1-ій інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - Поливач Л.Д.
23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Соколової В.В., Усика Г.І.
при секретарі Бугай О.О.
за участю осіб: представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області про стягнення заборгованості та неустойки (пені) за прострочення своєчасної сплати аліментів на утримання дитини
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.01.2014 року у задоволені позову ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київської області про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення своєчасної сплати аліментів на утримання дитини відмовлено. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 28.10.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20.01.2014 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_5 пені скасовано і ухвалено, в цій частині, нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 14.04.2006 року по 28.02.2013 року в сумі 10 000, 00 грн. В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20.01.2014 року залишено без змін.
22.10.2015 року ОСОБА_5 подала до Апеляційного суду м. Києва заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 63 756, 63 грн. за період з 14 квітня 2006 року по 28 лютого 2013 року, посилаючись на те, що Апеляційний суд м. Києва в своєму рішенні дійшов висновку про те, що у ОСОБА_3 існує заборгованість по сплаті аліментів, але не ухвалив рішення з цього питання в резолютивній частині рішення.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 підтримав подану заяву в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду, посилаючись на безпідставність заяви, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні пені і, в цій частині, ухвалив нове рішення, яким стягнув пеню. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін, а відповідно, залишено без змін і рішення суду першої інстанції, яким суд відмовив ОСОБА_5 у стягненні з ОСОБА_3 заборгованості по сплаті аліментів. ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за її відсутності, оскільки участь у розгляді даної справи бере її представник з належно оформленими повноваженнями.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, даною статтею чітко визначено конкретний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.
В заяві ОСОБА_5 просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3на їїкористь заборгованість по аліментах у розмірі 63 756, 63 грн. за період з 14 квітня 2006 року по 28 лютого 2013 року. Заявник вказала на те, що Апеляційний суд міста Києва правильно вирішив питання про її право на отримання даних коштів. Але, при цьому в резолютивній частині вказаного рішення не зазначено про стягнення з відповідача цієї суми коштів (63 756, 63 грн. за період з 14.04.2006. по 28.02.2013.).
Колегія суддів не вбачає передбачених ст.220 ЦПК України підстав для ухвалення по справі додаткового рішення. Ухвалення додаткового рішення з підстав, зазначених ОСОБА_5 в заяві, законом не передбачено.
Так, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.01.2014 року у задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення своєчасної сплати аліментів на утримання дитини відмовлено. Відповідно до рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва скасовано, в частині відмови ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і, в цій частині, ухвалено нове рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 14.04.2006 р. по 28.02.2013 р. в сумі 10 000 грн.. В іншій частині, рішення Дарницького районного суду м. Києва залишено без змін.
Таким чином, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року ОСОБА_5 відмовлено у стягненні з ОСОБА_3 заборгованості по сплати аліментів з отриманої заробітної плати відповідача у ПАТ «Кредитпромбанк». Суд апеляційної інстанції, в цій частині, рішення суду залишив без змін, а відповідно, воно набрало законної сили і підстави, передбачені законом для ухвалення додаткового рішення суду, відсутні. Рішення суду, з приводу вимог про стягнення заборгованості по сплаті аліментів судом ухвалено і воно набрало законної сили.
За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_5 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду, а відповідно відмовляє в ухваленні додаткового рішення суду.
Керуючись ст. 220, ст.ст.303, 304, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
ОСОБА_5 відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області про стягнення заборгованості та неустойки (пені) за прострочення своєчасної сплати аліментів на утримання дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: