Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
20 березня 2012 р. № 2а- 1078/12/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про скасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати складену відповідачем ОСОБА_2 № Ф-356 від 07.09.2011 р.
Позивач в судове засідання, призначене на 20.03.2012р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, в судове засідання, призначене на 20.03.2012р. свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заперечення на позов, в яких виклав свою позицію по справі та просив в задоволені позову відмовити та розглянути справу без участі представника Пенсійного фонду.
Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, позивачу відповідно до Повідомлення - рахунку за 4 квартал 2010 року, направило вимогу про сплату боргу № 77 від 22.01.2011 року на суму 878,34 грн. Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області від 07.09.2011 року зазначена вимога скасована та зобов'язано винести нову вимогу. Відповідно до цього рішення позивачу направлено вимогу про сплату боргу № Ф-356 від 07.09.2011 року за 4 квартал 2010 року на суму 878,34 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до пункту 12 розділу XV «Прикінцеві положення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон) перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
Згідно частини 2 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана вести відповідно до законодавства загальний реєстр платників страхових внесків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно пункту 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 № 8-2 основними завданнями Управління є облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Обов'язковість сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після внесених змін Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461, яким підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" передбачив, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно статті 11, 14, 15 Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності є платниками страхових внесків до солідарної системи як страхувальники по відношенню до самих себе, як застрахованих осіб.
Так, страхувальниками відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є: роботодавці - застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону (пункт 5). Згідно пункту 3 статті 11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Мінімальний розмір страхових внесків розраховується шляхом множення мінімального розміру заробітної плати на 33,2%.
При цьому стаття 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Страхові внески, у відповідності до ч. 5 вищезазначеної статті Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно частини 6 зазначеної статті законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
За таких обставин, позивач, як платник страхових внесків, зобов'язанний подавати до органів Пенсійного фонду України звітність в строки та за формою, передбаченими чинним законодавством, та відповідно сплачувати страхові внески в розмірі, що передбачений чинним законодавством, доказів погашення суми боргу в розмірі 878,34 грн. позивачем не надано, а тому вимога про сплату боргу є правомірною та скасуванню не підлягає.
Посилання позивача на те, що йому начебто двічі винесли ОСОБА_2 про сплату боргу на ту ж саму суму є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 від 22.01.2011р. за №77 була скасована за формальними ознаками Рішенням про результати розгляду скарги від 07.09.2011р. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про скасування вимоги про сплату боргу від 07.09.2011р. № Ф-356 на суму 878,34 грн. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Чудних