Справа № 815/6019/15
18 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ МВС України в Одеській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, визнання недійсним запису про звільнення з роботи, зроблений у трудовій книжці та стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Головного Управління МВС України в Одеській області від 31.03.2014 року №177 о/с ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора з адміністративної практики ВДАI Роздільнянського РВ ГУ МВС України в Одеській області. 18.08.2014 року відповідно до наказу начальника ГУМВС України в Одеській області №568 о/с ОСОБА_2 (М-237799) звільнено з посади інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області відповідно до п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (за дискредитацію). Зазначений наказ № 568 о/с від 18.08.2014 року про звільнення був винесений на підставі наказу ГУМВС України в Одеській області від 31.07.2014 року №2364.
Як зазначає позивач, єдиною підставою для звільнення став висновок про дискредитацію органів внутрішніх справ в зв'язку із повідомленням його про підозру у вчиненні кримінального злочину та порушення по відношенню до ОСОБА_2 кримінального провадження № 42014160000000319 від 14.07.2014 року за звинуваченням, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України (попередня кваліфікація ч. 3 ст.368 КК України).
Також позивач вказує, що 17.09.2015 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №42014160000000319 від 14.07.2014 року відповідно до якої кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, за недоведеності винуватості. На думку позивача, зазначена обставина є реабілітуючою, у зв'язку з чим він вважає, що наказ № 568 від 18.08.2014 року та наказ № 2364 від 31.07.2014 року порушують його, позивача, права, а тому мають бути скасованими.
З метою скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді та виплати йому середнього заробітку за вимушений прогул ОСОБА_2 30.09.2015 року звернувся до ГУМВС України в Одеській області з заявою, до якої надав постанову про закриття кримінального провадження, однак до цього часу будь-яких дій з боку відповідача щодо поновлення його прав вчинено не було.
Також позивач звертає увагу на те, що у випадках, зазначених у частині першій статті 6 Закону України від 01.12.1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду», запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним.
Крім цього позивач зазначає, що оскільки, на його думку, він був звільнений з органів внутрішніх справ неправомірно, то він підлягає поновленню на попередній посаді.
На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати наказ начальника ГУМВС України в Одеській області № 568 о/с від 18.08.2014 року про звільнення ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) з посади інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних Сил, за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (за дискредитацію); скасувати Наказ ГУМВС України в Одеській області від 31.07.2014 року №2364; поновити ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) на посаді інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області; визнати недійсним запис про звільнення з роботи (посади), зроблений в трудовій книжці. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) на посаді інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача - Головного управління МВС України в Одеській області в судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував.
Представник відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області до судового засідання не з'явився, про явку сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, про явку сповіщений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 14.08.2010 року, на посаді інспектора з адміністративної практики ВДАІ Роздільнянського РВ ГУ МВС України в Одеській області з 01.04.2014 року.
Судом встановлено, що 18.07.2014 року до ГУМВС України в Одеській області з УДАІ ГУМВС в Одеській області надійшло повідомлення про те, що працівниками УСБУ в Одеській області та відділу внутрішньої безпеки в Одеській області, в рамках розпочатого 14.07.2014 прокуратурою Одеської області кримінального провадження № 420141600000319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. З КК України, затримано «на гарячому» інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 Філіппа Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ОВС з 14.08.2010, в займаній посаді з 01.04.2014 року, діючих дисциплінарних стягнень не має, який отримав грошову винагороду у сумі 3000 гривень за поновлення посвідчення водія гр. ОСОБА_5, 17.10,1961 р.н., мешкає в м. Біляївка Одеської області у центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Теплодар, Біляївського, Великомихайлівського, Роздільнянського та Фрунзівського районів підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Цього ж дня слідчим в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_6 відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України лейтенанта міліції ОСОБА_2 було затримано до ІТТ ОМУ (а.с. 55-56).
19 липня 2014 року слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_6 повідомлено ОСОБА_2 про те, що він своїми умисними діями, які виразились в отриманні від ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 3300 грн., підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. (а.с. 58).
21.07.2014 року Головним управлінням МВС України в Одеській області видано наказ № 2186 про проведення ВІОС УКЗ ГУМВС, УДАІ ГУМВС службового розслідування за вказаним фактом (а.с.54).
На підставі наказу ГУМВС України в Одеській області від 21.07.2014 № 2186, старший інспектор з ОД відділу ЮС УКЗ ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_7 та старший інспектор ВКЗ УДАІ ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_8, за результатами службового розслідування, проведеного за фактом затримання працівниками УСБУ в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2, складено висновок від 31.07.2014 року(а.с. 71-73).
У Висновку від 31.07.2014 року зазначено, що в ході службового розслідування встановлено, що 11.07.2014 до УСБУ в Одеській області надійшла заява громадянина України ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності співробітника ВДАІ Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2, який вимагав у останнього неправомірну вигоду у вигляді 300 гривень та 300 доларів США, за сприяння в отриманні заявником втраченого посвідчення водія.
14.07.2014 слідчим відділом прокуратури Одеської області відкрито кримінальне провадження № 42014160000000319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням було встановлено, що лейтенант міліції ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, ст. ст. 2, 3, 5, 10 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, пунктів 7.2, 7.3, 7.5, 7.8| Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України зі 22.02.2012 № 155, зобов'язання, надані ним в період проходження служби в ОВС щодо недопущення корупційних дій, вступив у неділові стосунки з гр. ОСОБА_1 та за неправомірну грошову винагороду у вигляді 300 гривень і 300 доларів США сприяв в отриманні заявником посвідчення водія взамін втраченого.
Після отримання грошових коштів, в якості неправомірної вигоди, лейтенант міліції ОСОБА_2 був затриманий на робочому місці працівниками УСБУ в Одеській області. В ході службового розслідування лейтенант міліції ОСОБА_2 проявив нещирість та факт вимагання у ОСОБА_5 будь-якої грошової винагороди категорично заперечив, при цьому вказав, що вилучені у нього гроші він взяв у своєї матері для придбання корму для худоби.
У висновку службового розслідування від 21.03.2013 року визначено, що за результатами службового розслідування вважають, що за порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, ст.ст. 2,3,5, 10 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, пунктів 7.2, 7.3, 7.5, 7.8 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, зобов'язання, надані ним в період проходження служби в ОВС щодо недопущення корупційних дій, що виразилось у вступі в неділові стосунки громадянином ОСОБА_1, вимаганні і отриманні від нього незаконної грошової винагороди, що призвело до вчинення надзвичайної події, порушення кримінального провадження та нещирості під час проведення службового розслідування, інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 Філіппа Володимировича з органів внутрішніх справ звільнити за п. 66(за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.(а.с.71-73).
Наказом Головного управлінням МВС України в Одеській області від 31.07.2014 № 2364 інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 Філіппа Володимировича звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.74-76).
Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 18.08.2014 року № 568 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 Філіппа Володимировича(М-237799), інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області, звільнити у запас Збройних Сил за п.66 (за дискредитацію) 18 серпня 2014 року; вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 04 років 04 дні; підстава: наказ ГУМВС України в Одеській області від 31.07.2014 року № 2364 та атестаційний лист (а.с. 7).
Постановою Прокуратури Одеської області від 17 вересня 2015 року кримінальне провадження № 42014160000000319, відомості про яке внесено до ЄРДР 14.07.2014, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень регламентований Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” та Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року.
Так, відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Як вбачається зі ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту). Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.
Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі, за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Окремо пунктами 66 і 67 зазначеного Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення. Так, п.66 цього ж Положення встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог п. 62 цього Положення чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
З аналізу чинного законодавства слідує, що під вчинками, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.
Таким чином, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ є самостійною й спеціальною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу й факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.
Всі обставини скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, мають бути встановлені в процесі проведення службового розслідування, зокрема, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою тощо.
Зі змісту висновку службового розслідування, проведеного за фактом затримання працівниками УСБУ в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 та наказів, які оскаржуються, однією з обставин, які зазначені відповідачем як підстава для звільнення позивача за п. 66 Положення, є факт відкриття 14.07.2014 року прокуратурою Одеської області кримінального провадження № 42014160000000319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Проте відповідно до вищезазначених норм Положення особи рядового та начальницького складу, які проходять службу в органах внутрішніх справ, стосовно яких відкрито та проводиться кримінальне провадження, підлягають звільненню тільки після їх засудження за вчинення злочину та отримання органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Це також узгоджується з приписами ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, відповідно до якої, у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що сам по собі факт відкриття кримінального провадження відносно позивача не свідчить про вчинення ним проступку, що дискредитує звання працівника міліції та не може бути підставою для звільнення з органів внутрішніх справ за п.66(за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Проте, як вбачається зі змісту висновку службового розслідування, проведеного за фактом затримання працівниками УСБУ в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 та наказів, які оскаржуються, окрім цього як підставу для звільнення позивача за п. 66 (дискредитація) Положення також відповідачем зазначено вступ позивача у неділові стосунки з громадянином ОСОБА_5, вимаганні і отриманні від нього незаконної грошової винагороди та нещирості ОСОБА_2 під час проведення службового розслідування.
Так, в постанові Прокуратури Одеської області про закриття кримінального провадження № 42014160000000319 від 17.09.2015 року зазначено, що аналіз отриманих під час досудового слідства доказів, у тому числі протоколів за результатами проведення негласних слідчих(розшукових) дій, свідчить про їх недостатність для доведення у суді вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190, 368 КК України та всі можливості їх отримання вичерпані, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
При цьому в цій постанові про закриття кримінального провадження від 17.09.2015 року вказано, що допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_2 показав, що приблизно в період з 04 по 06 липня 2014 року у денний час до його робочого кабінету увійшли двоє раніше не знайомих йому чоловіків, які поцікавились в нього питанням поновлення посвідчення водія на що він відповів їм, що це питання відноситься до МРЕВ та їм необхідно туди звертатись. Чоловіки повідомили, що у МРЕВ велика черга та запитали чи знає він когось, хто зміг би їм допомогти та скільки це буде коштувати. ОСОБА_2 відповів, що таких знайомих в нього немає, але він може спитати. Вартість складає близько 250-300 доларів США за те, щоб людина чекала в чергах замість них. Також вони попросили його про послугу, а саме що хтось з їх знайомих занесе до нього документи, а він їх просто буде деякий час зберігати, щоб вони не їхали до м. Роздільна, на що він погодився. Вони обмінялись номерами телефонів та чоловіки поїхали. Одного з чоловіків звали ОСОБА_5 (ОСОБА_9М.). приблизно через тиждень йому зателефонував ОСОБА_9 та запитав, чи приносили документи, на що він відповів, що принесли медичну книжку. 17.07.2014 йому знову зателефонував ОСОБА_9 та попросив приїхати, на що він відповів, що перебуває на посту та вони домовились про зустріч на 18.07.2014. У першій половині дня 18.07.2014 приїхав ОСОБА_9, якому він віддав документи, які знаходились у нього на зберіганні та познайомив ОСОБА_9 зі ОСОБА_10, який міг допомогти поновити посвідчення водія. Через деякий час він зустрів ОСОБА_10, який попросив його передати ОСОБА_9 тимчасове посвідчення водія, на що він погодився. Також він попросив у ОСОБА_10 у борг 1100 гривень, які ОСОБА_10 йому передав купюрами по 100 гривень кожна. Повернувшись до ВДАІ, він подзвонив ОСОБА_9 та передав йому тимчасове посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5І.(а.с.13).
Також, як зазначено в постанові про закриття кримінального провадження від 17.09.2015 року, обставини зустрічі позивача та ОСОБА_9 18.07.2014 року підтверджуються протоколом, складеним за результатами проведення слідчої (розшукової) дії - «аудіо контролю особи» стосовно ОСОБА_2 за 18.07.2014 від 04.08.2014 № 65/4/5940(а.с.9).
Зазначена постанова про закриття кримінального провадження від 17.09.2015 року позивачем у встановленому законодавством порядку оскаржена не була.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обставини, які ОСОБА_2 зазначив під час його допиту в якості підозрюваного по кримінальному провадженню № 42014160000000319, свідчать про вступ позивача у неділові стосунки з громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_5.
А закриття кримінального провадження № 42014160000000319 свідчить про недостатність доказів для доведення у суді вини ОСОБА_2 саме у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190, 368 КК України, проте не спростовує факту вступу позивача у неділові стосунки з громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_5.
Також, як вбачається з матеріалів службового розслідування та постанови про закриття кримінального провадження в ході огляду місця події у робочому кабінеті № 3, розташованому за адресою м. Роздільна, вул. Калініна, 2 ОСОБА_2 добровільно видав слідчому грошові кошти в сумі 1100 гривень, банкнотами НБУ номіналом 100 гривень кожна.(а.с. 10, 71).
При цьому, в письмових поясненнях, наданих 22.07.2015 року старшому інспектору з особливих доручень ВКЗ управління автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області позивач щодо наявних в нього коштів пояснив, що вилучені в нього гроші він взяв у своєї матері для придбання корму для худоби. А при допиті його у якості підозрюваного ОСОБА_2 показав, що він попросив у ОСОБА_10 у борг 1100 гривень, які йому ОСОБА_10 передав купюрами по 100 гривень кожна.(а.с.12-13, 68).
Жодних обґрунтованих доказів на усунення суперечливостей цих пояснень позивач суду не зазначив та не надав.
Отже, вищезазначені факти вступу позивача у неділові стосунки з громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та надання суперечливих пояснень під час проведення службового розслідування та досудового розслідування кримінального провадження № 42014160000000319, які хоча і не пов'язані безпосередньо з виконанням службових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією інспектора з адміністративної практики відділення ДАІ з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2, проте за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органів внутрішніх справ, а отже свідчать про вчинення ОСОБА_2 проступку, що дискредитує звання працівника міліції та є підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.66(за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що ГУ МВС України правомірно у відповідності до вимог законодавства України видано накази № 2364 від 31.07.2014 та №568 о/с від 18.08.2014 року щодо звільнення інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 Філіппа Володимировича з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
А отже позовні вимоги ОСОБА_2 до ГУ МВС України в Одеській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про скасування наказу начальника ГУМВС України в Одеській області № 568 о/с від 18.08.2014 року про звільнення ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) з посади інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних Сил, за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (за дискредитацію); скасування наказу ГУМВС України в Одеській області від 31.07.2014 року №2364 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З урахуванням того, що позовні вимоги про поновлення ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) на посаді інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області та визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади), зробленого в трудовій книжці є похідними від вимог про скасування наказів ГУ МВС України в Одеській області № 2364 від 31.07.2014 року та № 568 о/с від 18.08.2014 року, то відповідно, ці вимоги також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, розглянувши справу в межах позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов до висновку, що відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч.6 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 Філіппа Володимировича до ГУ МВС України в Одеській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про скасування наказу начальника ГУМВС України в Одеській області № 568 о/с від 18.08.2014 року про звільнення ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) з посади інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних Сил, за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (за дискредитацію); скасування наказу ГУМВС України в Одеській області від 31.07.2014 року №2364; поновити ОСОБА_2 Філіппа Володимировича (М-237799) на посаді інспектора з адміністративної практики відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Роздільнянського та Великомихайлівського районів УДАІ ГУМВС України в Одеській області; визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади), зробленого в трудовій книжці в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Суддя О.А. Левчук