Провадження № 2-о/641/184/2015 Справа № 641/11486/15-ц
24 грудня 2015 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Онупко М.Ю.,
за участю секретаря - Нагорної М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Комінтернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції про встановлення факту смерті особи, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, померлого 20.10.2015 року в Луганській обл., м. Луганськ, за адресою: м. Луганськ, вул. П. Ткаченко, 68.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що вона є рідною донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 1988 року вона постійно мешкала разом з батьком за адресою: Луганська обл., м. Луганськ, вул. П. Ткаченко, 68. 20.10.2015 року її батько ОСОБА_2 помер, та відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1427 затвердженого Наказом МЗ ЛНР від 28.08.2015 року № 591 смерть наступила вдома за адресою: Луганська обл., м. Луганськ, вул. П. Ткаченко, 68. Згідно довідки про причину смерті (до форми № 106/о № 1427, видається для поховання) причиною смерті є дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз і гостра недостатність кровообігу.
Для отримання свідоцтва про право на спадкування заявнику необхідно отримати свідоцтво про смерть батька. Заявник зверталася до Комінтернівського відділу РАЦС Харківського міського управління юстиції з метою отримання свідоцтва про смерть, однак їй було відмовлено та роз'яснено право на звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене заявник була вимушена звернутися з заявою про встановлення факту смерті до суду.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про встановлення факту смерті підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві.
Представник заінтересованої особи Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 І-ГР № 491588 виданого 20.12.1979 року бюро РАГС Ленінського району м. Ярославля, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 9).
Згідно до відмітки в копії паспорта Серія ЕМ 913766 виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській обл., 03.03.2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7).
Довідкою № НОМЕР_1 від 22.10.2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції підтверджується, що ОСОБА_1, 05.12.1979 року переїхала з тимчасово окупованої території до м. Харків, вул. О. Матросова, 18 Б, кв. 21, та її місцезнаходження зареєстровано за вказаною адресою (а.с. 20).
Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть № 1427 від 21.10. 2015року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 20.10.2015 року в державі Україна, область Луганська, місто Луганськ, вул. П. Ткаченко, 68. Однак вказане лікарське свідоцтво посвідчене печаткою Луганської Народної Республіки (а.с.5).
Відповідно до листа Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції № 1901/04-06-04-05 від 10.11.2015 року вбачається, що на заяву ОСОБА_1 їй було відмовлено в реєстрації факту смерті її батька, та роз'яснено, що окрім встановленої форми медичного свідоцтва про смерть підставою для реєстрації смерті може бути рішення суду, та роз'яснено право на звернення до суду з питанням про встановлення факту смерті (а.с. 8).
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він є цивільним чоловіком заявника, йому відомо, що батько заявника помер 20.10.2015 року о 11 год. 50 хв. вдома в м. Луганськ у присутності лікаря швидкої допомоги. Він був присутнім на похоронах, які відбулись 21.10.2015 року.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знайома з заявником та вона є її сусідкою. Їй відомо, що батько заявника страждав на хворобу серця та помер 21.10.2015 року в м. Луганськ.
Суд не має підстав для сумніву стосовно об'єктивності пояснень цих свідків, у зв'язку з тим, що вказані особи ніяким чином не зацікавлені в наслідках розгляду цієї справи і їх пояснення об'єктивно співвідносяться з іншими доказами по справі.
У відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п.8 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. 2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасом не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів входить м. Луганськ на території якого 20.10.2015 року помер ОСОБА_2 Відповідно, документи про смерть видані на тимчасово окупованій території України, до складу яких входить лікарське свідоцтво про смерть, є недійсними та не створюють правових наслідків.
Одночасно, статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа має права, визначені Конституцією та законами України.
Реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину на території України заявник ОСОБА_1 не має можливості, оскільки документи, які підтверджують факт смерті її батька є недійсними через те, що видані незаконними органами.
Згідно з ч.2 ст.259 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту цивільного стану орган реєстрації актів цивільного стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
У пункті 10 Постанови зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту цивільного стану.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Враховуючи зазначене, а також приймаючи до уваги відсутність протиріч в місці та даті смерті ОСОБА_2, померлого 20.10.2015 року в м. Луганськ, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Факт, який просить встановити заявник, має для неї юридичне значення, оскільки встановлення факту смерті її батька є підставою для державна реєстрація смерті, отримання свідоцтва про право на спадщину та не суперечить вимогам Закону і відповідає законним інтересам заявника.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,212,214,215,218,256-259 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, в місті Луганськ Луганської області 20 жовтня 2015 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_6