ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 листопада 2015 року № 826/11497/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Укрнафтогазбудпроект» про стягнення податкового боргу,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) до публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут «Укрнафтогазбудпроект» (далі - відповідач, ПАТ «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Укрнафтогазбудпроект») про стягнення податкового боргу 129 747,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по орендній платі за земельні ділянки внаслідок несплати в установлений законодавством строк грошових зобов'язань, які є узгодженими.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ПАТ «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Укрнафтогазбудпроект» зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, як суб'єкт підприємницької діяльності (код ЄДРПОУ 01291382) і внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взяте на податковий облік у ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві як платник податків плати за землю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу декларації за самостійно визначеними зобов'язаннями з плати за землю з 30.03.2014 по 30.01.2015 №1400018807 від 10.02.2014 на суму 85 990,41 грн., за березень №1500021064 від 20.02.2015 на суму 19 527,64 грн., загальна сума заборгованості згідно декларації становить 129 747,60 грн.
Також, як вбачається з матеріалів справи податковим органом проведено камеральну перевірку, за результати якої встановлено, що в порушення п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю.
Згідно висновків, викладених в акті позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.03.2014 №0001011505 та №1500021064.
Доказів оскарження вказаних рішень в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не надано.
Таким чином на підставі вище викладеного, за відповідачем обліковується борг на загальну суму 129 747, 60 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 269 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п.п14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено з наявних доказів у справі, що відповідачем подано декларації з орендної плати за землю, відповідно до яких самостійно визначив суми податку, які повинні був сплатити в установлений законодавством строк. Проте, станом на час звернення до суду з відповідним позовом, згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом з плати за землю.
В силу вимог п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом.
У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Однак, відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 13.03.2012 № 445 на суму 4427, 17 грн., яка була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку.
Також, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві складено рішення про опис майна у податкову заставу від 13.03.2012 №742, згідно якого відповідач орендує земельну ділянку загальною площею 1.9810 га на території м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.
Станом на день розгляду даної справи за відповідачем обліковується сума узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 129 747, 60 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В свою чергу, відповідачем не надано до суду належних доказів щодо сплати задекларованих ним сум орендної плати за землю за вищевказані періоди, як і не надано письмових заперечень проти позову у разі незгоди з позовними вимогами.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано.
Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Укрнафтогазбудпроект» (код ЄДРПОУ 01291382) шляхом стягнення коштів з усіх розрахункових рахунків: орендну плату з юридичних осіб у сумі - 129 747,60 грн. на бюджетний рахунок №33217812700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 18010600).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко