ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 жовтня 2015 року № 826/21328/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач з 2012 року не подає до податкового органу податкової, бухгалтерської звітності.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець у Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації 20.09.2006 року, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
ФОП ОСОБА_1 взято на податковий облік до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві 21.09.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 починаючи з 2012 року не подає до податкового органу податкової звітності, а саме декларацію про майновий стан і доходи та не сплачує податки.
Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.08.2015 року № 10369/9/26-59-23-01-10, платник податків ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом не має, інформація про наявність розрахункових рахунків відсутня.
У зв'язку з неподанням з 2012 року до органів державної податкової служби України податкових декларацій, звітів, позивач звернувся до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-1V.
Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 Податкового кодексу України передбачені обов'язки платника податків, а саме: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та Законами України.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до пункту 49.2 статті 46 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з статтею 236 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема, щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Згідно із частиною 2 статті 46 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність фізичної особи - підприємця за зазначеним місцем проживання.
Пунктом 11.10. розділу ХІ наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» передбачено, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі, неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
З аналізу зазначених положень слідує, що органи доходів і зборів мають право на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, взятих ними на податковий облік, у разі неподання ним протягом року органам доходів і зборів податкової звітності.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів фінансової звітності, відсутність у нього податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою (позовною заявою) про припинення підприємницької діяльності та те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував твердження позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).
Постанову надіслати сторонам по справі та державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) у встановленому законом порядку.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко