печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16918/13-к
05 серпня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В., розглянувши скаргу, яка подана ОСОБА_1, на бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва, -
02.08.2013 у Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність ГПУ та прокуратури м. Києва на невідповідність вимогам ст. ст. 97, 99, 227, 236, 236-1 КПК України за фактом нанесення тілесних пошкоджень співробітниками Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що подана на підставі ст. 303-307 КПК України 2012 року, яку 05.08.2013 передано у провадження слідчого судді.
ОСОБА_1 висуває до суду вимогу визнати незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва стосовно обставин, викладених у скарзі, витребувати матеріали за результатами розгляду про відмову у порушенні кримінальної справи відносно співробітників Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, викликати особу, яка подала скаргу, ОСОБА_2 у судове засідання для дачі усних пояснень та доповнень до даної скарги, направити копії матеріалів Генеральному прокурору України ОСОБА_3 для прийняття ним рішення у порядку ст. 97 КПК України 1960 року, надіслати ОСОБА_2 копію протоколу судового засідання за результатом розгляду скарги для ознайомлення та подачі зауважень на підставі ст. 88 КПК України 1960 року.
Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, приходжу до наступного висновку.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 3 КПК України 1960р., ст. 5 КПК України).
За загальним правилом, якщо інше не передбачено перехідними положеннями, після набуття відповідними змінами чинності підлягають застосуванню нові процесуальні норми, незалежно від того, коли було розпочато провадження у справі.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеною скаргою 01.08.2013, тобто під час дії КПК України 2012 року, а відтак посилання на положення ст. ст. 97, 99, 227, 236, 236-1 КПК України 1960 року, як на правову підставу звернення до суду з зазначеною скаргою, безпідставне.
Зі змісту скарги слідує, що ОСОБА_2 фактично оскаржує бездіяльність органів досудового слідства стосовно обставин, що відбувалися 25-26.12.2010.
Проте, положення розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року не уповноважують суд розглядати скарги та перевіряти правильність процесуальних рішень (дій) органу дізнання, слідчого, прокурора, що були вчиненні ними у відповідності до положень КПК України 1960 року.
Кримінальним процесуальним Кодексом України 1960 року був встановлений вичерпний перелік процесуальних рішень органу дізнання, слідчого чи прокурора, які могли бути самостійно оскаржені до суду на стадії досудового слідства.
Окрім того, за положеннями КПК України 1960 року суд не був наділений правом визнавати дії чи бездіяльність прокурора/слідчого неправомірною.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Зважаючи на викладене, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2, як такої, що не підлягає розгляду в порядку КПК України 2012 року.
Керуючись ст. ст. 303, ч. 4 ст. 304 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою, що подана ОСОБА_1, на бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя С. В. Вовк