справа №619/4977/15-к
провадження №1-в/619/382/15
Ухвала
Іменем України
25 грудня 2015 Дергачівський районний суд Харківської області
У складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника КВІ - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі подання начальника Дергачівського РВ КВІ УДПтС України в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чурки Ленінського району Хабаровської області, громадянина України, порживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2015 року за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
установив
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2015 року за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, з покладанням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До суду надійшло подання начальника Дергачівського РВ КВІ УДПтС України в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_5 посилаючись на те, що останній неодноразово не з'явився на реєстрацію без поважної причини, за що йому були винесені письмові попередження. Крім того, ОСОБА_5 негативно характеризується за місцем проживання, постійно вживає спиртні напої.
У судовому засіданні представник КВІ ОСОБА_4 подання підтримав і просив його задовольнити, скасувати звільнення від відбування покарання і направити засуджену для відбування призначеного покарання, оскільки вона чотири рази не з'явилася на реєстрацію без поважних причин та один раз притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні заявлене подання підтримав.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.
Вислухавши представника КВІ, думку прокурора, перевіривши матеріали особової справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Під час судового розгляду не доведено, що засуджений за період іспитового строку без поважних причин ухилявся від виконання передбачених вироком обов'язків щодо періодичної реєстрації в органах кримінально-виконавчої системи або систематично вчиняв правопорушення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2015 року засуджений ОСОБА_5 прибув до кримінально-виконавчої інспекції за викликом, йому були роз'яснені обов'язки, покладені на нього судом, а також роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, ознайомлено з вимогами ч.3 ст.164 та ст.166 КВК України, відібрано підписку, винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - перший вівторок кожного місяця. Також засуджений попереджений, що у разі ухилення від виконання покладених судом обов'язків або систематичного порушення громадського порядку звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ч.2 ст.78 КК України, може бути скасовано судом.
Постановою інспектора кримінально-виконавчої інспекції від 30.03.2015 року засудженого ОСОБА_5 зобов'язано з'являтися на реєстрацію до інспекції в перший вівторок кожного місяця.
02.06.2015 року ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію до КВІ. 07 липня 2015 року засудженим надані письмові пояснення, в яких зазначено, що він не з'явився на реєстрацію без поважної причини. 07.07.2015 року ОСОБА_5 було винесено застереження у виді письмового попередження про наслідки невиконання ним обов'язків, покладених на нього судом та вчинення правопорушень, що тягнуть за собою скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням.
04.08.2015 року, 01.09.2015 року, 06.10.2015 року та 03.11.2015 року ОСОБА_5 повторно не з'являвся на реєстрацію до Дергачівського РВ кримінально-виконавчої інспекції. В своїх поясненнях 08.09.2015 року та 18.11.2015 року зазначив, що постійно проживає з бабусею, правопорушень не скоює, місце проживання не змінює, на реєстрацію не з'являвся по своїй халатності.
Таким чином, сукупність вказаних вище обставин вказує на відсутність доказів ухилення засудженого від явки до КВІ, тобто свідомих умисних дій, направлених на невиконання вимог вироку суду.
Суд вважає, що наявність чотирьох не поспіль встановлених фактів невиконання умов вироку не утворює системності невиконання покладених на засудженого обов'язків, тому не породжує правових наслідків, передбачених ч. 2 ст. 78 КК України.
При цьому, слід також врахувати, що крім описаних вище обставин ОСОБА_5 три рази належно виконував свої обов'язки та своєчасно з'являвся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Інші передбачені законодавством підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання у поданні відсутні.
Крім того, суд враховує, що за зазначений період ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ч.1,3 ст. 164 КВК України кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та контролює додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; вносить подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання: з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органом внутрішніх справ.
Згідно ст. 166 КВК України у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
З урахуванням недоведеності фактів систематичного невиконання засудженим умов звільнення від відбування покарання, його систематичного ухилення від явки до КВІ, суд вважає, що немає достатніх підстав вважати, що засуджений не бажає стати на шлях виправлення.
За таких обставин, в задоволенні подання слід відмовити, оскільки достатніх правових підстав направляти засудженого у місця позбавлення волі немає.
Керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.166 КВК України, суд,
постановив
У задоволенні подання начальника Дергачівського МРВ КВІ УДПтС України в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи діб з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1