Справа № 815/5929/15
25 грудня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК” ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.2015 року № 164/1 у частині визнання нікчемною угоду № 080839 від 13.02.2015 року,
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК” ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.2015р. №164/1 у частині визнання нікчемною угоди №080839 від 13.02.2015р., укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ “ЗЛАТОБАНК”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.02.2015р. між ОСОБА_3, як вкладником та особою, яка відкриває вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи, з однієї сторони, ОСОБА_1, як особою на користь якої відкрито вкладний (депозитний) рахунок, з другої сторони та ПАТ “Златобанк” з третьої особи укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №080839, згідно якої вкладник відкрив на користь ОСОБА_1 рахунок №26302500021237 з початковою сумою вкладу 20000 дол. США, зі ставкою 9,25% річних та строком розміщення вкладу до 13.03.2015р. Позивач зазначав, що вказана угода була укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою погашення боргу останньої, який виник внаслідок раніше укладеного договору позики. Також, позивач зазначив, що як йому стало пізніше відомо, Постановою Правління Національного банку України № 105 від 13.02.2015 року ПАТ “Златобанк” було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено у зазначеному банку тимчасову адміністрацію починаючи з 14.02.2015р. У вересні 2015 року позивачу стало відомо, що наказом тимчасової адміністрації ПАТ“Златобанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_2 від 08.04.20015р. №164/1, укладену між ним, ОСОБА_3 та ПАТ “Златобанк” угоду №080839 від 13.02.2015р. визнано нікчемною. ОСОБА_1 не погоджується із цим наказом та зазначає, що жодного “дроблення” вкладу не відбувалось, угода не підпадає під перелік правочинів, нікчемність яких встановлена законодавством, невідповідність угоди вимогам постанови про віднесення ПАТ “Златобанк” до категорії проблемних не свідчить про нікчемність цієї угоди, оскільки нікчемність правочину має бути встановлена Законом, жодних переваг ОСОБА_1 не набув, а лише виникло право, гарантоване ч. 1 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у адміністративному позові (а.с. 3-7).
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 91). Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у поясненнях на адміністративний позов від 30.10.2015р. №27909/15, згідно з якими, 13.02.2015р. з рахунку ОСОБА_3 №26206500021237 на раніше їй же відкритий рахунок №26303500021237 для зарахування вкладу ОСОБА_1 згідно угоди №080839 були перераховані кошти у розмірі 20000 доларів США. В той же день, 13.02.2015р. з рахунку ОСОБА_3 також було перераховано кошти у розмірі 20000 дол. США, на рахунок №26302501021237, відкритий ОСОБА_4, згідно договору банківського вкладу №080840 від 13.02.2015р. На думку відповідача, вказані операції мають ознаки нікчемності, які полягають у дробленні коштів на рахунку ОСОБА_3 №26302501021237. Крім того, відповідачем зазначено що за даними та іншими фактами Слідчим відділом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві відкрито кримінальне провадження №12015100100006727. Згідно пояснень відповідача, угода №080839 та транзакція щодо перерахування коштів є недійсними в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України та вказана угода є удаваною, оскільки приховує в собі інший правочин, а саме дроблення коштів, належних ОСОБА_3 (а.с. 23-26).
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про продовження розгляду справи в порядку письмового повадження (а.с. 93). З урахуванням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
13.02.2015р. між Публічним акціонерним товариством “Златобанк” та ОСОБА_3, особою що відкриває вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи ОСОБА_1 укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №080839 (а.с. 8).
Відповідно до договору №080839 від 13.02.2015р. сума вкладу склала 20000,00 доларів США, строком до 13.03.2015р., вкладний рахунок №26303500021237.
Відповідно до п.1.8 постанови правління НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003р. №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Таким чином, вкладний (депозитний) рахунок - вид банківського рахунку.
Відповідно до п. 3 ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Судом встановлено, що 04.12.2015р. Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №777/БТ "Про віднесення ПAT "Златобанк" до категорії проблемних" (а.с.63-65).
13.02.2015р. Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №105 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" (а.с.27-28).
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015р. прийнято рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Златобанк", згідно з яким з 14.02.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Златобанк" - ОСОБА_2 (а.с. 29-30).
Тимчасову адміністрацію в АТ "Златобанк" запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015р. по 13.05.2015р. включно.
Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 310 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Златобанк” (а.с. 35)
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 99 від 13.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Златобанк” з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ “Златобанк” ОСОБА_2 строком на 1 рік з 13.05.2015р. по 12.05.2016р.(а.с.36-37).
08.04.2015р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ “Златобанк” ОСОБА_2 прийнято наказ №164/1 про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку (додаток№1 і додаток №2)(а.с.52), серед яких визнано нікчемним правочин та транзакції ОСОБА_1 за угодою №080839 13.02.2015р. (а.с.42)
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. №4452-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
Повноваження уповноваженої особи Фонду викладені в ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до приписів якої уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цьогоЗакону та нормативно-правових актів Фонду.
Відповідно до ч.5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 цього Закону Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, а саме: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку.
Таким чином, Закон закріплює обов'язок уповноваженої особи Фонду, з метою збереження активів банку, провести інвентаризацію активів і зобов'язань банку та забезпечити перевірку правочинів вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, тому проводячи перевірку укладеного позивачем правочину на предмет нікчемності, Уповноважена особа діяла на підставі ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що між ОСОБА_3. та ОСОБА_1 було укладено договір займу, згідно якого ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 315000,00 грн., що відповідало станом на 09.01.2015р. 20000,00 доларів США, про що свідчить розписка від 09.01.2015р.(а.с. 71).
Як вбачається з розписки від 09.01.2015р. ОСОБА_3 зобов'язувалась повернути кошти не пізніше 28.02.2015р.
На виконання договору займа, між Публічним акціонерним товариством “Златобанк” та ОСОБА_3, особою що відкриває вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи ОСОБА_1 укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №080839 від 13.02.2015 року.
Згідноз ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Однак, відповідачем в оскаржуваному наказі не визначено конкретної підстави передбаченої частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" із зазначенням конкретної ознаки нікчемності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Приписами ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Крім того, положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Суд зауважує, що відповідного судового рішення про визнання недійсною угоди №080839 від 13.02.2015р., матеріали справи не містять та сторонами до суду надано не було.
Правлінням Національного банку України у постанові №777/БТ "Про віднесення ПAT "Златобанк" до категорії проблемних" від 04.12.2014 року встановлені певні обмеження на строк 180 днів лише для Банку, контроль за виконанням цієї Постанови покладено на посадових осіб Національного банку України. Зазначену Постанову не опубліковано, тобто сторона правочину ОСОБА_1 не мав можливості з нею ознайомитись.
Як зазначено в поясненнях Відповідачем, на примірнику постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 року №105 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" міститься підпис Голови Правління ПАТ “ЗЛАТОБАНК” та дата 14.02.2015 року, як очевидно, дата отримання ним примірнику цієї постанови.
Оголошення про видання зазначеної постанови розміщено на офіційному сайті лише 14.02.2015 року.
Зазначене свідчить про відсутність обізнаності сторін правочину про існуючі обставини на день вчинення правочину та здійснення транзакції.
У відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Суд не приймає до уваги посилання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на те, що ОСОБА_5 перерахувала кошти зі свого рахунку №26206500021237 на раніше ій же відкритий рахунок № 26303500021237 для зарахування депозитного вкладу ОСОБА_1, тому є підстави вважати нікчемною угоду №080839 укладену 13.02.2015р., оскільки ОСОБА_3 отримала пільгу, яка полягає у праві та можливості отримати відшкодування за рахунок Фонду коштів, які містяться на обох рахунках, з огляду на те, що у межах розгляду вказаної справи не досліджуються обставини щодо правомірності наказу в частині визнання нікчемної угоди та транзакцій відносно рахунку ОСОБА_5 Крім того, за умовами вчиненого правочину ОСОБА_3 не мала права на отримання коштів, які містяться на рахунку № 26303500021237.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 не надано відповідних доказів на підтвердження нікчемності угоди №080839 від 13.02.2015р., укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ “ЗЛАТОБАНК” та доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не визначено конкретної підстави, передбаченої частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не надано жодних доказів в підтвердження нікчемності угоди №080839 від 13.02.2015р., суд дійшов висновку про протиправність наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ “Златобанк” ОСОБА_2 від 08.04.2015р. №164/1 в частині визнання нікчемною угоди №080839 від 13.02.2015р., укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ “ЗЛАТОБАНК” та необхідності його скасування в цій частині.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.2015р. №164/1 у частині визнання нікчемною угоди №080839 від 13.02.2015р., укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ “ЗЛАТОБАНК” є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК” ОСОБА_2 -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ “Златобанк” ОСОБА_2 від 08.04.2015р. №164/1 у частині визнання нікчемною угоди №080839 від 13.02.2015р., укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ “ЗЛАТОБАНК”.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Бутенко А.В.