Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
11 грудня 2015 р. № 820/11336/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області укласти договір про визнання електронних документів з ФОП ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області укладено договір про визнання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях. 06.10.2015 року позивач намагався зареєструвати податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, накладна не була прийнята. Причиною відмови в прийнятті вказаної звітності відповідачем вказано: "порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.074.2008 №23, а саме: для платника ЄДРПОУ: НОМЕР_1 код ДПІ 2031, не укладено договір про визнання електронної звітності". 06.10.2015 р. та 20.10.2015 р. позивач надсилав до податкового органу заявку на укладення договору про визнання електронних документів, однак, договір не був зареєстрований в установлений законом строк. Позивач не погоджуючись з рішенням ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернувся з позовом до суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.
У письмових запереченнях на позов (а.с.45-46) відповідач зазначив, що ДПІ діяло в порядку та межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України та відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2008 року №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №320/15011 від 16.04.2008 р. За таких, підстав відповідач вважає дії та рішення про відмову у прийнятті податкової звітності цілком обґрунтованими та правомірними та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів.
Однак, ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, на підставі п.6 умов договору, в односторонньому порядку розірвано договір про визнання електронних документів з ФО-П ОСОБА_3
Суд відзначає, що згідно пункту 6 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладання цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Судом встановлено, не заперечується відповідачем у справі, що в період з 06.10.2015 року по 19.10.2015 року позивач засобами електронного зв'язку надсилав, в порядку, передбаченому чинним законодавством, до ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області для реєстрації в електронному вигляді податкову накладну №2 від 01.10.2015 р. (а.с.11) та податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 р. (а.с.13-16).
Документи доставлені до центрального рівня Державної фіскальної служби України, однак прийняті не були. Причиною відмови в прийомі документів вказано: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.074.2008 №23, а саме: для платника ЄДРПОУ: НОМЕР_1 код ДПІ 2031, не укладено договір про визнання електронної звітності". (а.с.12, 17).
З метою усунення недоліків, позивач 06.10.2015 року надіслав до ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області пропозицію щодо укладення нового договору №061920151 про визнання електронних документів. (а.с.7-9).
У відповідь ФО-П ОСОБА_3 отримав квитанцію №2, в якій зазначено, що документ не прийнято, виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру. (а.с.10).
Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19077481 станом на 30.07.2014 року (а.с.24-26) та витягу №21426678 від 16.11.2015 року (а.с.35-36) місцезнаходження фізичної особи-підприємця: 61002, АДРЕСА_1.
Однак, податковим органом не вчинялися жодні дії щодо підтвердження факту не знаходження юридичної особи за місцем реєстрації, отже, об'єктивних причин для неприйняття до реєстрації податкових накладних судом не встановлено.
Вирішуючи спір суд також відзначає, п.п.49.17. п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.
Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.
Опис форматів (стандартів), структура електронних документів, що забезпечує подання електронної звітності до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності", повинні розміщуватися та підтримуватися в актуальному стані на безоплатній для користувачів основі на загальнодоступних інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та тих органів державної влади, до яких обов'язковість подання звітності встановлена законодавством.
Пунктом 5 та 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2008 року №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №320/15011 від 16.04.2008 р., вказується платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору; записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що по-перше Інструкцією №233 регулюються питання щодо першої реєстрації платника податків в електронній системі, та не регулюється питання подальшої пролонгації договору про визнання електронних документів; по-друге, як встановлено в ході розгляду справи, органами ДФС неправомірно розірвано договір по причині не підтвердження місцезнаходження позивача, а отже, у відповідача не було жодних підстав для відмови у реєстрації договору ОСОБА_3
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду судом встановлено, що при вчиненні, що відповідачем не надано суду доказів правомірності вчинених дій щодо не прийняття до реєстрації договору про визнання електронних документів, що в свою чергу призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Однак, статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, що зумовлює висновок про неможливість підміни адміністративним судом повноважень суб'єктів владних повноважень, а відтак позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області розглянути питання щодо укладення договору про визнання електронних документів з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 14 грудня 2015 року.
Суддя Панченко О.В.