18 грудня 2015 року Справа № 915/1902/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Чирковій А.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.10.2015р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» (54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 3/1, код ЄДРПОУ 34510974)
до відповідача: Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40, код ЄДРПОУ 03365676)
про: стягнення 215689,33 грн., -
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації 226034,50 грн., з яких: 207247,98 грн. індексу інфляції та 18786,52 грн. 3% річних.
Позовні вимоги заявлені на підставі укладеного між сторонами договору від 01.11.2011р. №19/10-11 про закупівлю робіт за державні кошти, за яким у відповідача виник борг, встановлений рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013р. у справі №915/670/13, на який позивачем нараховано індекс інфляції та 3% річних в якості відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Ухвалою суду від 12.11.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 08.12.2015р. о 16:00.
04.12.2015р. за вх.№22402/15 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 215689,33 грн., з яких: 198093,60 грн. індексу інфляції та 17595,73 грн. 3% річних.
04.12.2015р. за вх.№22407/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
04.12.2015р. за вх.№22439/15 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 08.12.2015р. оголошувалась перерва до 18.12.2015р. об 11:30.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2015р. заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні, із посиланням на необґрунтоване завищення розміру заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних.
У судове засідання 18.12.2015р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленого відповідача.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013р. у справі №915/670/13, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Кор-Буд» до Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення 279207,20 грн. задоволено; стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Кор-Буд» 273193,23 грн. боргу, 4648,02 грн. 3% річних та 5556,83 грн. судового збору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013р. у справі №915/670/13 встановлено, що:
- 01.11.2011р. між Управлінням житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді Кор-Буд» (Підрядник, позивач) був укладений договір №19/10-11 про закупівлю робіт за державні кошти, за умовами якого Підрядник зобов'язався у 2011 році виконати, а Замовник - прийняти і оплатити роботи з реконструкції даху житлового будинку №98 по вул. Суворова в м. Снігурівка Миколаївської області;
- позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання - здійснив роботи з реконструкції даху житлового будинку №98 по вул. Суворова в м. Снігурівка Миколаївської області на загальну суму 625201,34 грн., які були частково сплачені відповідачем на суму 352008,11 грн.;
- борг відповідача перед позивачем за договором №19/10-11 про закупівлю робіт за державні кошти від 01.11.2011р. склав 273193,23 грн.;
- позивачем було заявлено до стягнення з відповідача у справі №915/670/13 3% річних за період з 11.09.2012р. по 05.04.2013р. у сумі 4648,02 грн. та збитки від інфляції за період з 11.09.2012р. по 28.02.2013р. у сумі 1365,95 грн.;
- в процесі розгляду справи у заяві за вх.№10803 від 04.06.2013р. позивач відмовився від позовних вимог про стягнення втрат від інфляції в сумі 1365,95 грн.
На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013р. був виданий наказ від 21.06.2013р. у справі №915/670/13 про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Кор-Буд» 273193,23 грн., 4648,02 грн. 3% річних та 5556,83 грн. судового збору.
Частина стягуваної за рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013р. у справі №915/670/13 суми у розмірі 270989,94 грн. була перерахована позивачу 19.08.2015р., про що свідчить відповідна виписка по рахунку позивача, пояснення обох сторін.
Предмет позову по даній справі складає стягнення з відповідача індексу інфляції за період з червня 2013 року по серпень 2015 року включно та 3% річних за період з 21.06.2013р. по 19.08.2015р., розрахунок яких наведено позивачем в прийнятій судом до розгляду заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх.№22402/15 від 04.12.2015р., які нараховані позивачем на меншу суму боргу, ніж встановлена судовим рішенням - 270989,94 грн. із посиланням на проведення сторонами акту звіряння взаємних розрахунків, за яким сторони визначили саме таку суму боргу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимогами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Така ж правова позиція викладена і у п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями).
Предмет позову по даній справі складає стягнення з відповідача індексу інфляції за період з червня 2013 року по серпень 2015 року включно та 3% річних за період з 21.06.2013р. по 19.08.2015р., розрахунок яких наведено позивачем в прийнятій судом до розгляду заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх.№22402/15 від 04.12.2015р., які нараховані позивачем на меншу суму боргу, ніж встановлена судовим рішенням - 270989,94 грн. із посиланням на проведення сторонами акту звіряння взаємних розрахунків, за яким сторони визначили саме таку суму боргу.
Із урахуванням обставин, встановлених у відповідності до ч.3 ст. 35 ГПК України рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013р. у справі №915/670/13, яке набрало законної сили, приймаючи до уваги, що у справі №915/670/13 позивачем стягувались індекс інфляції за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року (від стягнення яких позивач відмовився) та 3% річних за період з 11.09.2012р. по 05.04.2013р. у сумі 4648,02 грн., які стягнуті судом рішенням, натомість у даній справі позивачем заявлено до стягнення індекс інфляції та 3% річних за наступні періоди, нараховані на частину боргу, присудженого до стягнення з відповідача за рішенням суду та стягнутої лише 19.08.2015р., господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог ТОВ «ДІ КОР-БУД» про стягнення з відповідача індексу інфляції за період з червня 2013 року по серпень 2015 року включно та 3% річних за період з 21.06.2013р. по 19.08.2015р., нарахованих на суму боргу відповідача перед позивачем у розмірі 270989,94 грн.
Господарський суд приймає до уваги наданий позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх.№22402/15 від 04.12.2015р. розрахунок 3% річних, вважає його обґрунтованим.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку про правомірність та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «ДІ КОР-БУД» про стягнення з відповідача нарахованих за період з 21.06.2013р. по 19.08.2015р. 3% річних у розмірі 17595,73 грн.
Разом з тим, господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконаний позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх.№22402/15 від 04.12.2015р. розрахунок індексу інфляції, оскільки він виконаний позивачем неправильно.
З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями).
Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунок індексу інфляції за період з червня 2013 року по серпень 2015 року включно та визначено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 197990,96 грн. індексу інфляції, в решті заявлених позовних вимог слід відмовити.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ДІ КОР-БУД» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40, код ЄДРПОУ 03365676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» (54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 3/1, код ЄДРПОУ 34510974) 197990 (сто дев'яносто сім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 96 коп. індексу інфляції, 17595 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 73 коп. 3% річних та 3233 (три тисячі двісті тридцять три) грн. 80 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 23 грудня 2015 року.
Суддя Ю.С. Бездоля