ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2015 року № 826/24750/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Панченко О.О., за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Левченко К.Б.
Легенька М.М. (дог. від 01.12.2015)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.12.2015 року в 19 год. 59хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (також - відповідач), в якому просив:
- скасувати рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, винесене у формі протоколу від 26 жовтня 2015 року, в частині відмови ОСОБА_1 в допуску до участі в конкурсі;
- скасувати рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, винесене у формі протоколу від 28 жовтня 2015 року, в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні скарги;
- зобов'язати конкурсну комісію з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі прийняти рішення про допуск ОСОБА_1 до участі в конкурсі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідачем протиправно вжитті заходи щодо недопущення позивача до конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, що беззаперечно завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача. При цьому, зазначав, що рішення відповідача від 26 жовтня 2015 року та 28 жовтня 2015 року, є такими, що не узгоджуються з приписами чинного законодавства, а відтак підлягають скасуванню.
Відповідач проти задоволення заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2015 року було розміщено Оголошення про проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Позивачем 20.10.2015 р. подано наступні документи на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі: заяву про участь у відкритому конкурсі на зайняття адміністративної посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі; анкету; автобіографію; 2 фотокартки (3,5x4,5); нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України; нотаріально засвідчену копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; належним чином завірену копію документа про вищу юридичну освіту з додатками; належним чином завірену копію трудової книжки, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік; сертифікат про проходження профілактичного наркологічного обліку згідно з формою № 140/о; медичну довідку про стан здоров'я за формою № 133/о; медичну довідку про проходження обов'язкового попереднього та періодичних психіатричних оглядів згідно з формою № 122-2/о; заяву про обробку персональних даних та дозвіл на спеціальну перевірку.
В подальшому, під час засідання конкурсної комісії 26.10.2015 було прийнято рішення, зокрема, про недопущення ОСОБА_1.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав скаргу в порядку, визначеному Порядком проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Під час засідання конкурсної комісії 28.10.2015 було прийнято рішення у формі протоколу, зокрема, про відхилення скарги ОСОБА_1.
Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю вищенаведених рішень звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII (надалі - Закону № 1697-VII), діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Згідно з ст. 7 Закону № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура. До військових прокуратур належать Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих), перелік яких визначається в Додатку до цього Закону. У разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури. Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів здійснюються Генеральним прокурором України.
Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначені статтею 81 цього Закону. Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату здійснюються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Національного антикорупційного бюро України. Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури. Єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; 3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; 4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; 5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів.
В подальшому, на виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» Наказом Генерального прокурора України від 22 вересня 2015 року у структурі Генеральної прокуратури України утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (на правах самостійного структурного підрозділу) у складі управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді, а також двох відділів: аналітично-статистичного та документального забезпечення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 81 Закону № 1697-VII, призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором України осіб. Склад комісії та порядок проведення нею відкритого конкурсу визначаються керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначення на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону. Організацію та проведення конкурсу здійснює конкурсна комісія, до складу якої входять: 1) чотири особи, визначені Радою прокурорів України; 2) сім осіб, визначених Верховною Радою України. Конкурсна комісія є повноважною, якщо до її складу призначено не менше шести осіб. У разі якщо протягом трьох місяців з дня призначення до складу комісії представників Генеральним прокурором України Верховна Рада України не призначить в установленому порядку жодної особи, комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про дату, час та місце проведення конкурсу, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, оприлюднюється на офіційному веб - сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 24 години до початку конкурсу. Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну з адміністративних посад в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру подаються на розгляд керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який вносить кандидатуру на призначення на розгляд Генерального прокурора України. Кандидати на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подаються на розгляд Генерального прокурора України. Конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій адміністративній прокуратурі проводиться публічно з вільним доступом представників засобів масової інформації, журналістів на засідання конкурсної комісії та із забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео - та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет. Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб - сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.
Поряд з цим, відповідно до частини 31 розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» не допускаються до участі у конкурсі особи які, протягом п'яти років до дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII працювали (проходили службу), незалежно від тривалості, у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та митних органах та щодо яких є інформація про існування обмежень для призначення на посади прокурорів, встановлених частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про прокуратуру», а також Законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції».
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на сайті Генеральної прокуратури України 07.10.2015р. розміщено оголошення про проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
В оголошенні зазначено, що до участі у конкурсі з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі запрошуються особи, які відповідають вимогам частин 1 (щодо наявності громадянства України, вищої юридичної освіти та володіння державною мовою) та 3 статті 27 Закону України «Про прокуратуру».
Позивачем 20.10.2015р. до Конкурсної комісії подано документи на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
26.10.2015 відповідачем прийнято рішення, зокрема, про недопущення ОСОБА_1 з підстав положень Закону України «Про очищення влади» (від 16 вересня 2014 року № 1682-VII) та інформація що міститься відносно його у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Так, відповідно до інформації трудової книжки ОСОБА_1 (копія якої долучена до матеріалів справи) останнього було звільнено в березні 2015 на основі п.7-2 ст. 36 КЗпП «з підстав передбачених ЗУ «Про очищення влади».
Відповідно до ч.3, статті 1 ЗУ «Про очищення влади», протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону».
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку проте, що рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, винесене у формі протоколу від 26 жовтня 2015 року, в частині відмови ОСОБА_1 в допуску до участі в конкурсі, є таким, що прийнятий у відповідності до приписів чинного законодавства. При цьому, позовна вимога про зобов'язання конкурсну комісію з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі прийняти рішення про допуск ОСОБА_1 до участі в конкурсі, як похідна задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, винесене у формі протоколу від 28 жовтня 2015 року, в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні скарги, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9.1 Розділу ІХ Порядку проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, рішення щодо недопущення кандидата до тестування та результат тестування на знання законодавства (кількість одержаних балів) можуть бути предметом оскарження.
Пунктом 9.5 цього ж Розділу Порядку результат розгляду скарги конкурсною комісією фіксується у протоколі.
Скарга ОСОБА_1 була розглянута конкурсною комісію 28.10.2015 року, що підверджується з мотивами відмови, а відтак доводи позивача про неправомірність рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, винесене у формі протоколу від 28 жовтня 2015 року, в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні скарги, спростовані в ході судового розгляду справи .
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур