Справа № 761/34316/15-ц
Провадження № 2-з/761/662/2015
Іменем України
15 грудня 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, нажите у шлюбі, поділ майна подружжя та сплату компенсації,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, нажите у шлюбі, поділ майна подружжя та сплату компенсації.
До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартири № 52 та № 53, які знаходяться за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок № 3 та інше майно, що належить відповідачу на праві власності. Заява мотивована тим, що відповідач може розпорядитись квартирою № 52 та іншим йому належним майном та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що у свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.
Питання про забезпечення позову вирішується ухвалою, згідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, упровадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ст. 152 ЦПК України є, зокрема, накладення арешту.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд бере до уваги, що на день розгляду заяви позивачем не надано жодних доказів щодо наявності у ОСОБА_2 будь-якого майна на праві приватної власності.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 135, 151-153, 209 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: