печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6579/15-к
25 грудня 2015 року Печерський районний суду м. Києва у складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
та обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42015100000000268 від 24.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.146 ч.2, 307 ч.2, 357 ч.3 КК України, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст.ст.146 ч.2, 307 ч.2, 357 ч.3 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_6 , будучи працівником міліції, перебуваючи на волі та використовуючи свої зв'язки і можливості зможе перешкодити встановленню істини, також переховуватись від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вказаного клопотання і просила змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. При цьому, захисник послався на те, що ризики, заявлені прокурором, є необґрунтованими, потерпілі та всі свідки допитані в судовому засіданні, докази стороною обвинувачення зібрані. ОСОБА_6 24.04.2015 звільнений з посади працівника правоохоронного органу і не може, використовуючи свою посаду перешкоджати встановленню істини, шляхом впливу на недопитаного свідка. Крім того, ОСОБА_6 проживає з непрацездатними батьками, має неповнолітню доньку - 2001 р.н., позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває на «Д» обліку та за станом здоров'я у зв'язку з наявними гастроентерологічними захворюваннями потребує проведення двічі на рік протирецидивного лікування в амбулаторних умовах та санаторного-курортного лікування, що не можливо зробити в умовах СІЗО. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має визначене місце проживання, де він проживає разом з батьками, які є пенсіонерами і мають ряд хронічних захворювань, у зв'язку з чим потребують допомоги сина.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_4 .
Розглядаючи клопотання прокурора та захисту у вирішенні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, двомісячний строк тримання ОСОБА_6 під вартою, обраний ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 19.01.2015, та продовжений Печерським судом м.Києва спливає 10 січня 2016.
У вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги і те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі, які за змістом обвинувачення ним було вчинено із використанням займаної посади - працівника правоохоронного органу, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини, батьків-пенсіонерів, і ряду захворювань, суд вважає наявними ризики, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності, а також вчинити незаконний влив на ще допитаного свідка ОСОБА_7 ..
Надана захистом копія наказу т.в.о. начальника ГУ МВС України в м.Києві №354 о/с від 24.04.2015 щодо звільнення ОСОБА_6 з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, як на підставу неможливості останнього впливати на свідків з використанням займаної посади, на яку послався захист, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки ОСОБА_6 тривалий час працював на посаді працівника правоохоронного органу, має напрацьовані зв'язки, якими зможе скористатись, а тому, ризик можливості впливу на недопитаного свідка наявний і не змінився.
Крім того, з наданого захистом листа начальника медчастини Київського СІЗО від 29.10.2015 вбачається, що стан здоров'я ОСОБА_6 задовільний, відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань. Крім того, за змістом цього листа ОСОБА_6 надається необхідна медична допомога, а також адміністрація СІЗО не заперечує щодо консультації обвинуваченого гастроентерологом в плановому порядку, але жодних листів про візит лікаря консультанта або проведення запланованого обстеження ОСОБА_6 до СІЗО не надходило, що додаткове вказує на можливість реалізації в умовах СІЗО відповідних медичних заходів, які на думку захисту необхідні ОСОБА_6 за станом здоров'я. Разом з тим, жодного доказу про те, що стан здоров'я ОСОБА_6 є несумісним з умовами утримання його в місцях попереднього ув'язнення, або що там йому не може бути надана необхідна медична допомога, суду не представлено.
Відтак, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою та відмовити захиснику ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки на думку суду жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.146 ч.2, 307 ч.2, 357 ч.3 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 лютого 2016 року включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча - суддя ОСОБА_1