21 грудня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/4470/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Петрукович Ю.О.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_3А.) звернулась до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 жовтня 2015 року №032631.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала на те, що спірною постановою до неї безпідставно застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 1700,00 грн за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже вона не надає відповідного виду послуг. Зазначила, що у її власності перебувають вантажні автомобілі, які передані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Брок Транс" та взяті на тимчасовий облік за останнім у органах Державтоінспекції. Звертала увагу на те, що вона не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому до неї не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення вимог зазначеного закону. Крім того, позивач стверджувала, що її не повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та не надано акт перевірки.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилався на правомірність та обґрунтованість оспорюваної постанови. Зазначив, що у ході проведення співробітниками Управління Укртрансінспекції у Полтавській області 08 вересня 2015 року рейдової перевірки зупинено транспортний засіб - вантажний автомобіль DAF д.р.н. ВІ5111ВО, що відповідно до наданого водієм свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу належить ФОП ОСОБА_3 Перевіркою встановлено та відображено у акті перевірки від 08 вересня 2015 року №005752 факт здійснення вантажних перевезень за відсутності товаросупровідних документів (водієм на перевірку не надано товарно-транспортну накладну), що є порушенням вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за яке статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Наголошував на тому, що позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 08 вересня 2015 року державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Полтавській області на підставі направлення на перевірку від 07 вересня 2015 року №002219 проведено рейдову перевірку транспортного засобу - вантажного автомобіля DAF д.р.н. ВІ5111ВО /а.с. 43/.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08 вересня 2015 року №005752, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які визначено статтею 60 названого закону (на перевірку не надано товарно-транспортну накладну чи інші документи на вантаж) /а.с. 40/.
У акті вчинено напис про те, що водій зі змістом акта перевірки ознайомлений, від підпису відмовився /а.с. 40/.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 08 жовтня 2015 року начальником управління Укртрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_4 винесено постанову №032631, якою до позивача на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн /а.с. 8/.
Не погоджуючись з даним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з вимогою про його скасування.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
А відповідно до частини третьої вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з такого.
Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, спірною постановою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
При цьому відповідач виходив з того, що позивач у спірних відносинах здійснювала надання послуг з перевезення вантажів власним автомобільним транспортом, тобто, являлась перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд не може погодитися з наведеними твердженнями, з огляду на такі обставини.
За приписами статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець та відповідно до свідоцтва платника єдиного податку здійснює такі види господарської діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна (68.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20) надання в оренду вантажних автомобілів (77.12) /а.с. 25-26/.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, ФОП ОСОБА_3 на праві власності належить вантажний автомобіль марки DAF д.р.н. ВІ5111ВО.
Разом з цим, зазначений автомобіль на підставі договору оренди (найму) транспортного засобу від 07 лютого 2013 року №08.02.13 позивач передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Брок Транс" /а.с. 17-20/. За взаємною домовленістю сторін строк дії договору продовжено до 07 лютого 2016 року /а.с. 15-16/.
ТОВ "Бізнес Брок Транс" вчинило дії щодо тимчасової реєстрації транспортного засобу у органах ВРЕР, про що Кременчуцьким ВРЕР 25.02.2014 видано свідоцтво серії САТ №929537 (терміном дії до 21 лютого 2018 року), копію якого залучено до матеріалів справи /а.с. 23-24/.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач у спірних відносинах не являється автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".
Оскільки статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено застосування штрафів за порушення вимог статей 39, 48 вказаного закону саме до автомобільного перевізника, відповідач безпідставно застосував адміністративно-господарські санкції до ФОП ОСОБА_3, адже остання не є автомобільним перевізником.
До того ж, оспорювана постанова містить посилання на порушення позивачем вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення необхідних документів, тоді як акт перевірки від 08 вересня 2015 року №005752 та письмові заперечення відповідача містять посилання порушення ФОП ОСОБА_3 вимог статті 49 згаданого закону /а.с. 8, 36-37, 40/.
Окрім того, суд зазначає, що повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за вих. від 21 вересня 2015 року №888/5/59-15 позивачу надіслано 02 жовтня 2015 року, а поштове відправлення повернуто до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області з відміткою пошти від 05 листопада 2015 року "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 39, 42/. Тобто, на дату розгляду справи відповідачем (08 жовтня 2015 року) у останнього були відсутні відомості про повідомлення позивача про розгляд справи, що свідчить про порушення суб'єктом владних повноважень приписів пункту 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - обов'язкового забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем таких доказів в ході судового розгляду справи не надано. Окрім того, відповідачем не забезпечено право позивача на участь в процесі прийняття рішення, подання відповідних доводів, пояснень, заперечень тощо.
Разом з цим, позивачем спростовано доводи контролюючого органу про те, ФОП ОСОБА_3 у спірних відносинах є автомобільним перевізником та вчинила порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 жовтня 2015 року №032631.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20 грн /чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок/.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року.
Суддя Л.М. Петрова