25 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4409/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура"
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
16 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" /далі - позивач, ТОВ "Альянс Фурнітура"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2015 №№0001202301, НОМЕР_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків акта перевірки та протиправність прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач мав всі підстави для включення витрат на проведення маркетингових досліджень до загального складу витрат; послуги, які надавалися "SKL 41 s.r.o." Словаччина позивачу, безпосередньо впливали на результати діяльності з продажу товарів та були направлені на отримання доходу. Позивач також вважає необґрунтованою позицію контролюючого органу щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання позивачем металобрухту в лютому 2014 року внаслідок відсутності у період з 01.01.2014 по 17.02.2014 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України переліку відходів та металобрухту, операції з продажу яких звільняються від оподаткування. За твердженням позивача, постанова КМУ затверджувала лише перелік відходів та металобрухту, а не сам режим звільнення від оподаткування; звільнення від оподаткування встановлено ОСОБА_3 кодексом України та діяло безперервно, постанова КМУ є підзаконним нормативним актом та не може змінювати норми, встановлені Законом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях відповідач наполягав на тому, що в ході перевірки не встановлено використання кінцевого результату отриманих від "SKL 41 s.r.o." Словаччина маркетингових послуг у господарській діяльності ТОВ "Альянс Фурнітура", у зв'язку із чим платником податків неправомірно включено вартість таких послуг до складу витрат за 2014 рік. Відповідач зазначив, що операції з постачання позивачем металобрухту у лютому 2014 року підлягали оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20 %, у зв'язку із тим, що з 01.01.2014 по 17.02.2014 включно не існувало чинних переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з постачання яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ОСОБА_3 кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 03.08.2015 по 14.09.2015 ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Альянс Фурнітура" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 21.09.2015 № 1752/16-01-22-2/32753365 /том 1 а.с. 13-62/.
За висновками акта від 21.09.2015 № 1752/16-01-22-2/32753365 перевіркою встановлені порушення ТОВ "Альянс Фурнітура", зокрема підпункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ОСОБА_3 кодексу України, чим занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 151 321 грн; пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ОСОБА_3 кодексу України, Закону України від 19.12.2013 № 713-VII "Про внесення змін до ОСОБА_3 кодексу України щодо ставок окремих податків", пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ОСОБА_3 кодексу України, чим занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року на суму 12 549 грн.
На підставі акта перевірки від 21.09.2015 № 1752/16-01-22-2/32753365 ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення від 02.10.2015:
- № НОМЕР_1, яким ТОВ "Альянс Фурнітура" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 18 823,50 грн, з них: за основним платежем - 12 549 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 274,50 грн. /том 1 а.с. 11/;
- № НОМЕР_2, яким ТОВ "Альянс Фурнітура" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 226981,50 грн, з них: за основним платежем - 151 321 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 660,50 грн /том 1 а.с. 12/.
Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2015 № НОМЕР_2, яким ТОВ "Альянс Фурнітура" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 226981,50 грн, з них: за основним платежем - 151 321 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 660,50 грн, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки ТОВ "Альянс Фурнітура" відповідач дійшов висновку про неправомірне включення до складу витрат за 2014 рік суму витрат 840674,16 грн з вартості маркетингових послуг, отриманих від "SKL 41 s.r.o." Словаччина.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ОСОБА_3 кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ОСОБА_3 кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
До складу інших витрат, зокрема, відносяться витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, крім іншого, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (підпункт "г" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Кодексу).
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).
Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські відносини із "SKL 41 s.r.o." Словаччина на підставі договору про надання маркетингових послуг від 02.12.2013 № 10 /том 1 а.с. 80-83/.
Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 договору виконавець послуг ("SKL 41 s.r.o." Словаччина) зобов'язаний консультувати та сприяти ТОВ "Альянс Фурнітура" у виконанні стратегії просування торгової марки в цілях успішної диференціації своїх продуктів та послуг. Для досягнення даної цілі виконавець послуг зобов'язується надавати наступні послуги:
А) Консультування та сприяння керівництву ТОВ "Альянс Фурнітура" в розробці стратегій для брендінга.
Б) Надання допомоги ТОВ "Альянс Фурнітура" із стратегіями по маркетингу, зв'язками із громадськістю, відносинам з клієнтами, для забезпечення чіткого позиціонування бренда для клієнтів та потенційних клієнтів.
С) Допомога керівництву ТОВ "Альянс Фурнітура" з креативним управлінням та за необхідністю із всім рекламуванням та комунікацією. Розробка і надання каталогу фірми (один надрукований екземпляр).
Д) Допомога ТОВ "Альянс Фурнітура" в дослідженні меблевого ринку нових популярних моделей механізмів для офісних стільців, для потенційної диверсифікації товарів.
Згідно з пунктом 1.2 договору маркетингові послуги будуть надаватися протягом року з моменту підписання договору.
Пунктом 2.2 договору визначено, що загальна вартість маркетингових послуг становить 45000 євро.
На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності платник подав суду копії договору про надання маркетингових послуг від 02.12.2013 № 10, акта виконаних робіт від 28.11.2014, інвойсу від 28.11.2014 на суму 45000 євро, платіжного доручення в іноземній валюті від 19.12.2014 № 22, журналу-ордеру по рахунку 362, звіту про проведення маркетингового дослідження, видаткових накладних /том 1 а.с. 80 - 114/.
Водночас, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання маркетингових послуг та факт їх використання у господарській діяльності товариства з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ОСОБА_3 кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку: здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.
Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.
Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо.
У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.
Акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені частиною 2 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.
Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження.
Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.
У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація наприклад: про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.
З огляду на вищенаведене, маркетингові дослідження мають являти собою: створення конкретної програми, враховуючи існуючу ситуацію на ринку; користь (ефект), яку отримує підприємство внаслідок реалізації результатів та бути підтверджені документально.
Отже, лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу валових витрат.
Так, за умовами договору виконавець зобов'язувався консультувати та сприяти ТОВ "Альянс Фурнітура" у виконанні стратегії просування торгової марки, надання таких послуг передбачалось протягом року з моменту підписання договору. Отже, обумовлено надання послуг, які мали триваючий характер у часі, а не одноразовий.
Натомість, виконання послуг оформлено актом виконаних робіт від 28.11.2014, який лише містить перелік послуг, аналогічний переліку, який передбачався договором; має загальний характер, не конкретизує об'єму наданих маркетингових послуг, не містять інформації, яка б розкривала зміст наданих послуг, характеризувала б послуги як маркетингові, калькуляцію визначення їх вартості, часові межі виконання тощо. З акта не вбачається можливим встановити осіб, які виконували вказані послуги, пов'язаність придбаних послуг із господарською діяльністю підприємства.
Суд звертає увагу, що у звіті про маркетингові дослідження не висвітлені напрямки дослідження, які передбачені договором. Звіт має загальний пізнавальний та інформаційний характер і не містить конкретних рекомендацій, які дали б змогу замовнику використати їх в своїй господарській діяльності для виконання стратегії просування торгової марки підприємства.
Об'єктом дослідження у звіті визначено дослідження споживчого ринку комплектуючих для офісних крісел, а також офісних стільців України, Європи, Центральної Америки, Азії та ближнього сходу.
Однак, договором про надання маркетингових послуг не обумовлено територію, межі тощо проведення маркетингових досліджень.
Позивач стверджує, що на підставі маркетингових досліджень "SKL 41 s.r.o." Словаччина ТОВ "Альянс Фурнітура" отримало результати, у тому числі доходи в грошовій формі, а саме: починаючи з лютого 2015 року у виробництві виробу "Перманент-контакт" використовується пропозиція по зниженню собівартості складової виробу (плече), що призвело до отримання економії при використанні матеріалів; у 2015 році з'явився новий споживач продукції - UNISIT s.r.l (Італія); об'єм реалізації готової продукції європейським споживачам за 1 півріччя 2015 року збільшився в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року майже вдвічі.
Проте жодних доказів у підтвердження того, що саме в 2015 році у позивача з'явився новий споживач продукції - UNISIT s.r.l (Італія) суду не надано, як і не надано доказів укладення договорів з потенційними покупцями, перелік яких наведено у звіті маркетингових досліджень. Також до звіту додано креслення механізмів, які не містять відомостей про їх розробників. Крім того умовами договору про надання маркетингових послуг від 02.12.2013 № 10 розробка та надання креслень вузлів чи механізмів не передбачена, тобто не є предметом маркетингових досліджень за договором.
Згідно з умовами договору про надання маркетингових послуг від 02.12.2013 № 10 "SKL 41 s.r.o." Словаччина зобов'язувалось розробити та надати каталог фірми. Позивачем надано суду каталог товарів ТОВ "Альянс Фурнітура", проте, він не містить рік випуску.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що "SKL 41 s.r.o." Словаччина вивчало, досліджувало та аналізувало споживчий попит на ринку, на якому здійснює свою діяльність позивач; у справі відсутні докази того, яким чином надавалися маркетингові послуги, який практичний результат їх використання позивачем.
Особливо суд звертає увагу, що жодними первинними документами не обумовлено обсяг та зміст отримання маркетингових послуг вартістю 45000 євро.
Наведене не відповідає сутності послуг, визначеній у підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Позивачем не спростовано належними доказами доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, отже, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.
Підтвердженням фактичного виконання умов укладеного платником податку договору мають виступати не лише первинні документи, що є підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.
Суд зазначає, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, тоді як реальність операцій з поставки маркетингових послуг позивачеві у рамках господарських правовідносин з "SKL 41 s.r.o." Словаччина та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджується.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення позивачем підпункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ОСОБА_3 кодексу України та заниження ним податку на прибуток за 2014 рік на суму 151 321 грн, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 02.10.2015 № НОМЕР_2 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2015 № НОМЕР_1, яким ТОВ "Альянс Фурнітура" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 18 823,50 грн, з них: за основним платежем - 12 549 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 274,50 грн, суд дійшов наступних висновків.
Із акта перевірки вбачається, що ТОВ "Альянс Фурнітура" задекларовано за лютий 2014 року обсяги постачання металобрухту на загальну суму 62745 грн, до яких не застосовано ставку податку на додану вартість 20 %, у результаті чого, на думку відповідача, платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 549 грн.
Зазначений висновок ДПІ у м. Полтаві обґрунтувала тим, що ТОВ "Альянс Фурнітура" неправомірно віднесено суми з реалізації металобрухту в період з 01.01.2014 по 17.02.2014 до операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, оскільки у період з 01.01.2014 по 17.02.2014 був відсутній перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» на час виникнення спірних відносин діяла у редакції, що надавала зазначену податкову пільгу лише до 1 січня 2014 року. Після внесення відповідних змін до постанови № 15 пільга надавалась на період з 18.02.2014 до 01.01.2015. На думку контролюючого органу, з 01.01.2014 по 17.02.2014 відповідного нормативно-правового акта, який би містив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, не існувало.
Суд не погоджується із вказаними доводами відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_3 кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування податком на додану вартість за наявності їх в переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.01.2011 № 15 "Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість".
Законом України від 19.12.2013 № 713-VІІ "Про внесення змін до ОСОБА_3 кодексу України щодо ставок окремих податків" (набрав чинності з 01.01.2014) зазначено, що у розділі ХХ "Перехідні положення": в абзаці першому пункту 23 цифри та слова " 1 січня 2014 року" замінити цифрами та словами " 1 січня 2015року", а після слів та цифр "(крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)2 доповнити словами та цифрами "а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД".
Речення у пункті, у якому було зазначено, що перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджується Кабінетом Міністрів України, не змінювалося.
Відповідно до Прикінцевих положень зазначеного Закону доручено Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Отже, на момент постачання металобрухту за період з 01.01.2014 по 17.02.2014 діяла норма податкового законодавства, відповідно до якої тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.
Зміни до вищезазначеної норми внесені постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43, яка набрала чинності з 18.02.2014, зокрема "операції з імпорту, тимчасово до 1 січня 2014 року" замінено на цифри та слова "1 січня 2015 року".
Проте в цей період діяла норма ОСОБА_3 кодексу України, яка чітко визначала, що тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).
Вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України № 15 лише було затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
ОСОБА_3 кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення ОСОБА_3 кодексу України.
Відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у період з 01.01.2014 по 17.02.2014 за умови наявності норми ОСОБА_3 кодексу України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів у той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в постановах від 19.08.2015 у справі № 800/21069/15, від 03.11.2015 у справі № К/800/31223/15.
Стосовно посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 у справі № К/800/12093/15, у якій викладена інша правова позиція, а саме: у зв'язку з відсутністю затвердженого переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, під час продажу брухту металу у період з 01 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року, нульова ставка ПДВ до таких операцій не застосовується, суд зазначає наступне.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом цих норм матеріального права у подібних правовідносинах, висловив свою правову позицію у постанові від 20.10.2015 (справа № 808/7737/14). На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, протягом спірного періоду (з 1 січня по 17 лютого 2014 року) були чинними норми ПК, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою № 43 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 1 січня 2015 року.
Отже, протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність положень, які визначали перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (постанови Кабінету Міністрів України), ніяким чином не може впливати на дію норм ПК України, як кодифікованого нормативно-правового акта, та нівелювати право платника податків на відповідне відображення показників у податкових деклараціях за цей період.
Враховуючи, що дія ПК України в частині закріпленого права платників податків на пільговий режим оподаткування ПДВ за певними видами операцій (пункт 23 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) мала безперервний характер, позивач правомірно застосував пільгову ставку ПДВ при здійсненні операцій з реалізації металобрухту, а контролюючий орган, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем податкового законодавства, повинен був керуватися ОСОБА_3 кодексом України, а не постановою Кабінету Міністрів України, у зв'язку із чим прийняте за наслідками перевірки ДПІ у м. Полтаві податкове повідомлення-рішення від 02.10.2015 №0001212301 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Альянс Фурнітура" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.10.2015 № НОМЕР_1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" (ідентифікаційний код 32753365) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 282,36 грн (двісті вісімдесят дві гривні тридцять шість копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року.
Суддя Т.С. Канигіна