25 грудня 2015 року суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Невідома Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Компанії «Абаніко Лімітед», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Компанія «Омега Мерчантс Лтд», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, повернення будинку, скасування державної реєстрації,
№ апеляційного провадження: №88-ц/796/37/2015
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_7
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_8
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Компанії «Абаніко Лімітед», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Компанія «Омега Мерчантс Лтд», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, повернення будинку, скасування державної реєстрації.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації правочину у державному реєстрі правочинів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку № 16 по пров. Шевченка у м. Києві, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2, посвідчений 18 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №3753, а також договір про внесення змін та доповнень до вказаного договору, посвідчений 21 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №3819, та скасовано державну реєстрацію зазначених правочинів у державному реєстрі правочинів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп. на відшкодування судових витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про зобов'язання передати будинок залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 квітня 2013 року відхилено касаційну скаргу компанії «Омега Мерчанте ЛТД», а рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року залишено без змін.
17 березня 2015 року ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду міста Києва із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 липня 2015 року відмовлено в заяві ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В листопаді 2015 року ОСОБА_1 в інтересах ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Згідно положень ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).
У відповідності до положень ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, діючим процесуальним законодавством передбачено, що ухвалення додаткового рішення можливе лише у випадках коли за результатами розгляду справи ухвалено такий вид судового акту, як рішення.
Таким чином, виходячи з положень ст. 220 ЦПК України ухвалення додаткового рішення до ухвали апеляційного суду, якою відмовлено в заяві про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, не передбачено цивільним процесуальним законом.
Враховуючи викладене, заява про ухвалення додаткового рішення до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 02 липня 2015 року підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 220 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про ухвалення додаткового рішення повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.О. Невідома