ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 листопада 2015 року № 813/3049/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.
за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, -
ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області із адміністративним позовом у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 12.03.2015 року № 36-к “Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині оголошення ОСОБА_3 догани;
- визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 27.05.2015 року № 63-к “Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності”.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем при прийнятті спірних наказів від 12.03.2015 року та від 27.05.2015 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не з'ясовано усіх обставин, які стали підставою винесення вказаних наказів, не враховано ступінь вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Акт службового приміщення, на думку позивача, складено поверхнево, без дослідження фактів, що підтверджують суть звинувачень. Службове розслідування проведено без повідомлення позивача про його проведення та без його участі. З актом службового розслідування позивач ознайомлений не був. Стверджує, що у спірних наказах та акті службового розслідування, крім загальних норм законодавства та загальних, поверхневих фраз відповідачем не наведено жодного факту про неналежне виконання позивачем службових обов'язків та порушення Загальних правил поведінки державного службовця, не зазначено в чому дії позивача порочать його як державного службовця та дискредитують державний орган, у якому він працює. Крім цього, зазначає, що перед прийняттям спірного наказу від 12.03.2015 року, відповідачем жодного службового розслідування щодо виявлення та перевірки фактів порушення вимог пункту 2.1 Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць проведено не було, про проведення такого розслідування позивача не повідомлялося, жодного акту, де б було зазначено суть звинувачень або підозри у порушенні вимог законодавства складено не було. У зв'язку з чим, вважає вищевказані накази безпідставними, такими що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та мотиви прийняття яких побудовано лише на припущеннях і без врахування всіх фактичних обставин.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Вказує про правомірність прийняття оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення позивачем вимог Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць та Загальних правил поведінки державного службовця, що, у свою чергу, свідчить про вчинення ним дій, що порочать його як державного службовця та дискредитують орган, у якому він працює.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення, докази, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.
Начальником відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 02.03.2015 року складено службову записку з проханням розглянути питання притягнення до дисциплінарної відповідальності держінспекторів ПЕК «Рава-Руська», які працювали протягом січня-лютого 2015 року, з підстав неповідомлення держінспекторами керівництва відділу про наявність записів, зроблених 25.01.2015 року в журналі реєстрації відгуків, пропозицій, заяв та скарг громадян стосовно скарг на роботу держінспекторів.
Позивачем 27.02.2015 року на ім'я начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 було надано письмові пояснення.
Начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області 12.03.2015 року прийнято наказ № 36-к “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” на підставі вказаної службової записки начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 щодо неналежного виконання посадових обов'язків держінспекторами відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області, які працювали протягом січня-лютого 2015 року у ПЕК “Рава-Руська”, а саме за порушення вимог п. 2.1 Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 року № 204 та для попередження виникнення аналогічних порушень у подальшій роботі, керуючись підпунктом 7 пункту 10 Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136, ст. 147 КЗпП України та ст. 14 Закону України “Про державну службу”, яким серед іншого позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни (неналежне виконання своїх службових обов'язків).
Крім того, начальником відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 21.04.2015 року складено службову записку з проханням ініціювати службове розслідування з метою з'ясування достовірності інформації зафіксованої на відео, яке опубліковане 18.04.2015 року на сайті www.youtube.com.
Начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області 22.04.2015 року прийнято наказ № 43-і, яким призначено службове розслідування щодо розгляду фактів, викладених у вищевказаній службовій записці начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4
Комісією з проведення службового розслідування 29.04.2015 року складено Акт службового розслідування.
Актом службового розслідування встановлено, що 21.04.2015 року начальником відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 у мережі Інтернет виявлено відео, яке опубліковане 18.04.2015 року користувачем з ніком Andrii Pushkar на відеохостингу YouTube (посилання на відео http://www.youtube.com/watch?v=cHnzOj5QhN4).
Суть відео: 11.04.2015 року приблизно в 22:00 користувач з ніком Andrii Pushkar або особа, яка ним представилась (коментар Andrii Pushkar до відео “… це була субота перед Пасхою, ….. і була година вже десь 10 вечора……) звернувся на пост екологічного контролю МАПП “ОСОБА_4 - Руська” для проходження радіологічного контролю транспортного засобу Renault Megan, що ввозився на митну територію України призначенням для Департаменту соціального захисту населення.
У процесі спілкування особа, зовні та голосом схожа на державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_3, допустила на адресу особи, що звернулася на пост екологічного контролю МАПП “ОСОБА_4 - Руська” для проходження радіологічного контролю, висловлювання та натяк, у якому вбачається спроба одержання неправомірної вигоди, а саме “….щось виділити зможеш ?....” з подальшою відповіддю Andrii Pushkar про сплату тільки офіційних платежів.”
На підставі встановлених обставин комісія дійшла висновку, що держінспектор з ОНПС відділу екологічного контролю та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_3, перебуваючи 11.04.2015 року на робочому місці (пост екологічного контролю ПЕК “МАПП “Рава-Руська” здійснив спробу вимоги одержання неправомірної вигоди від невстановленої фізичної особи, що звернулася на пост екологічного контролю МАПП “Рава-Руська” для проходження радіологічного контролю транспортного засобу Renault Megan, що ввозився на митну територію України призначенням для департаменту соціального захисту населення. Зазначені дії посадової особи ОСОБА_3 вчинені всупереч вимогам наказу Головного управління Державної служби України від 04.08.2010 року № 214 “Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця” у частині уникнення дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції.
Крім того, комісією службового розслідування запропоновано начальнику Інспекції ОСОБА_5, крім іншого, застосувати до позивача дисциплінарні заходи та скерувати матеріали службового розслідування у ГУМВС України у Львівській області для вирішення питання щодо встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення.
29.04.2015 року комісією складено акт про відмову ОСОБА_3 надати письмові пояснення.
27.05.2015 року начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області відповідно до Акту службового розслідування від 22.04.2015 року, підпункту 7 пункту 10 Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136, ст. 147 КЗпП України та ст. 14 Закону України “Про державну службу”, прийнято наказ № 63-к, згідно якого позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків та порушення Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 року за № 214.
Накази Державної екологічної інспекції у Львівській області від 12.03.2015 року № 36-к та від 27.05.2015 року № 63-к, позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 року № 3723-XII зі змінами і доповненнями, Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно з ч. 1 ст. 147-1 цього ж Кодексу, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно з ст. 149 цього ж Кодексу, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Закон України “Про державну службу” регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну службу”, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Основні обов'язки державного службовця передбачені статтею 10 вказаного Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Отже, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу”, дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни. Порушенням службової дисципліни вважається протиправне, неналежне виконання працівником трудових обов'язків. Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, до складу якого традиційно включається суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт і об'єктивна сторона. Суб'єктом дисциплінарного проступку є позивач, який перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем. Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина (яка в даному спорі має визначальне значення).
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальної у вигляді оголошення догани згідно наказу від 12.03.2015 року № 36-к була службова записка начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 щодо неналежного виконання посадових обов'язків держінспекторами відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області.
Зі змісту вказаної службової записки вбачається, що “26.02.2015 року проведено перевірку роботи працівників ПЕК “Рава-Руська”. Згідно графіку виходу на роботу на зміні працювала держінспектор ОСОБА_6
При перегляді документації виявлено запис у журналі реєстрації відгуків, пропозицій, заяв та скарг громадян, зокрема, перевізники скаржаться на роботу держінспекторів. Запис зроблений 25.01.2015 року, однак до моменту перевірки про даний факт ні відповідальна особа, ні держінспектори не повідомили керівництво відділу.”
Наказом від 12.03.2015 року № 36-к позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п. 2.1 Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 року № 204, згідно якого держінспектор, який заступає на чергування, повинен: отримати під особистий підпис у начальника поста штампи; прийняти від держінспектора, якого він змінює, звітні журнали, майно, нормативно - методичну документацію тощо, згідно з описом; перевірити правильність та повноту записів у журналах та іншій документації; оформити результати приймання зміни в журналі чергувань.
Наявними у справі документами не підтверджується факту встановлення відповідачем вини саме позивача у порушенні трудової дисципліни, не встановлено причин та умов, які спонукали його як працівника вчинити дисциплінарний проступок, а також обставин, за яких його вчинено.
Крім того, зі спірного наказу від 12.03.2015 року вбачається, що за зазначене у наказі порушення, крім позивача, до дисциплінарної відповідальності притягнуто і інших держінспекторів, які працювали протягом січня - лютого 2015 року в ПЕК “Рава-Руська”, що також не підтверджує встановлення відповідачем вини саме позивача та вказує на поверхневий підхід щодо оцінки зазначених у службовій записці обставин та прийняття спірного наказу.
Також, суд звертає увагу, що відповідачем притягнено позивача до дисциплінарної відповідальності без проведення службового розслідування, як інституту в ході проведення якого повинна бути перевірена інформація про порушення позивачем трудової дисципліни, а також встановлення наявності (відсутності) вини позивача та її ступеня, чи зняття з позивача звинувачень або підозри, чим, на думку суду, порушено його законодавчі гарантії щодо наявності можливостей адміністративного захисту як працівника.
Наданими відповідачем суду письмовими документами не підтверджується наявності у позивача обов'язку повідомляти керівництво відділу про факти виявлення записів у Журналі реєстрації відгуків, пропозицій, заяв та скарг громадян.
Представник відповідача в судовому засіданні, зазначив, що на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності жодного письмового документа (наказу, розпорядження) про наявність вказаного обов'язку не було. Державним інспекторам надавалися лише усні вказівки. Вказане також підтверджується наданими представником відповідача письмовими додатковими поясненнями до заперечення на адміністративний позов.
Зазначені обставини також підтвердив і допитаний в судовому засіданні 09.11.2015 року в якості свідка начальник відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4
Відтак, аналізуючи матеріали справи, а також зміст зазначених у наказі від 12.03.2015 року порушень, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, оскільки із тексту спірного наказу не вбачається за невиконання яких саме посадових обов'язків та за незабезпечення виконання яких завдань, що покладені на позивача, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 12.03.2015 року № 36-к “Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині оголошення ОСОБА_3 догани, підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 27.05.2015 року № 63-к, суд зазначає наступне.
Підставою прийняття вказаного наказу є акт службового розслідування від 29.04.2015 року, проведеного на підставі наказу № 43-і від 22.04.2015 року щодо дій провідного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_3 під час здійснення радіологічного контролю вантажу у МАПП “Рава-Руська” 11.04.2015 року.
Із змісту згаданого акту службового розслідування вбачається, що 11.04.2015 року приблизно в 22:00 користувач з ніком Andrii Pushkar або особа, яка ним представилась звернувся на пост екологічного контролю МАПП “ОСОБА_4 - Руська” для проходження радіологічного контролю транспортного засобу Renault Megan, що ввозився на митну територію України призначенням для департаменту соціального захисту населення. У процесі спілкування особа, зовні та голосом схожа на державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_3, допустила на адресу особи, що звернулася на пост екологічного контролю МАПП “ОСОБА_4 - Руська” для проходження радіологічного контролю, висловлювання та натяк, у якому вбачається спроба одержання неправомірної вигоди.
Вказані обставини, як вбачається з акту службового розслідування, зафіксовані на відео, яке виявив 21.04.2015 року начальник відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Львівської області ОСОБА_4 у мережі Інтернет, яке було опубліковано 18.04.2015 року користувачем з ніком Andrii Pushkar.
Судом не враховуються обґрунтування заперечень відповідача та його представника щодо правомірності прийняття спірного наказу від 27.05.2015 року № 63-к, оскільки належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, тобто вказують на якість доказу, що характеризують точність, правильність відображення обставин, які входять в предмет доказування.
З аналізу поданого відеозапису у суду відсутні можливості чітко встановити обставини, про які зазначено у акті службового розслідування та спірному наказі. А тому, суд не може підміняти орган державної влади (суб'єкта владних повноважень), давати вказівки та перебирати на себе обов'язки щодо доказування правомірності прийняття спірного наказу.
Суд, також, вважає необґрунтованими пояснення представника відповідача про резонансний характер відзнятого 11.04.2015 року відео, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вищевказаний відеозапис набрав резонансного характеру, про який вказує відповідач у акті службового розслідування, суду не надано.
Крім цього, у наданому акті службового розслідування від 29.04.2015 року чітко зазначено: “…У процесі спілкування особа ззовні та голосом схожа на державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_3 допустила на адресу особи, що звернулася на пост екологічного контролю МАПП “Рава-Руська” для проходження радіологічного контролю, висловлювання та натяк, у якому вбачається спроба одержання неправомірної вигоди…”
Тобто, з аналізу вказаного акта службового розслідування вбачається, що комісією чітко не встановлено, що саме позивачем вчинено дії, що вказують на неналежне виконання ним службових обов'язків та порушення Загальних правил поведінки державного службовця.
Одночасно, суд зазначає, що на неодноразові виклики в якості свідка, особа, яка, за твердженням відповідача, розмістила вказане відео у мережі інтернет під ніком Andrii Pushkar (ОСОБА_7), в судове засідання для надання свідчень про обставини, що мали місце 11.04.2015 року, не прибула. На адресу суду неодноразово повертався поштовий конверт, який надсилався на адресу вказаної особи, з відміткою органу поштового зв'язку - “за закінченням встановленого строку зберігання”.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача, як на докази правомірності прийняття спірного наказу на копії з Журналу прийому та передачі зміни та розподілу службових обов'язків між держінспекторами поста екоконтролю МАПП “Рава-Руська”, оскільки такі не підтверджують обставин, що стали підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які неодноразово витребовувалися для необхідності підтвердження фактів і суті звинувачень, що стали підставою для проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу № 63-к від 27.05.2015 року, відповідачем та його представником надано не було.
Відтак, з врахуванням вищенаведеного, на думку суду, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
Вказана позиція також узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 07.07.2015 року у провадженні № К/800/65291/13.
Відповідачем, у свою чергу, жодними іншими доводами та доказами не обґрунтовано необхідність прийняття спірного наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності як крайнього заходу дисциплінарного впливу.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, на думку суду позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу № 63-к від 27.05.2015 року також підлягають задоволенню, оскільки відповідач, приймаючи такий, не діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 12.03.2015 року № 36-к “Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині оголошення догани ОСОБА_3.
3. Визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 27.05.2015 року № 63-к “Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності”.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.