"22" грудня 2015 р.Справа № 921/862/14-г/18
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув справу
за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича,3, м. Тернопіль
до відповідача Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", вул.С.Бандери, 12, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область
про cтягнення 58 626,95 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки, пошкодження дерев до ступеня росту та порушення вимог Санітарних правил в лісах України
За участі представників:
прокурора: Марцун А.А., посвідчення №011291 від 24.10.2012 р.;
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1-1/405 від 06.03.2015 р.;
відповідача: не прибув.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" про cтягнення 58 626,95 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки, пошкодження дерев до ступеня росту та порушення вимог Санітарних правил в лісах України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення ст. 19 Лісового кодексу України не забезпечено належного збереження посадовими особами Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" довірених їм матеріальних цінностей, що призвело до незаконної рубки в межах території загальнозоологічних заказників місцевого значення "Савинське" та "Чемерове" 4 дерев та пошкодження 1 дерева до ступеня росту у 30-метровій смузі суцільної санітарної рубки 2013 р., а також незаконне зрізання 45 дерев на території лісового урочища "Сновидів", чим завдано державі збитків на суму, що заявлена до стягнення.
Ухвалою господарського суду від 20.08.2014 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 08.09.2014 р., який відкладався на 22.09.2014 р., а також на 06.10.2014 р.
Ухвалою суду від 06.10.2014 р. провадження у справі №921/862/14-г/18 зупинено до вирішення адміністративної справи № 819/2068/14-а за позовом державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання дій щодо проведення перевірки і складання акту перевірки, на підставі якого відповідачеві розраховані збитки, незаконними.
10.12.2015 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання № 1-1/2700 від 09.12.2015 р., згідно якого Державна екологічна інспекція у Тернопільській області повідомила суд, що справу №819/2068/14-а вирішено, а тому просить суд провадження по справі №921/862/14-г/18 поновити у зв'язку з усуненням обставини, що зумовили її зупинення. На підтвердження викладеного позивачем долучено копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 р., якою залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 р. у справі №819/2068/14-а та яка у встановленому порядку набрала законної сили.
Враховуючи наведене вище, у відповідності до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд ухвалою від 11.12.2015 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засідання на 22.12.2015 р.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 22.12.2015 р. позовні вимоги, згідно позовної заяви № 667 від 19.08.2014 р. та додаткових письмових пояснень № 1-1/2804 від 17.12.2015 р. (вх. № 26546 від 22.12.2015 р.) підтримали в повному обсязі. Просять суд позов задоволити.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання 22.12.2015 р. не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64,87 ГПК України.
Разом з тим, 22.12.2015 р. через канцелярію господарського суду Тернопільської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 26543 від 22.12.2015 р.) відповідно до якого, представник ДП "Бучацьке лісове господарство" ОСОБА_2 просить суд, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, відкласти розгляд справи для надання можливості подати додаткові докази для заперечення позовних вимог.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Водночас, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України).
Розглянувши дане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що останнє слід відхилити, оскільки відповідачем не обґрунтовано причини неможливості прибути в судове засідання 22.12.2015 р. представника ДП "Бучацьке лісове господарство" та до клопотання не долучено доказів на підтвердження поважності причин не з'явлення останнього. Крім того, суд зазначає, що відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника для представлення його інтересів у судовому засіданні у випадку неможливості явки юриста Мартищук Л.П.
Крім того, представником відповідача не зазначено які саме докази ДП "Бучацьке лісове господарство" має намір долучити до матеріалів справи, причини неможливості подати їх в судове засідання 22.12.2015 р. та не обґрунтовано яке саме значення останні будуть мати для прийняття законного та обґрунтованого рішення по даній справі.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Слід зазначити, що передбачений ст. 69 ГПК України двох місячний строк розгляду даної справи закінчується 25.12.2015р. та учасниками судового процесу клопотання про продовження строку розгляду справи заявлено не було.
За таких обставин, зважаючи на закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку розгляду даного спору, а також на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції звертатися до суду в передбачених законом випадках. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватись відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Статтями 16, 202, 35 Закону №1264-ХІІ передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).
В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
Відповідно до вимог ст.ст. 16, 19 Конституції України, ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", положення про державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Держекологічної інспекції України від 12.12.2011року №136, наказу державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 24.03.2014 року № 67, направлення на проведення позапланового заходу № 263 від 24.03.2014 року, доручення Тернопільської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законодавства у природоохоронній сфері від 21.03.2014 року №288, старшими держінспекторами з охорони навколишнього середовища Тернопільської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_5 у присутності представників ДП "Бучацьке лісове господарство" проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Золотопотіцького лісництва ДП "Бучацьке лісове господарство".
Так, проведеною перевіркою встановлено, що службові особи ДП "Бучацького лісового господарства" не забезпечили належного забезпечення довірених їм матеріальних цінностей, що призвело до незаконної рубки 4 - х дерев та пошкодження 1- го дерева до ступеня припинення росту та захаращеність 30-ти метрової смуги, що примикає до лісосіки на площі 0,06 га. Окрім того, на території лісового урочища "Сновидів" виявлено 45 пнів незаконно зрізаних дерев.
28.03.2014 р. складено ОСОБА_6 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за дорученням органів прокуратури, згідно якого встановлено порушення державним підприємством "Бучацьке лісове господарство" природоохоронного законодавства, зокрема, на території загальнозоологічних заказників місцевого значення "Савицьке" та "Чемерове" виявлено незаконну рубку 4 - х дерев та пошкодження 1- го дерева до ступеня припинення росту та захаращеність 30-ти метрової смуги, що примикає до лісосіки на площі 0,06 га. Окрім того, на території лісового урочища "Сновидів" виявлено 45 пнів незаконно зрізаних дерев.
У відповідності до ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Відповідно до ст.ст. 63,64 Лісового Кодексу ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Стаття 89 Лісового кодексу України визначає, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління. До таких підприємств належить і відповідач, який є державним підприємством.
Відповідно до ст. 90 Лісового кодексу України, основними завданнями державної охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, тощо.
Так, за приписами ст. 17 Лісового Кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно ст.19 Лісового Кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 4 "Положення про державну лісову охорону", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 року, що кореспондується із ст. 90 Лісового кодексу України, основними завданнями держлісохорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства власниками лісів, всіма лісокористувачами та користувачами мисливських угідь, іншими юридичними і фізичними особами, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Отже, відповідач - ДП "Бучацьке лісове господарство", згідно ст. 17 Лісового Кодексу України, є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
Згідно до ст.ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Як вбачається із матеріалів справи Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 року №198 "Про затвердження державних загальнозоологічних заказників місцевого значення" створено загальнозоологічний заказник місцевого значення "Савинське" площею 353 га та загальнозоологічний заказник місцевого значення "Чемерове" площею 159 га з метою охорони умов збереження, відтворення та відновлення чисельності мисливських видів фауни. Дані заказники розташовані у кварталах Золотопотіцького лісництва ДП "Бучацьке лісове господарство".
Положенням про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Чемерове" та Положенням про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Савицьке" встановлено, що на території даних заказників забороняється знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав'янистої рослинності.
Окрім того, території загальнозоологічних заказників місцевого значення "Чемерове" та "Савицьке" перебувають у постійному користуванні ДП "Бучацьке лісове господарство", який здійснює на них свою діяльність у відповідності із Положеннями, іншими законодавчими і нормативними документами, несе відповідальність за охорону і дотримання встановленого заповідного режиму.
В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що працівники ДП "Бучацьке лісове господарство" не забезпечили належного збереження довірених їм матеріальних цінностей, хоча повинні здійснювати державну лісову охорону і збереження лісів, чим допущено на території загальнозоологічних заказників місцевого значення "Савицьке" та "Чемерове" незаконну рубку 4 - х дерев та пошкодження 1- го дерева до ступеня припинення росту та захаращеність 30-ти метрової смуги, що примикає до лісосіки на площі 0,06 га. та на території лісового урочища "Сновидів" допущено незаконну рубку 45 дерев.
Відповідно до ст. 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Пунктом 11 "Санітарних правил в лісах України", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995 року визначено, що вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно - заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) - за погодженням з органами Мінекобезпеки.
В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що постійним лісокористувачем, у даному випадку ДП "Бучацьке лісове господарство", не призначалось вибіркової санітарної рубки та лісорубного квитка не видавалось.
Особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (ст.105 Лісового кодексу України).
По факту неналежного виконання службовими особами підприємства - лісничим Золотопотоцького лісництва ОСОБА_7 та майстрами дільниці Золотопотоцього лісництва ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно Наказу № 67 від 10.04.2014 р. ДП "Бучацький лісгосп", останнім оголошено догану.
Крім того, особи, винні в незабезпеченні охорони лісу від самовільних рубок та пошкодження дерев до ступеня припинення росту (лісничий Золотопотоцького лісництва ОСОБА_7 та майстри дільниці Золотопотоцього лісництва ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9В.) уклали з директором ДП "Бучацьке лісове господарство" договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов яких працівники ДП "Бучацьке лісове господарство" зобов'язані забезпечувати збереження ввірених їм матеріальних цінностей, зокрема: дбайливо ставитись до переданих їм на зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених їм матеріальних цінностей та інше.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, саме акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, тобто, акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства за дорученням органу прокуратури від 28.03.2014 р. слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення відповідачем правопорушення природоохоронного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, ДП "Бучацьке лісове господарство" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання дій щодо проведення перевірки і складання ОСОБА_6 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за дорученням органів прокуратури від 28.03.2014 р. незаконними.
Тернопільським окружним адміністративним судом 21.10.2014 р. винесено постанову по справі № 819/2068/14-а про відмову у задоволенні позову ДП "Бучацьке лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання дій щодо проведення перевірки і складання ОСОБА_6 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за дорученням органів прокуратури від 28.03.2014 р. незаконними. Дана постанова Тернопільського окружного адміністративного суду № 819/2068/14-а від 21.10.2014 р. залишена в силі Львівським апеляційним адміністративним судом (копія ухвали № 876/10791/14 від 18.11.2015 р. долучена до матеріалів справи). Таким чином, акт перевірки від 28.03.2014 року є належним доказом у справі.
Беручи до уваги вищезазначене, суд констатує, що службові особи відповідача не забезпечили охорону лісу від незаконних порубок.
Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним службових обов'язків.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки (активна або пасивна); б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вина заподіювача шкоди.
Незабезпечення службовими особами відповідача охорони лісу є незаконними, неправомірними діями які призвели до незаконної рубки лісу, внаслідок чого державі завдано збитків.
Відповідач не надав доказів, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Порушення лісового законодавства у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України).
Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до проведеного на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушення законодавства про природно - заповідний фонд" державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено розрахунок розміру шкоди завданої ДП "Бучацьке лісове господарство" на загальну суму 58626,95 грн (копія розрахунків знаходиться в матеріалах справи).
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 58626,95 грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
За ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач на момент звернення до суду (19.08.2014 р.) у встановленому порядку був звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).
Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С.Бандери, 12, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 00993030) 58 626 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн 95 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки, пошкодження дерев до ступеня росту та порушення вимог Санітарних правил в лісах України, з яких:
- 6 103 (шість тисяч сто три) грн 86 коп.: (30%) 1831 (одну тисячу вісімсот тридцять одну) грн 16коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, (50%) 3051 (три тисячі п'ятдесят одну) грн 93 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Зубрецької сільської ради, (20%) 1220 (одну тисячу двісті двадцять) грн 77 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33119331700090, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 38038030 в ГУДКСУ у Тернопільській області , МФО 838012;
- 21175 (двадцять одну тисячу сто сімдесят п'ять) грн 85 коп.: (30%) 6352 (шість тисяч триста п'ятдесят дві) грн 76 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, (50%) 10587 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн 93 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Стінківської сільської ради, (20%) 4235 (чотири тисячі двісті тридцять п'ять) грн 16 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р33116331700112, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 38038030 в ГУДКСУ у Тернопільській області , МФО 838012;
- 31347 (тридцять одну тисячу триста сорок сім) грн 24 коп.: (30%) 9404 (дев'ять тисяч чотириста чотири) грн 17 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, (50%) 15 673 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн 62 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Сновидівської сільської ради, (20%) 6269 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн 45 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33119331700108, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 38038030 в ГУДКСУ у Тернопільській області , МФО 838012.
3. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С.Бандери, 12, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 00993030) в дохід Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.
4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 25.12.2015 р. через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька