ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
21 грудня 2015 року 16 год. 28 хв. № 826/25572/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю позивача та представника відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 21 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача провести на підставі звернення позивача від 29 вересня 2015 року виїзну позапланову перевірку щодо додержання законодавства України про захист персональних даних уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадировим В.В. (далі - уповноважена особа Фонду) як володільцем та розпорядником персональних даних вкладників АТ "Дельта Банк" протягом дії тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" при використанні (обробці) персональних даних позивача та/або інших вкладників АТ "Дельта Банк" задля формування ним списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), згідно з додатком 3 до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14), та/або "списку осіб, кошти яких заблоковано".
В обґрунтування позову зазначено, що заявлена вимога підлягає задоволенню, оскільки протиправною бездіяльністю відповідача порушено права та інтереси позивача.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні 14 грудня 2015 року позивачем заявлено письмове клопотання про зобов'язання відповідача подати до суду у встановлений законом строк звіт про виконання судового рішення.
Під час переходу до розгляду справи по суті позивач підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 29 вересня 2015 року до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло звернення позивача з питань захисту персональних даних (далі - звернення), у якому він просив провести виїзну позапланову перевірку АТ "Дельта Банк" як володільця та розпорядника персональних даних позивача.
За результатами вказаної перевірки позивач просив, зокрема, видати обов'язкові для виконання АТ "Дельта Банк" уповноваженою особою Фонду та Фондом вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, у тому числі щодо доступу до персональних даних, зупинення або припинення обробки (використання) персональних даних, які здійснені ними у незаконний спосіб.
Листом від 28 жовтня 2015 року №8.2.1/9-М253188.15/26-53 представник відповідача повідомив позивача про те, що, відповідно до Конституції України, відповідач не наділений повноваженнями щодо контролю за діяльністю фінансових установ. Право на захист персональних даних, у даному випадку, є похідним від договірних відносин позивача із АТ "Дельта Банк", а тому не може розглядатися окремо від таких відносин.
Представник відповідача у листі-відповіді також зазначив, що позивач, при укладенні договору із АТ "Дельта Банк", надав згоду на обробку та зберігання будь-якої інформації, яка відноситься до його персональних даних.
У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення ПАТ КБ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51, яким в АТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.
Позивач у зверненні стверджував, що уповноважена особа Фонду неправомірно використала його персональні дані під час складання "списку осіб, кошти яких заблоковано" та, натомість, не використав їх при складанні "списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб". Позивач, як вже зазначено вище, просив відповідача провести виїзну позапланову перевірку відповідності таких дій вимогам законодавства про захист персональних даних.
У зверненні також зазначено про прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва постанови від 24 липня 2015 року в адміністративній справі №826/12320/15, якою:
- визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду по не включенню інформації про ОСОБА_2 до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду (додаток №3 до Положення №14);
- зобов'язано уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_2 до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду (додаток №3 до №14);
- зобов'язано уповноважену особу Фонду передати інформацію про зміни до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду з метою забезпечення виплати ОСОБА_2 коштів, що знаходяться на рахунках в АТ "Дельта Банк". В решті позовних вимог відмовлено.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2015 року залишено без змін.
24 вересня 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом в адміністративній справі №826/12320/15 видано виконавчий лист.
Згідно з твердженнями позивача, на час його звернення до відповідача постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2015 року не виконана.
Відповідно до ст. 2, ч.ч. 5, 6 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних", обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Підставами для обробки персональних даних є: дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що уповноважена особа Фонду, відповідно до рішень Правління Національного банку та згідно з нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наділена повноваженнями щодо обробки персональних даних клієнтів АТ "Дельта Банк", у тому числі позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист персональних даних", уповноважений має такі повноваження у сфері захисту персональних даних: 1) отримувати пропозиції, скарги та інші звернення фізичних і юридичних осіб з питань захисту персональних даних та приймати рішення за результатами їх розгляду; 2) проводити на підставі звернень або за власною ініціативою виїзні та безвиїзні, планові, позапланові перевірки володільців або розпорядників персональних даних в порядку, визначеному Уповноваженим, із забезпеченням відповідно до закону доступу до приміщень, де здійснюється обробка персональних даних; 3) отримувати на свою вимогу та мати доступ до будь-якої інформації (документів) володільців або розпорядників персональних даних, які необхідні для здійснення контролю за забезпеченням захисту персональних даних, у тому числі доступ до персональних даних, відповідних баз даних чи картотек, інформації з обмеженим доступом; 4) затверджувати нормативно-правові акти у сфері захисту персональних даних у випадках, передбачених цим Законом; 5) за підсумками перевірки, розгляду звернення видавати обов'язкові для виконання вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, у тому числі щодо зміни, видалення або знищення персональних даних, забезпечення доступу до них, надання чи заборони їх надання третій особі, зупинення або припинення обробки персональних даних; 6) надавати рекомендації щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних, роз'яснювати права і обов'язки відповідних осіб за зверненням суб'єктів персональних даних, володільців або розпорядників персональних даних, структурних підрозділів або відповідальних осіб з організації роботи із захисту персональних даних, інших осіб; 7) взаємодіяти із структурними підрозділами або відповідальними особами, які відповідно до цього Закону організовують роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці; оприлюднювати інформацію про такі структурні підрозділи та відповідальних осіб; 8) звертатися з пропозиціями до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо прийняття або внесення змін до нормативно-правових актів з питань захисту персональних даних; 9) надавати за зверненням професійних, самоврядних та інших громадських об'єднань чи юридичних осіб висновки щодо проектів кодексів поведінки у сфері захисту персональних даних та змін до них; 10) складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності та направляти їх до суду у випадках, передбачених законом; 11) інформувати про законодавство з питань захисту персональних даних, проблеми його практичного застосування, права і обов'язки суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними; 12) здійснювати моніторинг нових практик, тенденцій та технологій захисту персональних даних; 13) організовувати та забезпечувати взаємодію з іноземними суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, у тому числі у зв'язку з виконанням Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до неї, інших міжнародних договорів України у сфері захисту персональних даних; 14) брати участь у роботі міжнародних організацій з питань захисту персональних даних.
Відповідно до п. 1.1 розділу 1, п. 2.1 розділу 2, п. 4.1 розділу 4 Порядку здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 року №1/02-14, цей Порядок встановлює процедуру здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) контролю за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних шляхом проведення перевірок фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування, що є володільцями та/або розпорядниками персональних даних (далі - суб'єкт перевірки), а також оформлення і розгляд результатів перевірок.
Контроль за додержанням суб'єктами перевірки законодавства про захист персональних даних здійснюється Уповноваженим та/або уповноваженими ним посадовими особами шляхом проведення перевірок: планових, позапланових, виїзних та безвиїзних. Планові та позапланові перевірки можуть бути виїзними та безвиїзними.
Предметом перевірки є додержання суб'єктом перевірки під час здійснення обробки персональних даних вимог Конституції України, Закону України "Про захист персональних даних", Типового порядку про обробку персональних даних, а також чинних міжнародних договорів України у сфері захисту персональних даних, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позапланові перевірки суб'єктів перевірки можуть проводитись за наявності однієї або декількох підстав/приводів, зокрема: за власною ініціативою Уповноваженого; при безпосередньому виявленні порушень вимог законодавства про захист персональних даних Уповноваженим, в тому числі і в результаті здійснення дослідження системних проблем щодо забезпечення права на приватність, повагу до приватного та сімейного життя; при наявності інформації про порушення вимог законодавства про захист персональних даних в повідомленнях, опублікованих в засобах масової інформації, оприлюднених в мережі Інтернет; обґрунтовані звернення фізичних та юридичних осіб з повідомленням про порушення фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, підприємством, установою і організацією усіх форм власності, органом державної влади чи місцевого самоврядування, що є володільцями та/або розпорядниками персональних даних, вимог законодавства про захист персональних даних; виявлення недостовірності у відомостях (даних), наданих суб'єктом перевірки на письмовий запит Уповноваженого, щодо здійснення безвиїзної перевірки, та/або якщо такі відомості (дані) не дають змоги оцінити виконання суб'єктом перевірки вимог законодавства про захист персональних даних; контроль за виконанням суб'єктом перевірки приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про захист персональних даних, виданих за результатами проведення перевірок.
Тобто, як вбачається з вище викладених норм, рішення про проведення перевірки в межах своєї компетенції відповідач приймає виходячи з обґрунтованості такого звернення.
При цьому, таке повноваження відповідача є дискреційним.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №К (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання прав і вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Як також з'ясовано судом у ході судового розгляду справи та підтверджується поясненнями представника відповідача, звернення позивача до відповідача щодо проведення виїзної позапланової перевірки відповідачем визнано необґрунтованим та таким, що не вимагає проведення зазначеної перевірки, з огляду на наступне.
Фонд та уповноважена особа Фонду здійснюють свої повноваження, у тому числі й обробку персональних даних клієнтів банків, на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та у межах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 3, ч. 1 ст. 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.
Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Позивач, до звернення, скористався своїм правом на судове врегулювання спору.
У ході судового розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративної справи №826/12320/15 досліджено дії уповноваженої особи Фонду на предмет їх правомірності.
Так, судом у межах розгляду адміністративної справи №826/12320/15 встановлено наявність в уповноваженої особи Фонду повноважень складати "списки осіб, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
Оскільки сам процес складання списків осіб передбачає обробку інформації про таких осіб, то логічним є висновок про те, що судом підтверджено наявність в уповноваженої особи Фонду повноважень обробляти персональні дані клієнтів АТ "Дельта банк".
Питання правомірності включення/невключення позивача до відповідних списків вкладників також було предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що, згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 4, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Сферою застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу", іншими законами України.
Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.
Також, суд зазначає, що відповідачем розглянуто звернення, проведено аналіз усіх наданих заявником матеріалів, за результатом чого зроблено висновок, що предметом виїзної позапланової перевірки, проведення якої вимагай позивач, є дослідження тих питань, які вже розглядалися національними судами, у зв'язку з чим звернення позивача визнано необґрунтованим.
Крім того, суд зазначає, що відповідач не має повноважень щодо здійснення перевірки фінансових установ. Як вже зазначено вище та закріплено нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Таким чином, підсумовуючи усі вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем вимога є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_2 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_2.
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 28 грудня 2015 року