Копія
26 листопада 2015 р. Справа №818/3605/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3605/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції
про зняття арешту із заставленого майна,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі по тексту - позивач, ПАТ КБ «Приватбанк») з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, в якому просить зобов'язати відповідача зняти арешт із заставленого банку майна - автомобілю «DAEWOO Nexia», 2007 року випуску, легковий седан, № кузова XWB3L31UD8A259219, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, що мешкає за адресою: 40000, АДРЕСА_1 (ІНН НОМЕР_2), що накладений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№47596219 від 20.05.2015 року.
Свої вимоги мотивує тим, що майно, на яке накладено арешт, було передано в заставу ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі договору №SUH2AL00000008 від 16.01.2008 року, у зв'язку з чим позивач не може скористатися своїм правом заставодержателя та отримати задоволення своїх вимог до боржника за кредитним договором №SUH2AL00000008 від 16.01.2008 року на придбання автомобіля зі строком повернення до 15.01.2015 року за рахунок заставленого майна. Крім того, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2013 року у справі №202/21188/13-ц, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на рухоме майно за договором застави SUH2AL00000008 від 16.01.2008 року для задоволення грошових вимог банку за вказаним кредитним договором у розмірі 161 583грн.25коп. Проте внаслідок накладення на автомобіль арешту постановою державного виконавця позивач не може реалізувати предмет застави в рахунок погашення боргу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.01.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №SUH2AL00000008 (а.с.6-10), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 16.01.2008 року до 15.01.2015 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 47234,99грн. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 8152,13грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно з порядком, передбачених пп.2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,4% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту, згідно з п.3.11 Кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п.6.2 Кредитного договору. Періодом сплати вважається період з 25 до 30 число кожного місяця (розділ 1 договору).
Відповідно до п.1, п.6 договору застави рухомого майна №SUH2AL00000008 від 16.01.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавець передає в заставу автомобіль «DAEWOO Nexia», 2007 року випуску, легковий седан, № кузова XWB3L31UD8A259219, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 45680грн. (а.с.11-14)
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору ПАТ КБ «Приватбанк» вирішило реалізувати предмет застави в рахунок погашення заборгованості, про що є відповідне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2013 року у справі №202/21188/13-ц, яке набрало законної сили, про звернення стягнення на рухоме майно за договором застави (а.с.38-39).
Однак, з'ясувалось, що на все рухоме майно боржника накладено арешт постановою державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції ВП№47596219 від 20.05.2015 року (а.с.17-16),
Так, на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист №592/779/15-ц, виданий 28.04.2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми заборгованості по кредитному договору №SUH2AL00100007 від 29.12.2007 року, станом на 13.11.2013 року в розмірі 505541грн.з7коп. та в рахунок повернення судового збору в сумі 3654грн.(а.с.17).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.19 Закону України «Про заставу»).
Частинами 1, 7 ст.20 цього ж Закону встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Згідно з ч.1 ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження ” стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Частиною 3 ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження ” визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Тобто, положення вказаної статті визначають порядок та допустимість звернення стягнення на заставлене майно боржника в порядку примусового виконання для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, лише у конкретно визначених випадках, та в свою чергу не забороняє здійснювати опис та накладати арешт на майно, що перебуває в заставі, в тому числі для забезпечення задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.
При цьому, даному зверненню повинні передувати такі обставини, як: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів. В даному ж випадку право на заставлене майно, щодо якого проведено виконавчі дії з накладення арешту, у позивача ПАТ КБ «Приватбанк» виникло на підставі договору застави рухомого майна №SUH2AL00000008 від 16.01.2008 року, тобто до винесення судом рішення про стягнення коштів з ОСОБА_3
Також звернути стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, можливо, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
З матеріалів справи вбачається (а.с.11,15), що вартість автомобіля не перевищує розмір заборгованості, який станом на 22.10.2015 року складає 288 628,47грн., з яких: 49625,51грн. - борг за простроченим кредитом, 28731,47грн. - борг за простроченими відсотками та 210271,49грн. - пеня.
Враховуючи, що право на заставлене майно у позивача виникло раніше винесеного судом рішення про стягнення коштів з ОСОБА_3, а вартість заставленого транспортного засобу не перевищує розміру заборгованості боржника, наявність зареєстрованого публічного обтяження відповідача фактично унеможливлює використання ПАТ КБ «Приватбанк» свого права як заставодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволеними.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про зняття арешту із заставленого майна -задовольнити.
Зняти арешт із заставленого Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" майна - автомобілю «DAEWOO Nexia», 2007 року випуску, легковий седан, № кузова XWB3L31UD8A259219, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, що мешкає за адресою: 40000, АДРЕСА_2 (ІНН НОМЕР_2), що накладений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №47596219 від 20.05.2015 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2015
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова