24 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2014 року в справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин.
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що доводиться троюрідним дядьком заявника.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2014 заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був троюрідним дядьком ОСОБА_2
В апеляційній скарзі Київська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове яким відмовити в задоволені заявлених вимог. Посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що заявником не було надано доказів на підтвердження наявності родинних зв'язків з померлим при прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що фактично існує спір, щодо спадкового майна
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявника обґрунтовані та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Справа № 759/1883/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/15734/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а. с. 6). Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 01.07.2013 дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 (а. с. 29). З метою прийняття спадщини після померлого заявник ОСОБА_2Пзвернувся до нотаріуса з відповідною заявою (а. с. 7), однак у видачі свідоцтва остатньому було відмовлено, оскільки не було надано документи підтвердження родинних відносин з померлим. Матеріали справи свідчать, що Київська міська рада вважає, що вищезгадана спадщина є відумерлою, в зв'язку з чим суд безпідставно не залучив її до розгляду справи в якості заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України вказано, що у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Пунктом 3 передбачено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно з п. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що він звернувся до суду про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому зазначив, що встановлення даного факту йому необхідно для прийняття спадщини. Також матеріали справи свідчать про те, що на вказану спадщину претендує і Київська міська рада, яка не була залучена судом першої інстанції до розгляду вказаної справи.
Матеріали справи свідчать про те, що на час відкриття спадщини не було спадкоємців, які б у безспірному порядку мали можливість претендувати на вказану спадщину.
Відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від їх прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст.1234 ЦК України.
Таким чином в даній справі наявний спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та він має розглядатися в порядку позовного провадження, тому суд першої інстанції повинен був залишити заяву без розгляду і роз'яснити заінтересованій особі, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2014 та залишення заяви ОСОБА_2, зацікавлена особа: дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення фактів родинних відносин без розгляду, що не позбавляє його права подати позов на загальних підставах.
Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 314 ЦПК України, розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.303,304,307,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2014 рокускасувати, а заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа: дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Н.О. Антоненко
О.І.Шкоріна