Справа № 638/1266/15-ц
Провадження № 2/638/2596/15
15 грудня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Грищенко І.О.
при секретарях: Виставній А.М., Самогньозд О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності.
02.02.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на ? частину гаражу №65, що розташований по вул. О. Яроша, 19-а та належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3. Визнати за ним право власності на ? частину гаражу №65, що розташований по вул. О. Яроша, 19-а в м. Харкові. Стягнути з нього на користь відповідача в якості компенсації вартість ? частини спірного гаражу, визначеної на підставі висновку експерта.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 02.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3. на праві власності належить гараж №65, що розташований по вул. О. Яроша, 19-а, загальною площею 10 кв.м., в рівних частинах по ? частині кожному. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.05.2011 року спірний гараж залишено у спільному користуванні. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 щодо виплати їй компенсації ? частини гаражу відмовлено, оскільки не було заявлено вимог про позбавлення ОСОБА_1 права власності на гараж та не визначено ринкової вартості спірного гаражу. Спірний гараж є об'єктом постійних суперечок між сторонами, спірне використання його неможливо, відповідач відмовляється сплатити компенсацію, він припускає, що відповідач може погодитися на прийняття від нього грошової компенсації, але без визначення реальної ринкової вартості гаражу сторони не можуть дійти згоди, через що він звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його уповноважений представник ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги ОСОБА_1, не заперечувала проти задоволення позову, за умови того, що крім компенсації вартості ? частини спірного гаражу в розмірі 31 053,00 грн. позивачем їй буде доплачено суму в розмірі 5 300 грн. та повернуто належне їй майно, що знаходиться в спірному гаражі, а саме: 2 весла, лист піно поліетилену, трубки дюралюмінієві.
Позивач в судовому засіданні 15.12.2015 року погодився з такою пропозицією відповідача, не заперечував внести доплату в розмірі 5 300 грн відповідачці після набрання рішенням законної сили, повернути належне їй майно.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та докази, наведені в обґрунтування позовну, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті їх матері ОСОБА_5, померлої 29.10.2000 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3., їм на праві власності спільної часткової власності належить гараж №65, що розташований по вул. О. Яроша, 19-а, загальною площею 10 кв.м., в рівних частинах по ? частині кожному.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.05.2011 року гараж №65 по вул. О. Яроша, 19-а в м. Харкові залишено у сумісному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в частині виплати їй компенсації ? частини гаражу відмовлено, оскільки не було заявлено вимог про позбавлення ОСОБА_1 права власності на гараж та не визначено ринкової вартості спірного гаражу.
Позивач зазначає, що спірний гараж є об'єктом постійних суперечок між сторонами та судових спорів, спірне використання його неможливо, через маленьку площу.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено вимогами ст.317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
Відповідно до вимог ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно архітектурно - будівельних та конструктивних характеристик гаражу, визначити порядок користування ним не є представилось можливим, що підтверджено даними висновку судової будівельно- технічної експертизи.
Згідно даних технічного паспорту, виготовленого КП "Харківське міськБТІ" 17.12.2013 року, загальна площа гаражу №65 по вул. О. Яроша, 19-а, становить 10 кв.м..
Частиною 1 статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.
Один з таких випадків наведено в ст.365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі: 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Досліджуючи практику Верховного Суду України під час розгляду справ про припинення права власності, в якій висловлено правову позицію, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, можна дійти висновку, що обов'язкові умови для припинення права на частку, які повинні бути в сукупності та передбачені ч.1ст. 365 ЦК України мають місце в даних правовідносинах.
Верховний Суд України роз'яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
З постанови Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п.1-3 ч. 1 ст.365 ЦК України, яка обов'язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п.4 ч.1 цієї статті.
В даному випадку, обставиною, що може бути підставою для припинення права власності являється частка гаражу, яка є незначною і не може бути виділена в натурі, а також та обставина, що спільне володіння і користування є неможливим, таким чином, наявні умови, передбачені п.3 ч.1 ст. 365 ЦК України, які дають право суду ухвалити рішення про припинення права на частку в спільному майні.
Суду не представлено доказів того, що частка відповідача може бути виділена в натурі і спірний гараж можна поділити за положеннями п. п.1, 2 ч.1 ст.365 ЦК України.
В процесі розгляду справи за клопотанням позивача ухвалою суду від 19.05.2015 року призначено судову товарознавчу експертизу на предмет визначення ринкової вартості гаражу.
Згідно даних висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 6355, складеного 26.10.2015 року, ринкова вартість гаражу №65 по вул. О. Яроша в м. Харкові складає 62 106 грн.
17.11.2015 року позивачем ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок суду суму в розмірі 31 053,00 грн., що підтверджується даними квитанції №120 від 17.11.2015 року, копію якої долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 погодилася з визначеною експертом вартістю гаражу та не заперечувала проти сплати позивачем на її користь в якості компенсації вартості ? частини гаражу, що становить 31 053, 00 грн., за умови того, що позивачем їй буде доплачено суму в розмірі 5 300 грн. та повернуто належне їй майно, що знаходиться в спірному гаражі, а саме: 2 весла, лист піно поліетилену, трубки дюралюмінієві, на що позивач надав свою згоду.
Все вище наведене свідчить, що обов'язкові умови для припинення права на частку, які повинні бути в сукупності та передбачені ч.1ст. 365 ЦК України мають місце в даних правовідносинах, суд вважає, що є всі законні підстави ухвалення рішення про припинення права відповідача ОСОБА_2 на частку в спільному майні, за умови виплати компенсації у вигляді вартості ? частини гаражу, яку внесено позивачем на депозитний рахунок суду з додатковою сумою доплати в розмірі 5 300 грн, що визначено за домовленістю сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 209, 212, 214, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 346, 355, 358, 365 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на ? частину гаражу №65, що розташований по вул. Отакара Яроша, 19-а в м. Харкові, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, право власності на гараж №65, що розташований по вул. Отакара Яроша, 19-а в м. Харкові.
Виплатити ОСОБА_2 внесений ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду в Територіальному Управлінні державної судової адміністрації України в Харківській області, в якості компенсації вартість ? частини гаражу №65 по вул. Отакара Яроша, 19-а в м. Харкові, в розмірі 31053,00 (тридцять одна тисяча триста п"ятдесят три) грн. ( платіжні реквізити- отримувач- ТУ ДСА України у Харквівській області, рахунок отримувача- 37318008000164, код отримувача- 26281249, код банку отримувача- 851011, банк отримувач- ГУ ДКСУ у Харківській області) .
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 5 300 грн. (п'ять тисяч триста гривень.).
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 належне їй майно, що знаходиться в гаражі №65 по вул. Отакара Яроша, 19-а в м. Харкові, а саме: 2 весла, лист піно поліетилену, трубки дюралюмінієві.
Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: І.О.Грищенко