22 грудня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: - ОСОБА_1,
суддів - Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання - Пиляй І.С.,
з участю представників Державної
санітарно-епідеміологічної служби ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника Державної установи
«Рівненський обласний лабораторний центр
Держсанепідслужби України» - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної санітарно-епідеміологічної служби України на рішення Рівненського міського суду від 22 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, треті особи: Головне управління Держсанепідслужби у Рівненській області, Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Рівненського міського суду від 22 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено; визнано незаконним та скасовано наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби України(далі Держсанепідемслужба України) від 22 липня 2015 року № 71-О «Про звільнення з посади та дострокове припинення дії контракту з ОСОБА_5М.»; поновлено ОСОБА_5 на посаді директора Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»(далі ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України») з 23 липня 2015 року; стягнуто з Держсанепідемслужба України на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12 948,90 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати.
Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим без повного та всебічного з'ясування обставин справи, Держсанепідемслужба України оскаржила його в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі вказує на порушення місцевим судом процесуальних норм, а саме: недотримання строків відкриття провадження по справі та призначення, несвоєчасне повідомлення та надіслання копії відповідної ухвали відповідачу, що призвело до позбавлення права на її оскарження та подання заперечень; ненадіслання відповідачу копій пакету доказів та клопотань позивача; незалучення до справи у якості третьої особи Рівненської обласної державної адміністрації, котра надавала погодження на звільнення позивача і на права та обов'язки якої впливає ухвалене по суті рішення. Заперечує висновок __________________________________________________________________________Справа № 569/11326/15-ц Головуючий в суді І інстанції - ОСОБА_6
Провадження № 22-ц 787/2263/2015 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
місцевого суду про подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне і те ж порушення та пояснює, що наказ Держсанепідслужби України № 3-кд від 07.05.2015 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_7 та ОСОБА_5М.» був винесений у зв'язку з нераціональним використанням бюджетних коштів та утворення кредиторської заборгованості з оплати комунальних послуг та енергоносіїв на суму 16 291,96 грн., яка виникла в грудні 2014 року. Окрім того, під час проведення внутрішнього аудиту з
питань законності, достовірності фінансової та бюджетної звітності за період з 01.01.2013 року по 01.05.2015 року встановлено порушення позивачем ряду законодавчих актів та допущено неефективне використання бюджетних коштів, що є порушенням, в тому числі, і п. 3.4.1 Контракту. Стверджує, що посилання позивача на його перебування на лікарняному з 18.06.2015 року не підтверджені належними доказами, до яких відноситься листок непрацездатності та спростовуються присутністю позивача на проголошенні рішення Рівненським міським судом 23.06.2015 року по справі № 569/8165/15-ц. Наголошує, що на припинення трудового договору з працівником, який працює за контрактом, з підстав, ним передбачених, не поширюються норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України, а тому факт перебування на лікарняному працівника, який працює за контрактом, не впливає на припинення останнього. Вказує на порушення судом норм, що регулюють оцінку доказів та звертає увагу на те, що аудиторський звіт діє, не оскаржений і не скасований, контракт не оскаржений, а експертиза з приводу діяльності ДП «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» за період керування позивача не проводилась. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
До суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначає, що рішення суду є законим та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставна. Просить ухвалити рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що виявлені порушення в роботі позивача в їх сукупності не дають підстав для висновку про порушення позивачем умов контракту та, як наслідок, застосування до нього найсуворішого стягнення у виді звільнення, а також врахував, що при обранні виду стягнення не були перевірені пояснення позивача, не дано оцінку ступені тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.
Судом встановлено: наказом від 25 березня 2014 року №16-о голови Держсанепідемслужби України ОСОБА_5 призначено на посаду директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 26 березня 2014 року, як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір на цю посаду та передбачено укласти з ним контракт, як з директором ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».
26 березня 2014 року між Держсанепідемслужба України (іменована Орган управління майном), який діє на підставі Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №400, з однієї сторони та ОСОБА_5, (іменований далі Керівник), з іншої сторони, укладено контракт №32, за яким ОСОБА_5 призначено на посаду директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» на строк дії цього контракту з 26 березня 2014 року до 26 березня 2017 року.
Наказом Держсанепідемслужби України від 22 липня 2015 року №71-о «Про звільнення з посади та дострокове припинення дії контракту з ОСОБА_5М.» звільнено позивача із займаної посади 22 липня 2015 року директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України, відповідно до пункту 8 ст. 36 КЗпПУкраїни (підстави, передбачені пунктами 6.2.5.2. та 6.2.5.11 контракту від 25 березня 2014 року №32).
Підставою звільнення позивача з займаної посади та дострокового припинення дії контракту став Аудиторський звіт за результатами позапланового внутрішнього аудиту в Головному управлінні Держсанепідслужби у Рівненській області (далі ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області) та в Державній установі «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» за період діяльності з 01.01.2013 по 01.05.2015 від 08.06.2015 №12.07/11 та лист погодження Рівненської обласної державної адміністрації від 14.07.2015 № 4314/0/01-18/15.
В серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовними вимогами, уточненими під час розгляду справи в суді, до Держсанепідслужби у Рівненській області про визнання незаконним та скасування наказу Держсанепідслужби у Рівненській області від 22 липня 2015 року №71-О; поновлення його на посаді директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 23 липня 2015 року та стягнення з ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 11443,22 грн.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що висновки аудиторського звіту, які відповідач взяв як підставу для розірвання контракту, вказують на те, що нераціональне використання бюджетних коштів відбулося з вини посадових осіб ГУ Держсанепідемслужби в Рівненській області, а не з вини його, як керівника ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», а щодо зазначеного в аудиторському звіті включення до кошторису необґрунтованих показників лічильника (завищено планований обсяг споживання та ціну на теплову енергію), то відповідачем не враховано, що Держсанепідслужба у Рівненській області, як Орган управління майном, відповідно до п.2 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМ України від 28.02.2002 року № 228 (далі Порядок № 228), є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, обґрунтованість запланованих у кошторисі показників перевіряла та погоджувала розрахунки до кошторису на кожний плановий рік. Окрім цього, позивач посилається на те, що 7 травня 2015 року відповідачем видавався наказ № 3-кд про оголошення йому догани за ці ж порушення, які стали підставою для звільнення. За висновками рішення Рівненського міського суду від 23 червня 2015 року, яке набрало законної сили, наказ визнано протиправним та скасовано.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що підставою звільнення позивача з займаної посади та дострокового припинення дії контракту став Аудиторський звіт за результатами позапланового внутрішнього аудиту у ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області та ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» від 08.06.2015 р. №12.07/11, яким доведено вину позивача у допущених порушеннях при складанні кошторисів та у нераціональному використанні приміщень, тобто порушення пунктів 6.2.5.2. та 6.2.5.11 Контракту.
Відповідно до ч. 3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін(в тому числі матеріальна, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись за угодою сторін.
Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
Відповідно до оскаржуваного наказу Держсанепідслужби у Рівненській області від 22 липня 2015 року №71-о позивач був звільнений з роботи за порушення умов, передбачених пунктом 6.2.5.2. та пунктом 6.2.5.11 Контракту.
Пункт 6.2.5.2. Контракту передбачає, що Керівник може бути звільнений з посади, а цей Контракт - розірваний у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов»язків, передбачених цим Контрактом, у результаті чого для установи настали значні негативні наслідки(понесені збитки, виплачено штраф, т.п.).
В пункті 6.2.5.11 Контракту передбачено звільнення Керівника у разі недотримання фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог Державної фінансової інспекції та її територіальних органів.
На думку колегії суддів, відповідачем не спростовано жодними доказами доводи позивача щодо незаконності його звільнення та розірвання Контракту.
ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області та ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» є територіальними органами Держсанепідемслужби України відповідно до постанови КМ України «Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України» від 28.12.2011 року № 1382 та на підставі наказу Держсанепідемслужби України від 05.06.2012 року № 22-о.
ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області та ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» внесені до ЄДРПОУ, є окремими юридичними особами, здійснюють свою діяльність безпосередньо та через свої відокремлені підрозділи відповідно до затверджених Положень і підпорядковуються відповідачу по справі - Держсанепідемслужбі України.
Як видно з аудиторського звіту № 12.07/11 від 08.06.2015 року, на підставі висновків якого ОСОБА_5 звільнений з роботи, Держсанепідслужбою України проведений позаплановий аудит діяльності ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області та ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» за період з 01.01.2013 року по 01.05.2015 року(т.1 а.с.30-78).
Згідно висновків аудиторського звіту ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» допущено порушення вимог п.20,22 Порядку № 228 в частині включення до кошторису необґрунтованих показників (завищення обсягів споживання електроенергії та цін на теплову енергію). Окрім того, у висновку зазначено, що завищення в кошторисі показників у 2014 році вказуює на грубе порушення п.17 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, затверджених ПКМ України від 01.03.2014 року № 65(далі Заходи № 65).
Відповідно до п. 12 зазначеного Порядку № 228 головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
Відповідач є Органом управління майном та Головним розпорядником коштів ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», а тому, в силу вимог п. 12 Порядку № 228, обґрунтованість запланованих у кошторисі показників обсягу споживання електроенергії та цін на теплову енергію зобов»язаний перевіряти та погоджувати.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з яких вбачається, що кошториси ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» погоджені та затверджені Держсанепідслужбою України( т.2 а.с.46-61).
Пункт 20 Порядку № 228 передбачає: під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
В п. 22 Порядку зазначено: показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.
В п. 17 Заходів № 65 зазначено: розроблення та затвердження щороку планів заходів з енергозбереження із забезпеченням зменшення витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Аналізуючи положення пунктів 20,22 Порядку № 228, пунку 17 Заходів № 65 та враховуючи те, що планування показників кошторису ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» щорічно проводиться за погодженням та затвердженням їх відповідачем, як Органом управління майном, колегія суддів приходить до думки, що висновки аудиту не містять конкретних фактів, які вказували б на винні дії керівника ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», які призвели до порушень п.п.20,22 Порядку № 228.
За висновками аудиторської перевірки ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» та ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області допущені порушення ст.2, 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» через відсутність між ними договорів оренди нерухомого майна, балансоутримувачем якого є ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», а орендарем ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області. У зв»язку з відсутністю договірних відносин та роздільних приладів обліку, витрати за спожиту Головним управлінням Держсанепідслужби у Рівненській області електроенергію несе ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»,.
Як видно з мотивувальної частині аудиторського звіту, зазначені порушення допущені адміністрацією Головного управлінням Держсанепідслужби у Рівненській області.
Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи листами-вимогами, направленими ОСОБА_5 протягом 2014-2015 років на адресу ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області з пропозиціями щодо укладення договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вулиця Котляревського, З.
Позивачем також неодноразово повідомляв відповідача про необхідність узгодження питань оренди приміщень.( т.2 а.с. 133-178).
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що аудиторський звіт не містить доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_5 одноразового грубого порушення законодавства чи обов»язків, передбачених Контрактом, у результаті чого для Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» настали значні негативні наслідки(понесення збитки, виплата штрафів, тощо) відповідач не надав.
Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення також були відсутні обставини, передбачені пунктом 6.2.5.11 Контракту, а саме: недотримання фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог Державної фінансової інспекції та її територіальних органів.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.
Відповідальність за порушення фінансового законодавства слід розглядати як комплексну категорію, що складається з відносно відокремлених блоків залежно від інституційної належності фінансово-правових норм, що порушуються при вчиненні протиправного діяння у сфері фінансової діяльності держави. Це окремі порушення інститутів фінансового законодавства: відповідальність за порушення бюджетного законодавства, передбачена гл. 18 Бюджетного кодексу України; відповідальність за порушення податкового законодавства (до прийняття Податкового кодексу механізм реалізації відповідальності за податкові правопорушення закріплений у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (ст. 17), Законі «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11) та інших нормативних актах).
Як видно з пункту 2.1 Контракту Керівник зобовязується безпосередньо і через адміністрацію установи здійснювати поточне управління (керівництво) установою, забезпечувати його ефективну діяльність, раціональне використання і збереження закріпленого за установою майна, а Орган управління майном зобовязується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.
Відповідно до п. 3.2.17 Контракту позивач має право укладати договори оренди та інвестиційні договори лише у порядку, визначеному законодавством, і з письмового дозволу Органу управління майном, тобто відповідача.
На думку колегії суддів, в аудиторському звіті, який є підставою для звільнення позивача, не зазначено порушень, які передбачені пунктом 6.2.5.2 та пунктом 6.2.5.11 Контракту. Тобто, на момент видачі оспорюваного наказу, не встановлено допущення позивачем порушень умов контракту, а тому підстав для розірвання контракту та звільнення його з роботи не було.
Окрім цього, призвільнені позивача з роботи не були перевірені його пояснення, тобто відповідачем допущено порущення трудового законодавства при застосуванні дисциплінарного стягнення.
Заслуговує на увагу і той факт, що аудиторський звіт від 08 червня 2015 року надійшов на адресу ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» лише 03 серпня 2015 року і відповідно позивач був позбавлений можливості викласти письмові пояснення щодо висновків, викладених в аудиторському звіті від 08.06.2015 року № 12.07/11.
Згідно з вимогами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що звільненення ОСОБА_5 є законним з тих підстав, що наказ про його звільнення погоджено з обласною державною адміністрацією.
В пункті 6.2.5. розділу 6 Контракту № 32 від 26 березня 2014 року зазначено: Керівник може бути звільнений з посади, а цей Контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії.
Як видно з матеріалів справи пропозиції від місцевого органу виконавчої влади про звільнення ОСОБА_5 не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Рівненського міського суду по справі № 569/8165/15-ц від 23 червня 2015 року, яке набрало законної сили, було визнано протиправним та скасовано наказ Держсанепідемслужби України від 07.05.2015 року №3-кд про оголошення догани директору ДП «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» ОСОБА_8
Зазначеним наказом позивачу було оголошено догану за неналежне виконання своїх службових обов'язків, яке, полягає у несвоєчасному та неякісному вирішенні питання оформлення договірних відносин з ГУ Держсанепідслужби у Рівненській області та ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» по використанню приміщень, що призвело до незаконних витрат бюджетних коштів та до їх нераціонального використання. Суд в своєму рішенні від 23 червня 2015 року прийшов до висновку, що при притягненні ОСОБА_5 до відповідальності у вигляді догани, відповідач не навів конкретних фактів допущення останнім невиконання або неналежного виконання трудових обов"язків, покладених на нього Контрактом № 32 від 26 березня 2014 року.
Оскаржуваним рішенням від 22 вересня 2015 року стягнуто з ДержсанепідслужбиУкраїни на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12 948,90 грн.
Колегія суддів вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до п.4 постанови Кабінету міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності»» оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства проводяться за рахунок коштів підприємства. ОСОБА_5 заробітну плату отримував у ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».
Позивач подав до суду позов про стягнення середньомісячного заробітку з Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» ухвалою суду залучена до участі у справі в якості третьої особи.
Таким чином, за відсутності позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу до ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», рішення суду першої інстанції в цій частині не може залишатись чинним та підлягає скасуванню.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні спору в частині визнання незаконним наказу про звільнення з роботи на поновлення на роботі, в зв'язку із чим рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» підлягає скасуванню у зв»язку з порушенням норм процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної санітарно-епідеміологічної служби України задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 22 вересня 2015 року в частині стягнення з Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 948 гривень 90 копійок скасувати.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_1
Судді : підпис ОСОБА_9
підпис ОСОБА_10
Згідно:суддя-доповідач ОСОБА_1