Справа №613/7/15-к Провадження № 1-кп/613/46/15
28 грудня 2015 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Богодухова кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за № 12014220220000608 від 10.10.2014 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон, Ворошиловградської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта професійно-технічна, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24.03.2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ст. 122 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки, 11.06.2014 року звільнений від відбуття покарання на підставі Закону України «Про амністію»,
за ст. 186 ч. 1, ст. 121 ч. 2 КК України, -
В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.
До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 із утримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що ухвалою Богодухівського районного суду від 17 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою суду від 04 грудня 2015 року до 20 січня 2016 року. На даний час ситуація у кримінальному провадження суттєво змінилася, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 може бути змінений на більш м'який, виходячи з наступних обставин:
1) частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено вичерпний перелік ризиків, при наявності яких слідчий має право ініціювати застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу;
2) При оцінці ризиків не у повній мірі був врахований сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: наявність дружини, трьох малолітніх дітей, а також той факт, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання;
3) У справі допитані обвинувачений, потерпілі, а також всі свідки, заявлені стороною обвинувачення; цивільний позов у провадженні відсутній;
4) За останні 6 місяців у справі фактично не проводилося жодних процесуальних дій ( останній допит судово-медичного експерта Мішина - 08.06.2015 року, та 12.06.2015 року призначена судова психологічна експертиза, яка на даний час проведена);
5) Зазначає, що стан здоров'я дружини обвинуваченого - ОСОБА_6 суттєво погіршився, вона отримала направлення від лікаря на поглиблене обстеження, що підтверджується відповідними документами.
Захисник ОСОБА_4 просив задовольнити його клопотання та змінити ОСОБА_5 запобіжний захід із утримання під вартою на домашній арешт з вищевикладених підстав.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив задовільнити клопотання захисника та змінити йому запобіжний захід із утримання під вартою на домашній арешт з вищевикладених підстав.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника та зміни запобіжного заходу. Пояснив, що необхідність тримання під вартою ОСОБА_5 не відпала, й менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання ризикам вчинення ним нових злочинів та спробам ухилитись від слідства й суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, та дослідивши надані докази, вважає за необхідне клопотання захисника та обвинуваченого задовольнити.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України
ОСОБА_5 обвинувачується в вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 1, ст. 121 ч. 2 КК України, за вчинення яких, законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді від 17 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 04 грудня 2015 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 січня 2016 року. Судове провадження по даній справі не завершене.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ухвали слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2014 року, при обранні ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувались наступні ризики: можливість вплинути на потерпілого та свідків, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що на даний час в судовому засіданні всі свідки та потерпілі вже допитані, що виключає можливість обвинуваченого ОСОБА_5 вплинути на їх покази, тобто вказаний ризик відпав. Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, проживає з дружиною та трьома малолітніми дітьми.
Цивільний позов у справі відсутній.
По справі проведена судова психологічна експертиза.
Стан здоров'я дружини обвинуваченого - ОСОБА_6 суттєво погіршився, вона отримала направлення від лікаря на поглиблене обстеження, що підтверджується відповідною медичною довідкою.
З урахуванням наведеного, суд вважає щодо ОСОБА_5 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків в суді.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
Суд, змінюючи запобіжний захід на домашній арешт, вважає за необхідне заборонити обвинуваченому цілодобово залишати житло без дозволу суду.
Приймаючи до уваги що ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, що підтверджується ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2014 року, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України ОСОБА_5 необхідно негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.176-178, 181, 202, 331 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, на строк до 25 лютого 2016 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) Прибувати до Богодухівського районного суду Харківської області за першою вимогою;
2) Цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
Зобов'язати Богодухівський ВП Валківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області негайно доставити ОСОБА_5 до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити його з-під варти.
Ухвалу направити для виконання до Богодухівського ВП Валківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя