печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39908/15-к
28 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 30.09.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110000000058 від 24.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України, у зв'язку з відсутністю в діяннях старшого прокурора прокуратури м. Біла Церква ОСОБА_5 , старшого слідчого відділення розслідування злочинів вчинених проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 , інших службових осіб Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області, а також службових осіб УКР ГУМВС України в Київській області складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 30.09.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110000000058 від 24.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України, у зв'язку з відсутністю в діяннях старшого прокурора прокуратури м. Біла Церква ОСОБА_5 , старшого слідчого відділення розслідування злочинів вчинених проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 , інших службових осіб Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області, а також службових осіб УКР ГУМВС України в Київській області складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України.
В обґрунтування доводів та вимог скарг посилається на неповноту та однобічність досудового розслідування, при цьому надає власну правову оцінку діям слідчого, стверджуючи про недотримання ним порядку збирання та оцінки доказів у кримінальному провадженні на виконання завдань кримінального судочинства. Зокрема вказує, що орган досудового розслідування в оскаржуваній постанові не надав належної правової оцінки факту проведення відносно нього оперативно - розшукових заходів в період з 15.01.2010 по 09.03.2010.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 в обґрунтування доводів та вимог скарги, думку слідчого ОСОБА_4 , яка заперечувала проти її задоволення, вивчивши скаргу та дослідивши долучені до неї документи, а також дослідивши матеріали кримінального провадження № 42014110000000058 від 24.02.2014, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення дії, чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Матеріали кримінального провадження не містять даних щодо дати отримання ОСОБА_3 копії оскаржуваної постанови, а відтак слідчий суддя вважає скаргу поданою у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України в десятиденний строк.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2014 зобов'язано компетентну посадову особу прокуратури Київської області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 16.12.2013 про вчинення працівниками Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України.
В якості підстав для порушення кримінального провадження ОСОБА_3 у відповідній заяві зазначив, що працівники Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні за його обвинуваченням незаконно проводили щодо нього оперативно-розшукові дії, спрямовані на негласне зняття інформації з телекомунікаційних мереж та прослуховування його розмов, що мало місце у березні - квітні 2010 року.
За вказаним фактом СВ прокуратури Київської області здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42014110000000058 від 24.02.2014, яке неодноразово закривалося за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України, востаннє оскаржуваною постановою.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
З матеріалів справи слідує, що під час досудового розслідування були здійсненні слідчі та процесуальні дії, на необхідності проведення яких наголошувалося в ухвалах Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2014 та 11.06.2015, якими попередні постанови про закриття кримінального провадження були скасовані з мотивів неповноти та однобічності досудового розслідування. Зокрема, під час нового розслідування у відповідності до затвердженого плану допитано свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , витребувано з прокуратури м. Біла Церква інформацію про проведення оперативно - розшукових заходів відносно ОСОБА_3 в рамках оперативно - розшукової справи категорії «злочин», яким в оскаржуваній постанові надано належну правову оцінку, як окремо, так і в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За таких обставин посилання у скарзі на неповноту досудового розслідування, фактично як на єдину підставу для скасування оскаржуваного рішення, неспроможне. До того ж доводи скарги ОСОБА_3 про неповноту та однобічності досудового розслідування зводяться до загальних формулювань і не містять переліку процесуальних дій, які б належало здійснити в ході досудового розслідування. Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає відсутніми у справі обставини, які належали до перевірки шляхом вчинення інших перевірочних дій, ніж ті що проведені в кримінальному провадженні.
Водночас, перевіряючи надані матеріали на предмет відповідності рішення про закриття кримінального провадження вимогам п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя відзначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Згідно диспозиції ст. 163 КК України, зазначена норма встановлює кримінальну відповідальність за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, в тому числі з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації.
Аналізуючи фактичні дані досудового розслідування, слідчий суддя вважає достатнім виокремити наступне. Відповідно до інформації прокуратури м. Біла Церква Київської області, в 2010 році відносно ОСОБА_3 негласні слідчі дії у межах кримінального провадження № 12012100030000074 не проводились. Оперативно-розшукова справа № 20/10 категорії «злочин» була заведена Департаментом карного розшуку МВС України та до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області не передавалась. Згідно з інформацією Апеляційного суду Київської області, в рамках вищевказаної ОРС 09.03.2010, 12.03.2010 та 18.03.2010 були винесені три постанови для проведення спеціального заходу - «негласного зняття інформації з каналів зв'язку щодо ОСОБА_3 », терміном дії 90 діб починаючи з дня винесення постанови. Що стосується періоду з 15.01.2010 по 09.03.2010, на якому окремо акцентує увагу скаржник, то у вказаний період відносно ОСОБА_3 негласні слідчі дії не проводилися, а здійснювалися заходи, які за свою суттю відповідають положенням п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України в редакції 2012 року, у відповідності до яких, інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, тощо, може бути отримана в порядку тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.
В поданій скарзі ОСОБА_3 фактично не оспорює твердження органу досудового розслідування про відсутність в кримінальному провадженні доказів для висновку про наявність складу злочину, передбаченого ст. 163 КК України, а вказує на те, що слідчий безпідставно не надав правову оцінку описаним ним обставинам на предмет наявності складу злочину, передбаченого ст. 182 КК України. Проте, такого роду доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки як вбачається з витягу з ЄРДР, досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42014110000000058 здійснювалося саме за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 163 КК України. Вказуючи на необхідність додаткової кваліфікації, ОСОБА_3 не позбавлений був можливості звернутися до суду зі скаргою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Визнавши обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і положенням закону про кримінальну відповідальність висновок слідчого про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 30.09.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110000000058 від 24.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України, у зв'язку з відсутністю в діяннях старшого прокурора прокуратури м. Біла Церква ОСОБА_5 , старшого слідчого відділення розслідування злочинів вчинених проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 , інших службових осіб Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області, а також службових осіб УКР ГУМВС України в Київській області складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України,- залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1