Справа № 569/17064/15-ц
25 грудня 2015 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 13 лютого 2015 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 13 лютого 2015 року та просить скасувати дану постанову, відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-648 виданого Рівненським міським судом 12 лютого 2013 року, зобов'язати державного виконавця виконати рішення Рівненського міського суду від 05 грудня 2012 року, зобов'язати ОСОБА_3 звільнити належну ОСОБА_1 площу 6,6 м2 в даній кімнаті, та надати дублікат ключа від нижнього замка вхідних дверей в кімнату №167 по вул. Льонокомбінатівська, 15, що надасть можливість ОСОБА_1 проживати в даній кімнаті.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як вбачається з матеріалів скарги, постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 13 лютого 2015 року, заявник звернувся до суду із даною скаргою 23 грудня 2015 року, тобто після спливу десятиденного строку з дня винесення вказаної постанови.
Згідно ч. 1 ст. 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
В скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк для подачі вказаної скарги, проте не обґрунтовані причини пропуску зазначеного строку, не зазначена дата, коли заявник дізнався про порушення його права, коли отримав оскаржувану постанову державного виконавця, та не зазначені відповідні докази на підтвердження таких обставин.
Таким чином, оскільки зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, якщо пропущений, чи з поважних причин, тому суд вважає за необхідне залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки скарги, зазначивши, з посиланням на відповідні докази, дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи, та в разі пропущення строку вказати причину його пропуску з посиланням на відповідні докази.
Застосовуючи аналогію закону до скарги на дії державного виконавця, за наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави для залишення скарги без руху і застосовує наслідки, встановлені статтею 121 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Керуючись ст. ст. 72,73, 383, 385 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 13 лютого 2015 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О.О.Першко