ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
22 грудня 2015 року справа № 813/3557/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретаря судового засідання Бугари М.Р.
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ України про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі і відшкодування моральної шкоди, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ України про визнання незаконним наказу №741 о/с від 30.10.2014 року, поновлення на роботі і відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно звільнив позивача із посади викладача кафедри оперативно-розшукової діяльності та спеціальної техніки Львівського державного університету внутрішніх справ та перевів на посаду старшого наукового співробітника наукової лабораторії Львівського державного університету внутрішніх справ України. Вказує на те, що при проведенні звільнення з посади роботодавець вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Вважає, що безпосередньо посада, на якій перебувала позивачка не скорочена. Також зазначає, що є матір'ю-одиначкою і виховує сама малолітнього сина.
Представник відповідача подав заперечення на позов №8/346 від 29.10.2015 р., яке мотивоване тим, що наказ №741 від 30.10.2014 р. про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого наукового співробітника наукової лабораторії винесений правомірно і відповідає вимогам чинного законодавства, а саме Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарного статуту ОВС, а також відомчих наказів.
Позивач в судовому засіданні просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
ОСОБА_1, позивач, з 2008 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, зокрема, з 2010 р. на посаді викладача кафедри оперативно-розшукової діяльності.
29.08.2014 р. Міністерством внутрішніх справ України було видано наказ №885 «Про організаційно-штатні зміни у вищих навчальних закладах МВС .
Відповідно до даного наказу посаду викладача кафедри оперативно-розшукової діяльності скорочено (реорганізовано).
Судом встановлено, що на виконання вимог наказу №885 від 29.08.2014 р., Львівським державним університетом внутрішніх справ було видано наказ №285 від 18.09.2014 р. "Про заходи щодо введення у дію змін до штату ЛьвДУВС".
16.10.2014 р. позивачу у зв'язку із скороченням штатних одиниць у Львівському державному університеті внутрішніх справ було запропоновано 2 посади, а саме: викладач кафедри загально - правових дисциплін та заступника начальника курсу з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції.
Також 30.10.2014 р. позивачу було запропоновано ще одну посаду - старшого наукового співробітника наукової лабораторії.
Проте позивачка відмовилася від запропонованих посад, що підтверджується актами №7 від 01.10.2014 р. та №9 від 16.10.2014 р. про відмову щодо призначення на запропоновану посаду у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Наказом ЛьвДУВС №741 о/с відповідно до наказу МВС України від 29.08.2014 р. №885 «Про організаційно штатні зміни у вищих навчальних закладах МВС» та наказу ЛьвДУВС №285 від 18.09.2014 р. «Про заходи щодо введення у дію змін до штату ЛьвДУВС» та п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України призначено майора міліції ОСОБА_1 на посаду старшого наукового співробітника наукової лабораторії увільнивши від посади викладача кафедри оперативно- розшукової діяльності та спеціальної техніки факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством.
Згідно п. 39, пп. «а» п.40, 42 Положення зазначено, що посади, що підлягають заміщенню особами рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, і відповідні цим посадам спеціальні звання визначаються переліками, затверджуваними Міністром внутрішніх справ.
Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу, затверджується відповідно до законодавства.
Призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому враховується те, що при призначенні на посади і переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу має забезпечуватися використання їх за основною чи спорідненою спеціальністю або згідно з набутим досвідом, а при необхідності використання на посадах за новою для них спеціальністю призначенню має передувати відповідна перепідготовка.
Переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться:
а) на вищі посади - в порядку просування по службі;
б) на рівнозначні посади - у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;
в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ - при звільненні зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади - за підставами, передбаченими пунктом 45 цього Положення.
Рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.
Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться:
а) при скороченні штатів;
б) за станом здоров"я згідно з висновком військово-лікарської комісії;
в) за особистим проханням;
г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей;
д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.
Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров"я провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.
У наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.
Подальше просування по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які були переміщені на нижчі посади провадиться в порядку, встановленому пунктом 43 цього Положення і Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.
Суд зазначає, що відповідно до вказаного Положення згода на переміщення працівника органу внутрішніх справ на інші посади не потрібна. При цьому позивач відмовилася від запропонованих посад, а саме: викладача кафедри загально - правових дисциплін та заступника начальника курсу з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції або старшого наукового співробітника наукової лабораторії.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою уникнення звільнення позивача зі служби було прийнято наказ 741 о/с від 30.10.2014 р. про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого наукового співробітника наукової лабораторії.
Щодо твердження позивача про те, що вона являється одинокою матір'ю, слід зазначити наступне.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова №462/4816/14-ц від 14.11.2014 р. розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стягнено аліменти. Дане рішення набрало законної сили 09.12.2014 р.
Спірні правовідносини виникли 30.10.2014 р., про що свідчить наказ 741 о/с від 30.10.2014 р. про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого наукового співробітника наукової лабораторії. Отже, на момент винесення оскаржуваного наказу, позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі.
Окрім того, слід зазначити, що оскільки позивачка не була звільнена з органів внутрішніх справ, а переміщення відповідно до п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України не передбачає згоди працівника, отже відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин гарантій, передбачених п.3 184 КзПП.
Також слід зазначити, що оскільки позивачка була правомірно переведена на посаду старшого наукового співробітника наукової лабораторії, то відсутні підстави для стягнення різниці в заробітку за час перебування у розпорядженні ректора Львівського державного університету внутрішніх справ України і під час виконання нижче оплачуваної роботи.
Шодо заявленої вимоги про стягнення коштів за моральну шкоду суд зазначає, що відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Враховуючи зазначене, позивачем не надано суду достатніх доказів того, що підстави переведення на іншу посаду ОСОБА_1 спричинили для позивача наслідки, передбачені зазначеною вище нормою.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 28.12.2015 року.
Суддя Братичак У.В.